Нова редакція ст. 610 ГК РФ
1. Договір оренди укладається на термін, визначений договором.
2. Якщо строк оренди в договорі не визначений, договір оренди вважається укладеним на невизначений строк.
У цьому випадку кожна зі сторін має право в будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону за один місяць, а при оренді нерухомого майна за три місяці. Законом або договором може бути встановлений інший строк для попередження про припинення договору оренди, укладеного на невизначений термін.
3. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору для окремих видів оренди, а також для оренди окремих видів майна. У цих випадках, якщо термін оренди в договорі не визначений і жодна зі сторін не відмовилася від договору до закінчення граничного терміну, встановленого законом, договір після закінчення граничного терміну припиняється.
Договір оренди, укладений на термін, що перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що дорівнює граничному.
Вказівка терміну в договорі необхідно, тому цей недогляд його буде витлумачено відповідно до тимчасового характеру користування не в сенсі вічності його, а в сенсі можливості припинення його повсякчас.
1. Майно надається орендареві, як правило, на певний, точно обумовлений у договорі термін (договірний термін). Він може визначатися календарною датою, закінченням періоду часу або вказівкою на подію, яка повинна настати (див. Ст. 190 ЦК України). Оренда на термін до одного року вважається короткостроковій.
2. Якщо строк оренди в договорі не зазначено взагалі або не названий спосіб його визначення або це поставлено в залежність від розсуду сторін, то мова йде про невизначений термін.
При укладанні договору на невизначений термін передбачається право кожної зі сторін у будь-який час в односторонньому порядку, без звернення до суду відмовитися від договору. Іншими словами, попередження про відмову від договору оренди, укладеного без зазначення строку, може послідувати з боку орендаря або орендодавця. В даному випадку не має значення, які обставини зумовили намір сторін відмовитися від договору. Достатньо лише попередити про це контрагента за один місяць, а при оренді нерухомості - за три місяці. Втім, законом або договором може бути встановлений інший строк для попередження про припинення договору оренди, укладеного на невизначений термін. Зокрема, орендар (але не орендодавець) за договором прокату зобов'язаний попередити про відмову в письмовій формі не менш ніж за 10 днів (п. 3 ст. 627 ЦК України).
Випливають з договору оренди зобов'язання сторін до закінчення строку попередження зберігають силу.
Закон не передбачає форми, в якій повинно бути зроблено попередження про відмову від договору, укладеного без зазначення строку. Треба думати, що воно повинно бути зроблено в тій формі, в якій здійснений сам договір.
Моментом попередження слід вважати дату, коли інша сторона довідалася або повинна була дізнатися про нього, тобто момент отримання попередження іншою стороною.
4. Допустимість встановлення нормативних максимальних термінів оренди пов'язана з наслідками укладення договору оренди на невизначений термін або перевищує встановлений законом максимальний строк. У першому випадку, якщо жодна зі сторін не відмовилася від договору до закінчення граничного терміну, договір після закінчення граничного терміну припиняється.
Укладення договору оренди на строк, що перевищує нормативний максимальний термін, автоматично тягне за собою зміну договірного терміну. Подібний договір вважається укладеним на відповідний нормативний максимальний термін, після закінчення якого його дію також припиняється.
Однак і в першому, і в другому випадках, якщо законом не обумовлено інше, немає перешкод до відновлення договору після закінчення терміну його дії.