такої відстані ми ведемо ділові бесіди. На цій відстані ми прини-
травнем клієнта, який прибув в наш офіс, нового співробітника фірми або разго-
варіваем з нашим начальником. Ми дотримуємося приблизно таку дистанцію під
час випадкових зборищ людей. У той же час таке відстань може ис
користуватися для впливу на співрозмовників. Начальник використовує це
відстань для того, щоб чинити психологічний вплив на під-
підлеглих: на такій дистанції начальник, який стоїть над сидить Секретар-
шей, здається вище ростом, масивніше, і він панує над значною
частиною оглядає простору. Він таким чином підкреслює думку:
"Ти працюєш на мене", хоча він і не вимовляє Таких слів.
двох до трьох з половиною метрів, У "великого начальника" може бути стіл
такої довжини, який допомагає йому усуватися від своїх підлеглих. він
може також залишатися в сидячому положенні і дивитися на своїх підлеглі
На такій відстані не покладається обмежуватися швидким поглядом і
відводити очі убік. Традиція вимагає, щоб ви дивилися вашому з-
беседніку в очі. На думку доктора Холла, нездатність утримати
погляд рівносильна відходу від розмови.
У той же час це відстань відкриває можливість для захисту. зна
дясь на такій відстані, ви можете продовжувати роботу, і це не буде
проявом неввічливості з вашого боку. З іншого боку, ви можете
перервати роботу і вступити в розмову. В установах необхідно соблю-
тому що остання повинна продовжувати свою роботу, а зовсім не базікати з
ним. Якби відстань між ними було коротше, то продовження роботи
секретарем могло бути розцінено як ознака грубості.
Чоловік і дружина підтримують будинку вечорами таку відстань один від одного,
щоб відпочити і розслабитися. Вони можуть говорити один з одним, якщо
побажають, або просто почитати, а не розмовляти. Безособовий характер тако
зустрічі далеких членів сім'ї. Часто потрібні додаткові зусилля,
щоб подолати таку відстань і створити атмосферу більш інтимною
Нарешті, доктор Хол згадує "громадську дистанцію" - найбільш
далеке відстані "міжособистісних відносинах. Близька" громадська
дистанція "складає від трьох з половиною до п'яти метрів Таке расстоя-
ня найкраще підходить для неформальних зібрань, таких як зустріч
вчителя зі студентами або начальника зі своїми підлеглими. дальня
"Громадська дистанція" складає від семи з половиною метрів і більше.
На такій відстані політичні лідери зустрічаються з народом. на такому
відстані можна забезпечити безпеку політичного діяча. До речі,
саме на таку відстань тварини можуть підпускати до себе особин дру-
гого виду, перш ніж втекти від них.
У зв'язку з цим варто сказати кілька слів про те, Що люди часто оші-
подейкують, намагаючись пояснити ставлення тварин до відстаней і території.
Типовим прикладом є поведінка дресирувальника з левом. Лев тікає
від людини, коли той занадто близько підходить до нього і входить в його зо-
ну "небезпеки". Однак, коли лева відступати більше нікуди, а Людина
продовжує на нього наступати, то лев розгортається і починає насту-
пать на того. Дресирувальник використовує ці реакції тварини для цірково-
го виступу. Він входить в клітку з левом і починає на нього насту-
пать. Звір відступає до кінця клітини. Коли ж йому нікуди йти, він, в
відповідності зі своєю природою, починає гарчати і наступати на дрессі-
ровщіка. Зазвичай він Рухається по прямій. Використовуючи цю обставину,
дресирувальник ставить між собою і левом платформу. Лев, продовжуючи дви-
гаться по прямій, забирається на платформу, щоб дістатися до дрессіров-
ника. В цей час дресирувальник швидко виходить з левовою зони "опаснос-
ти ", і лев припиняє своє наступ.
Глядачі, присутні на виставі, пояснюють дії лева
тим, що його лякає зброю, яке тримає дресирувальник, його хлист,
стілець, яким він маніпулює. Їм здається, що дресирувальник цим покази-
кість леву небезпека нападу на нього. Так вони прочитують знаки бессло-
весну мови, але ця "прочитання помилково.
Насправді кінцівка діалогу, що відбувається між левом і дрессі-
ровщіком, звучить так. Лев: "Забирайся з моєї зони, а то я нападу на те-
бе ". Дресирувальник:" Я пішов з твоєї зони ". Лев:" Дуже добре. Я оста-
новлено тут ". При цьому не має значення, що означає" тут ".
Дресирувальник підмінив поняття, і "тут" в даному випадку означає
Точно таким же чином політичні діячі або актори на сцені справи-
ють ряд заяв на безсловесному мовою тіла, які виробляють впечат-
ня на аудиторію, хоча і не обов'язково передають правдиву інформацію.
На цій далекій "громадської" дистанції дуже важко розповісти на
мовою тіла правду, і набагато легше обдурити своїми рухами тіла. Акте-
ри прекрасно знають про це і протягом багатьох століть використовують расстоя-
ня, що відділяє сцену від глядачів, для створення всіляких ілюзій.
На цій відстані жести акторів повинні бути афектований, стілі-
поклику і набагато більш символічними, ніж на більш близьких відстанях
в міжособистісних стосунках.
Поєднання далеких і великих планів в кіно і на телевізійному екрані
вимагає іншої мови тіла. Рух століття або тремтіння губ в кадрі, сня-
ті крупним планом, передають таку ж інформацію, як і широкий жест ру-
кой або рух всього тіла в кадрі, зняті на дальньому плані.
При зйомці крупним планом руху всього тіла губляться. Можливо, по
Через це акторам кіно і телебачення так нелегко пристосуватися до те-
Сцена часто вимагає жорстко обумовлених акторських рухів через
відстані між акторами і аудиторією. Сьогодні, протестуючи проти цієї
традиційної техніки, ряд театральних діячів хочуть позбутися від расс-
тояния, існуючого між актором і глядачем.
Актори або спускаються в зал для глядачів, або запрошують глядачів на
сцену. У цих умовах спектакль стає менш структурованими Немає
ніякої гарантії того, що аудиторія буде реагувати так, як ви цього
хочете. Вистава стає більш безформним. У ньому зникає сюжет і
залишається лише центральна ідея.
У цих умовах мова тіла стає важким знаряддям для актора. він
повинен відмовитися від багатьох символічних жестів, які він вико
вал, тому що вони не зможуть надати потрібного впливу на цих корот-
ких відстанях. Незалежно від того, наскільки він зумів увійти в
роль, він вже не може покладатися на природну мову тіла, за допомогою
якого він зазвичай висловлював свої почуття.
Треба ще подивитися, чи будуть жести, які використовуються на близькому
відстані, більш ефективними, ніж ті жести, якими користувалися на
сцені. Слід також враховувати, що жести, які використовувалися на
сцені, стали частиною культури. Наприклад, японський театр "кабукі" має в
своєму розпорядженні відточені символічні жести, які настільки
тісно пов'язані з національною культурою, що половина з них залишається не-
понятий західною аудиторією.