Як організовують принципів сучасності найчастіше виділяються:
індивідуалізм (тобто остаточне затвердження в суспільстві центральної ролі індивіда замість ролі племені, групи, нації);
диференціація (поява в сфері праці величезної кількості спеціалізованих занять і професій, а в сфері споживання - різноманітність можливостей вибору бажаного продукту (послуги, інформації і т.д.), в цілому вибору стилю життя);
раціонального-ність (тобто зменшення значущості магічних і релігійних вірувань, міфів і заміщення їх ідеями і правилами, які обгрунтовуються за допомогою аргументів і розрахунків; визнається всіма цінність наукового пізнання);
експансія (тобто тенденція охоплювати сучасністю як все більш широкі географічні райони, так і найінтимніші, приватні сфери повсякденного життя, наприклад релігійні переконання, сексуальна поведінка, сферу дозвілля і т.д.).
Такий глобалістських підхід вже яскраво виявляється в рас-смотренних раніше концепціях «постіндустріального суспільства», «технотронной ери» і ін. Ці концепції акцентують увагу на тому факті, що кожен технологічний переворот призводить до глиб-ким змінам не тільки в продуктивних силах суспільства, але і в усьому способі життя людей.
Особливість же сучасного техно-ня перевороту, пов'язаного з інформатизацією суспільства, з-стоїть в тому, що він створює принципово нові передумови для універсалізації та глобалізації людської взаємодії. Завдяки широкому розвитку мікроелектроніки, компьютеріза-ції, розвитку засобів масової комунікації та інформації, уг-лубленную поділу праці та спеціалізації людство об'єд-вується в єдину соціокультурну цілісність.
Існування такої цілісності диктує свої вимоги до людства в цілому і до окремої особистості, зокрема. У цьому суспільстві повинна доми-лося раніше установка на інформаційне збагачення, придбання нового знання, оволодіння їм в процесі безперервної освіти, а також його технологічне і людське застосування.
Чим вище рівень технологічного виробництва та всієї людської діяль-ності, тим вище повинна бути ступінь розвитку самого чоло-століття, його взаємодії з навколишнім середовищем. Відповідно, повинна сформуватися нова гуманістична культура, в кото-рій людина повинна розглядатися як самоціль суспільного розвитку. Звідси і нові вимоги до особистості: в ній повинні гар-моніческі поєднуватися висока кваліфікація, віртуозна оволодівши-ня технікою, гранична компетенція у своїй спеціальності з со-ціальної відповідальністю і загальнолюдськими моральними цінностями.
Засновник міжнародного досліджень-нізації центру «Римського клубу», який вивчає перспективи чоло-вечества перед обличчям сучасних глобальних проблем, А. Печчеї так сформулював сутність цієї проблеми: «Справжня проблема людського виду на даному ступені його еволюції полягає в тому, що він виявився повністю неспроможним в культурному відношенні йти в ногу і повністю пристосуватися до тих змін, які сам вніс в цей світ ».
За його ініціати-ви платника, на замовлення «Римського клубу» були проведені шірокомасштаб-ні дослідження і побудовані глобальні моделі розвитку кри-зісних тенденцій у взаємодії між суспільством і середовищем його проживання. «Мир-2» Д. Форрестер (1971), «Мир-3» Д. Медоуз (1978), «Стратегія виживання» М. Месаровича Е. Пестель (1974). В1974 році, паралельно з М. Месаровичем і Е. Пестелем. група аргентинських вчених на чолі з професором Ерера розробила так звану латиноамериканську модель глобального розвитку, або модель «Ба-рілоге». У 1976 році під керівництвом Я. Тінбергена (Голландія) був розроблений новий проект «Римського клубу» «Зміна між-народного порядку» і т. Д.
У глобальних моделях береться «світ в цілому». Проводячи за допомогою на-гою системної динаміки розрахунки для світу в цілому, Форрестер і Медоуз прийшли до висновку, що протиріччя між обмеженістю земних ресурсів, зокрема, обмеженістю придатних для сільського господарства площ і зростаючими темпами споживання зростаючого населення, можуть привести до середини XXI в. до глобальної кризи. катастрофічного забруднення середовища обі-вання, різкого зростання смертності, виснаження природних ре-сурсів і занепаду виробництв.
В якості альтернативи такому раз-витию висувалася концепція «глобальної рівноваги», згідно з якою необхідно негайно припинити збільшення численнос-ти населення земної кулі, обмежити промислове виробництв-во, зменшити приблизно у сто разів споживання ресурсів Землі.
Моделі Форрестера і Медоуза привернули увагу до реально існуючих проблем глобального характеру, змусили чоло-вечество задуматися про подальші шляхи свого розвитку. Однак закладені в цих моделях методологічні прорахунки дозволили поставити під сумнів містяться в них висновки. Зокрема, вказувалося, що при складанні моделі відбір параметрів здійснювався по чисто конкретно-науковим і прикладним критеріям, що дозволяє вести математичну обробку: середні величини виробництва і споживання, послуги і харчування розраховувалися в середньому на душу населення. Тільки для демографічних парамет-рів вводилася диференціація, але і то по чисто демографічною ознакою: бралися до уваги різні вікові групи.
Таким чином, всі ці параметри «очищалися від їх конкретного социаль-ного змісту». Модель М. Месаровича і Е. Пестеля в якийсь ме-ре спробувала врахувати цю критику. У своєму дослідженні «Мир-3» вони прагнули проаналізувати більше в порівнянні з предше-ціалу проектом кількість факторів, здатних лімітувати розвиток, досліджувати можливості локалізації криз, знайти шляхи їх запобігання.
Сучасне російське суспільство, не дивлячись на характерне для нього «олюднення» статусних і рольових міжособистісних відношенні, не можна в повній мірі назвати традиційним, воно має складну структуру:
1. Воно поліетнічному і функціонально диференційовано.
- прониклива, емоційна, безпосередня орієнтація у відносинах людей один до одного. З точки зору соціології це може бути витлумачено як недорозвиненість громадської організації;
- патріархальне сприйняття державної влади;
- патерналізм, характеризується опікунською, поблажливим стилем відносин;
- інфантильне правосвідомість громадян;
- підвищення ролі міжособистісних зв'язків у вирішенні адміністративних, професійних та інших особистісних питань.