Специфічні особливості дитячого співочого голосу

Незважаючи на доступність співочої діяльності важливо пам'ятати про те, що можливості дитини-дошкільника в області співу дуже

обмежені. Його дуже крихкий голосовий апарат безперервно рас-тет, як і весь організм.

Голосові зв'язки у дітей короткі і тонкі, небо малорухомий-ве, гортань з голосовими зв'язками в 2-3,5 рази менше гортані дорослого. Дитячі легкі малі, що впливає на співоче дихання дитини, силу його голосу. В результаті звук дитячого голосу, що утворився в гортані, особливо в молодшому дошкільному віз-расте, високий, легкий, дзвінкий, але дуже слабкий.

Голос посилюється резонаторами. Розрізняють верхній головний резонатор (порожнина глотки, рота, додаткові порожнини носа) і нижній грудної (порожнину трахей і бронхів). У дітей дошкільного віку переважає головний резонатор, грудної ж, дає голосу на-насичення (що природно для співу дорослих), розвинений слабо. Діти дошкільного віку ниють, як правило, фальцетом. Фальцетное звучання бестембровое, позбавлене будь-якої насичено-сті.

М'язова сила дошкільнят ще дуже слабка, і при співі значна її частина витрачається на подолання інерції окру-лишнього повітря. Тому не можна вимагати, щоб дитина співав голосніше. Напруга голосу призводить до того, що він втрачає легкість, набуває неприємного горловий характер і переходить в крик. Крім того, надмірно голосний спів, голосна розмова псують голосові зв'язки, ведуть до зриву голосу, знижують слух.

При есте-ному ж звучанні голосу (фальцет) він оберігається від перенала-напруги і форсованого звучання.

Що стосується грудного звучання, завдяки якому голос при-знаходить велику кількість обертонів і стає більш силь-ним, його формування в повній мірі неможливо навіть у старших дошкільників.

Невеликий і діапазон (відстань між нижнім і верхнім зву-ками) дитячих голосів в дошкільному віці. За даними дослід-ваний (Н.А.Ветлутіна, А.І.Катінене і ін.) Дитячі голоси звучать ненапружено і природно в межах ре - сі першої октави. У цьому діапазоні діти співають чистіше інтонаційно, природно, сво-бодні і красиво. Так, наприклад, за даними Н.А. Ветлугиной:

# 9632; в молодшому дошкільному віці - це ми - ля (2-3 роки), ре - ля (3 - 4) першої октави;

# 9632; в середньому дошкільному віці - ре - сі першої октави (4-5 років);

# 9632; в старшому дошкільному віці до (ре) першої октави - до (ре) другої октави (6 - 7 років).

Дослідження К. В. Тарасової свідчать про те, що вже в дошкільному віці голоси дітей діляться на три природних типу: високі, середні і низькі, кожен з яких характеризується властивими йому тембрової забарвленням, звуковисотними діапазону-ном.

Зона вільного звучання у високих дитячих голосів охоплює діапазон ре - ля першої октави, у середніх голосів - до - соль першої октави, у низьких - до - фа (сіль) першої октави.

Сказане дозволяє стверджувати, що першочерговим завданням педагога є охорона голосу дитини, його слуху. Для цього необ-ходимо створювати сприятливу «звукову атмосферу», спосіб-ствующую охорони голосу і слуху дитини (Н. А. Ветлутіна, А. Н. Зі-міна і ін.):

# 9632; утримувати дітей від гучного (особливо тривалого) співу, розучування;

# 9632; при виборі репертуару звертати увагу на звуковий діапа-зон пісень;

# 9632; стежити за тим, щоб у повсякденному житті діти не кричали, що не верещали, домагатися нормального, природного тону в разг-злодієві в будь-яких умовах;

# 9632; не пропонувати дітям багато пісень для виконання на заняттях (не більше 2-3), на святах (не більше 4 - 5, а в молодших груп-пах - 3);

# 9632; не співати на вулиці при температурі повітря нижче + 18 ° С і вологість-ності вище 40-60%.

Схожі статті