В.А. СТРІЛЬЦІВ, Н.С. Ткачов
ФГТУ ВПО «Брянська державна сільськогосподарська академія»
За зовнішньосекреторної функції підшлункова залоза є другою (після печінки) великої за стінний залозою кишечника, з подвійною (екзо- і ендокринної) функцією. Клітини екзокринної частини виробляють травний сік з ферментами, які по вивідним протоках надходять в просвіт дванадцятипалої кишки. Ферменти (амілаза, ліпаза, хімотрипсин, еластаза, ДНК-аза, РНК-аза, карбоксипептидаза і т.д.) розщеплюють полімери до мономерів, які всмоктуються в кров і лімфу (жир).
Для досліджень використовувалися клінічно здорові, датовані курчата і дорослі кури яєчного кросу «ІЗА-браун» кліткового утримання 1, 14-, 35-, 85-, 120-, 150-, 280-, 420- і 525-добового віку експлуатовані на птахофабриці «Снєжка» Брянської області. З кожної вікової групи використано по 6 голів. Всього було досліджено 54 голови птиці і стільки ж панкреатичних залоз. Перед проведенням будь-якого дослідження птицю зважували, посмертно здійснювали доступ до підшлунковій залозі, вимірювали масу і проводили морфометрію досліджуваного органу. Для вивчення гістостроенія брали шматочки підшлункової залози розміром 1 см3, потім їх фіксували в 10% -му розчині нейтрального формаліну протягом 7-10 діб. Після чого їх промивали в проточній воді. Ущільнення матеріалу проводили шляхом заливання в парафін. Зрізи товщиною 5-8 мкм готували на ротаційному мікротомеМПС-2. Депарафінірованіе зрізів і їх фарбування для оглядового дослідження проводили гематоксиліном і еозином (О.В. Волкова, Ю.К. Єлецький, 1982).
Виготовлені гістопрепаратів вивчали за допомогою світлових мікроскопів МБІ-1 (при об'єктиві 20) і Jenamed-2 (окуляр GF 10, об'єктиви 20 і 40) .Ізмеренія структурних одиниць підшлункової залози проводили за допомогою окуляр-мікрометра МОВ1-15х.В результаті досліджень встановлено, що підшлункова залоза курей кросу «ІЗА-браун» є поліморфним органом, що складається з п'яти анатомічних структур: вентральній, дорсальній, середньої, селезінкової часткою і зрощення, що доповнює і розширює відомості про зовнішній будові цього органу, що містяться в науковій літературі ратуре. Вентральна частка розташовується уздовж низхідній гілки дванадцятипалої кишки, з'єднуючись з останньої зв'язкою. Вона виявлена у всіх особин дев'яти вікових груп. Її маса збільшується от0,03 г (у однодобових курчат) до 1-49 (у 525-добових курей). Довжина цієї частки у однодобових курчат становить 23,5 мм, в 525-суточномвозрасте птиці - 96,0 мм, ширина, відповідно, 2,56 мм і 5,2 мм, товщина - 1,23 і 2,3 мм. Дорсальная частка йде з висхідній гілкою дванадцятипалоїкишки і з'єднується з нею зв'язкою. Ця частка була на всіх препаратах. Її маса в однодобового віці 0,03 г, в 525-добовому - 1,41 г, довжина - 19,5 і 74,0 мм, ширина - 2,85 і 7,60 мм, товщина - 1,35 і 3, 40мм, відповідно. Між вентральній і дорсальній частками на 36 препаратах (66,6%) була середня частка. У однодобового віці птиці її маса била0,01 р в 525-добовому - 1,14 г, довжина складала 20,3 і 80,3 мм, ширина - 2,5 і 4,6 мм, товщина - 1,3 і 3 , 2 мм, відповідно.
Селезінковий частка виявлена на 27 препаратах (50,0%). Вона відходить від краниального кінця попередніх часткою у вигляді тонкого білого тяжа і доходить до селезінки. Найчастіше вона починалася від вентральної частки на 14 препаратах (51,8%), потім від середньої на 10 препаратах (37,0%) і в трьох випадках (11,2%) - від дорсальній частки. Маса цієї частки у однодобових курчат була 0,004 г, у 525-добових курей - 0,11г. Довжина селезінкової частки у однодобових курчат становила 7,66мм, у 525-добових курей - 21,0 мм, ширина - 0,4 і 2,1 мм, товщина -0,66 і 3,0 мм, відповідно. Зрощення розташоване на внутрішній поверхні вигину дванадцятипалої кишки, тобто в місці переходу її низхідній в висхідну петлю.
Вона виявлена на 53 препаратах (98,2%) з 54 досліджених, так як на одному препараті підшлункова залоза складалася лише з двох частин - дорсальній і вентральної, які між собою не зросталися: найчастіше (60,4) зрощення було утворено трьома частками : дорсальній, вентральної та середньої. На 17 препаратах (32,1%) воно двома частками: вентральній і дорсальній, а на чотирьох препаратах (7,5%) зрощення було утворено вентральній і середньої, а дорсальная частка була відокремлена. Абсолютна маса зрощення у однодобових курчат становила 0,01 г, у 525-добових курей - 0,19 г, довжина -6,66 і 11,0 мм, ширина - 2,33 і 6,6 мм, товщина - 0,04 і 8,0 мм, відповідно. На поверхні часток і зрощення були добре окресленої вторинні дольки, їх кількість було різним.
При вивченні морфометричних показників паренхіматознихструктур підшлункової залози було встановлено, що у добових курчат в поле зору мікроскопа виявляється найбільша кількість ацинусів (187,5 ± 7,89), а розмір їх є найменшим (12,1 ± 0,56 мкм) з усіма іншими віковими періодами. Кількість ацинусів до 85-денного віку птиці зменшується до78,83 ± 1,49, а потім поступово збільшується до 88,25 ± 0,97 до 525-добового віку. За цей віковий період розмір ацинусів зменшується з 41,4 ± 1,06 до 30,4 ± 0,83 мкм, а кількість ациноцитов -з 12,25 ± 0,48 до 12,17 ± 0,44 штук.
Таким чином, структурні компоненти підшлункової залози птиці кросу «ІЗА-браун» протягом життя зазнають адаптивну перестановку з метою збереження гомеостазу і життєдіяльності організму і підтримки оптимального рівня несучості