Мені наснилося, що я в ніж щось несуттєве завинила, і тато вирішив, що я повинна померти, мати не хотіла, спочатку я намагалася втопитися, але дуже боялася і не зробила цього, потім мама побачить, що труну з болони з дірками, і сказала , що вдавай ніби мертва, а потім коли всі підуть, я тебе звільню, я погодилася. Ось тато почав мене укладати, але зрозумів що я не мертва, але проігнорував це. Тоді я все одно злякалася, встала на коліна і почала благати про прощення, він мене пробачив і на цьому сон закінчився.
Я лежу в труні і кажу що то у себе в голові. На мене лягають квіти. Я кажу, я не вмерла! А вони стоять і плачуть
Сон починається з того що мій друг лежить в своїй квартирі в Маріуполі, він лежить на своїй ліжку паралізованість і половина занімілою. Навколо ходять люди у них очей немає з очниць тече кров, стелі в квартирі немає, видно червоний місяць. Він намагається кликати маму але він не може у нього начебто пропав голос. І біля його ліжка важить лямка а на ній ноутбук і коли він переворачіваеться з ліжка ця лямка перев'язує йому ногу і тягне під землю. Далі червоне світло і віко домовини.
Прошу допоможіть, мій друг не силно в сни вірить, але мене насторожує те що цей сон сниться йому вже 2-ий рік при чому кожен день.
Прочитати все сни