3.7. Зусилля (сили, моменти). що виникають в будь-яких елементах споруд,-вання від випробувальної навантаження, не повинні бути вище:
а) при випробуваннях споруд, розрахованих у розмірі граничної перебуваючи-вам, - зусиль від рухомого тимчасового вертикального навантаження, прий-тій в проекті, при коефіцієнті надійності по навантаженню (або коефіцієнті перевантаження), що дорівнює одиниці, і повному динамічному коефіцієнті;
б) при випробуваннях споруд, розрахованих по напрузі, що допускається (за нормами, що діяли до 1962 р), - 120% зусиль від вертикального навантаження, прийнятої в проекті, з повним динамічних-ного коефіцієнтом;
в) при випробуваннях споруд, що мають елементи зі зниженою несучою здатністю, і споруд, на які немає технічної доку-ментації, - зусиль від вертикального навантаження, відповідаю-щей розрахункової вантажопідйомності споруди.
Примітка. Визначення розрахункової вантажопідйомності споруд прово-диться за діючими відомчими документами (інструкціями, керівництвами) з урахуванням фізичного стану конструкцій (в тому числі виявлених при огляді пошкоджень і дефектів).
3.8. Зусилля (сили, моменти), що викликаються випробувальної навантаженням в елементах випробовуваних споруд, як правило, неповинні, бути нижче:
а) при випробуваннях залізничних мостів, мостів під шляхи метро-політ або трамвая, під автомобілі особливо великої вантажопідйомності (навантаження АБ) - зусиль від найбільш важкого навантаження, що звертається по даній лінії або дорозі;
б) при випробуваннях автодорожніх і міських мостів - 70% зусиль, зазначених у п. 3.7 для відповідних видів мостів.
3.9. Як навантаження при статичних випробуваннях слід викорис-товувати рухливі навантаження: локомотиви і рухомий склад залізниць, поїзди метрополітену і трамвая, транспортні засоби автомобільних доріг та ін.
У деяких випадках (наприклад, при випробуванні окремих елементів моста, при визначенні жорсткості конструкції і ін.) Навантаження при досл-таніях може бути створена домкратами, лебідками, окремими вантажами з фіксацією створюваних зусиль.
3.10. Вагові характеристики транспортних засобів, що використовуються при випробуваннях, слід перед проведенням робіт уточнювати. Точність вагових характеристик повинна бути не менше 5%.
Ваги локомотивів, а також вагові характеристики незавантаженого рухомого складу залізниць, метрополітену, трамвая і авто-транспорту допускається приймати за паспортними даними.
Перед початком випробувань керівник робіт мостостанціі проводить при необхідності уточнення передбачених програмою схем завантаження моста, враховуючи фактичний склад і вага випробувальної на-Грузьке.
3.11. Розробку схем завантаження споруди випробувальної навантаженням-кой слід проводити, керуючись лініями впливу (поверхнями впливу) зусиль (сил, моментів) в частинах і елементах споруди.
При виборі схем завантаження слід прагнути до того, щоб в дослі-дуємо частинах і елементах споруд виникали можливо великі зусилля (в межах, зазначених у п. 3.7).
3.12. Перше завантаженість конструкції випробувальної навантаженням слід проводити поступово, з контролем за її роботою на різних етапах по по-Казань окремих вимірювальних приладів.
3.13. Час витримки випробувальної навантаження в кожному з перед-бачених положень слід визначати по стабілізації показань вимірювальних приладів: збільшення спостережуваних деформацій за 5 хв не повинні перевищувати 5%.
З метою збільшення точності показань приладів час завантаження і розвантаження конструкцій, а також час взяття відліків по приладах має бути по можливості мінімальним.
При необхідності досягнення найбільших деформацій конструкції під навантаженням час витримки має визначатися залежно від на-спостерігалися приросту деформацій, матеріалу споруди, виду і перебуваючи-ня стикових з'єднань, що передували завантажень.
Визначення залишкових деформацій конструкції слід проводити за результатами першого її завантаження випробувальної навантаженням.
3.14. Завантаження конструкцій випробувальної навантаженням слід, як правило, повторювати. Кількість необхідних повторних завантажень визначає керівник робіт мостостанціі за результатами перших завантажень.
3.15. В процесі статичних випробувань слід вимірювати: загальні переміщення і деформації споруди і його частин; напруги (відносні деформації) в перетинах елементів; місцеві деформації (розкриття тріщин і швів, зміщення в соеди-неніях і т.п.).
Крім того, в залежності від виду конструкцій і їх стану і в со-ності з завданнями випробувань можуть проводитися вимірювання угло-вих деформацій, взаємних переміщень частин споруди, зусиль в елементах (вантах, шпренгелів) і т.п.
3.16. Місця установки вимірювальних приладів слід призначати виходячи з необхідності отримання в результаті випробувань досить повних уявлень про роботу конструкції під тимчасовими вертикальними навантаженнями.
Для вимірювання переміщень і деформацій слід вибирати елементи і частини конструкцій, найбільш інтенсивно працюють під впливом навантаження, а також елементи і з'єднання, які потребують перевірки по ре-зультатами обстеження або за іншими даними.