Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення і ис-тощеніе вод передбачена ст. 281 КК РК.
Об'єктом злочину є суспільні відносини з охорони водних ресурсів як природних умов життєдіяльності-ності і здоров'я людей, функціонування і розвитку лісового, сільського господарства і рибальства.
У статті 4 Водного кодексу РК відзначається, що водний фонд РК включає в себе сукупність всіх водних об'єктів в пре-справах території РК, включених або підлягають включе-ня до державного водний кадастр.
На підставі ст. 5 Водного кодексу РК до водних об'єктів РК відносяться: зосередження вод в рельєфах поверхні суші і надрах землі, що мають кордони, обсяг і водний режим. Ними є: моря, річки, прирівняні до них канали, озера, лід-ники та інші поверхневі водні об'єкти, частини надр, що містять підземні води.
Предметом даного злочину виступають води, складові водний фонд РК і розташовані в межах території Казахстану, за винятком вод морів. Забруднення-ня вод Каспійського і Аральського морів в межах дер-жавної кордону РК утворює злочин, передбачений-ве ст. 283 КК РК (Забруднення морського середовища).
Необхідно особливо відзначити, що відповідальність за загряз-ня вод настає у випадках, коли вода знаходиться в рідкому або твердому стані у вигляді льоду і снігу.
Об'єктивну сторону злочину утворюють: а) забруднення-ня; б) засмічення; в) виснаження поверхневих або підземних вод, льодовиків, джерел питного водопостачання; г) інша зміна їх природних властивостей.
Згідно ч. 1 ст. 113 Водного кодексу РК, забрудненням водних об'єктів визнається скидання або надходження іншим спосо-бом у водні об'єкти предметів чи забруднюючих речовин, що погіршують якісний стан і утрудняють викорис-тання водних об'єктів.
Згідно ч. 1 ст. 114 Водного кодексу РК, засміченням вод-них об'єктів визнається потрапляння в них твердих, виробниц-дарських, побутових та інших відходів, а також зважених годину-тиц, в результаті чого погіршується гідрологічний стан водного об'єкта і не може водокористування.
Виснаженням вод, на підставі ч. 1 ст. 115 Водного кодексу РК, є зменшення мінімально допустимого рівня сто-ка, запасів поверхневих вод або скорочення запасів під-земних вод.
Під іншим зміною природних властивостей поверхневих, підземних вод та джерел питного водопостачання поні-мається суттєва зміна початкового хімічно-го, фізичного або біологічного складу. Наприклад, суще-ного зміна теплового режиму води внаслідок діяль-ності теплових електростанцій загрожує розмноженню мно-гих видів риб тощо.
Вчинення будь-якого з названих дій тягне уголов-ву відповідальність за ч. 1 ст. 281 КК РК в тому випадку, якщо вони призвели до заподіяння істотної шкоди тваринного та рослинного світу, рибним запасам, лісовому або сільському господарству. Склад злочину матеріальний.
Істотної шкоди є оціночним ознакою, уста-встановлюються в кожному конкретному випадку виходячи з йдуть-нізацією справи. Такими, зокрема, можуть бути визнані ги-бель риби, знищення нерестовищ, суттєва зміна смакових якостей риби, приведення в непридатний стан ви-пасу для худоби, погіршення родючості земель, необхідність на відновлення великих фінансових, матеріальних витрат.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу рас-розглядати злочини є прямий причинний зв'язок між забрудненням і засміченням вод і наступними шкоду-ними наслідками.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується двой-ної формою провини або необережністю. Стосовно наслідків вина - тільки необережна. За частиною 3 ст. 281 КК РК передбачена необережна форма провини.
Суб'єктом злочину може бути як посадова, так і приватна особа, яка досягла 16-річного віку.
У частині 2 ст. 281 КК РК встановлена відповідальність за заг-рязненіе вод, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю людини або масову загибель тваринного або рослинного світу, а рав-но вчинене на особливо охоронюваних природних територіях або на територіях з надзвичайною екологічною ситуацією.
Під заподіянням шкоди здоров'ю, розуміється заподіяння легкого чи середньої тяжкості шкоди здоров'ю хоча б однієї людини.
У разі заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю дії ві-новного слід кваліфікувати за сукупністю преступ лений, передбачених ч. 2 ст. 281 КК РК і ст. 103УКРК.
У Республіці Казахстан виділяються в залежності від це-лей, режимів охорони і особливостей використання дотримуюся-щие види особливо охоронюваних природних територій:
-державні природні заповідники, включаючи біосферні;
-державні національні природні парки;
-державні природні парки;
-державні пам'ятники природи;
-державні заповідні зони;
-державні природні заказники;
-державні зоологічні парки;
-державні ботанічні сади;
-державні дендрологічні парки;
-ліси особливо охоронюваних природних територій;
-водойми, які мають особливе державне значення або особливу наукову цінність;
-водно-болотні угіддя, що мають міжнародне зна-чення;
-ділянки надр, що становлять особливу екологічну, наукову, культурну та іншу цінність.
Законодавством Республіки Казахстан можуть бути пре-дусмотрени і інші види особливо охоронюваних природних терри-торій.
Порядок утворення, режими охорони і користування, ус-ловия діяльності особливо охоронюваних природних територій встановлюються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами Республіки Казахстан.
На підставі ст. 68 Закону РК «Про охорону навколишнього середовища» надзвичайна екологічна ситуація - це несприятливих-получная екологічна обстановка, що виникла на визначений-ної території в результаті діяльності людини або сти-стихійних сил природи, що характеризується глибокими і стійкими негативними змінами навколишнього середовища, небезпечними для життя і здоров'я людей, збереження рослинного і тваринного світу.
Надзвичайна екологічна ситуація на тій чи іншій тер-ритор оголошується Урядом РК. Території з над-надзвичайними екологічною ситуацією на підставі ст. 69 вка-занного Закону можуть бути оголошені зонами екологічного лиха, якщо внаслідок неблагополучної екологічної об-становки завдано істотної шкоди здоров'ю населення і (або) сталися руйнування природних екологічних си-стем, деградація флори і фауни. Зони екологічного лиха оголошуються законами РК.
Забруднення, виснаження вод, вчинені на особливо охра-няемое територіях або на території з надзвичайної еколо-ня ситуацією, утворюють кваліфікуючу вид даного злочину.
Частина 3 ст. 281 КК РК передбачає відповідальність за діяння, передбачені ч.ч. 1 і 2, які спричинили неосторож-ності смерть людини.
В силу прямої вказівки Закону ставлення особи до смерті як наслідку діяння, передбаченого ч.ч. 1 та 2 ст. 281 КК РК, може бути тільки у формі необережної вини.