Від умов утримання собак в значній мірі залежать їх загальний стан, зростання, розвиток, здоров'я і робота. Тому, доглядаючи за цими тваринами, люди прагнуть створити сприятливі умови для їх існування.
В даний час в собаківництві використовуються такі види утримання тварин: дворове, квартирне, групове і польове.
Як правило, собака, яка охороняла садибу (двір), з-тримається в будці. Будку слід споруджувати дерев'яну, краще - розбірну, утеплену на випадок великих зим-них морозів. Будка може бути виготовлена і з сухотарних бочки (обов'язково на стелажах).
Якщо собака міститься в сараї або сінях, то для неї відводять місце в кутку з природним освітленням. Тут треба передбачити місце для відпочинку тварини (лежанку з бортиками).
У разі вільного змісту собаки на пріусадеб-ном ділянці його треба надійно огородити.
Перш за все треба врахувати, що постійне місце для тваринного відводиться на площі, займаної його володів-цем. У квартирі повинна бути споруджена лежанка (з урахуванням розмірів собаки) з дерев'яної рами, яку треба обтя-нуть полотном або парусиною. Для підстилки використовується легкий килимок, тюфячок, підстилку, який легко можна витрусити і почистити.
У будь-якому разі не слід утримувати собаку в спальні, на кухні, в що не має природного освітлення місці, а також поблизу опалювальних приладів, батарей централь-ного опалення, холодильників, на м'яких меблів, ліжка.
Чистота собаки і приміщення, в якому вона міститься, повинна суворо дотримуватися. Дуже великі незручності чувст-вують в квартирі, де міститься собака без періодичної мийки її. У разі, якщо тварина довго не мити, на його шкірі, в шерсті накопичується бруд, відмерлі частинки шкіри (лупа). При вологому теплому повітрі квартири йде їх розкладання, відчувається різкий неприємний запах псини.
Не слід приводити в квартиру ненавчених собаку, а також пустолайкі, агресивну тварину, занадто злісне.
Для маленьких декоративних собак в квартирі ставлять деко з піском, періодично замінним. Не слід в квартирі містити цуценя на прив'язі, так як це завдає шкоди його здоров'ю.
Постійні прогулянки тварин - святий обов'язок їх власників. Природно, вони здійснюються в предус-мотренних для цього місцях.
Територію, де розміщуються тварини, обносять забо-ром не нижче 2м для виключення можливості проникнення сюди бродячих бездомних собак - носіїв заразних заболе-ваний. Для виключення можливих підкопів під парканом його поглиблюють. У грунт або під ним виривають канавку глибиною до 20 сантиметрів і заповнюють її цеглою, поставленим на ребро (або битим), з обов'язковою засипанням землею.
Для захисту тварин від спеки, холоду, опадів на обгородженій території споруджують будівлі. Їх устанав-ливают фасадом на південь, південний схід, південний захід. Вони повинні бути каркасного типу, на опорах - фундаменті зі стовпів-стільців (дерев'яних, цегляних, бетонних і т.п.). Гли-бина їх закладення залежить від виду грунту, рівня грунтових вод, ступеня промерзання грунту в даній місцевості.
Для побудови застосовуються місцеві, найбільш деше-ші матеріали, з використанням відходів і замінників дерева. Стіни будівель найчастіше роблять дощатими. Кров-лю виготовляють з шиферу, руберойду під кутом нахилу в середньому 20-30 °.
Підлоги слід споруджувати міцні, водонепроникні. Вони повинні бути зручні для періодично проводиться дезінфекції, мати малу теплопровідність і не бути слизькими. Не рекомендуються підлоги цементно-бетонні, які дають вогкість, холод, що сприяють простудних захворювань тварин.
Фасадну частину вигулів і верхню частину перегородок між ними закривають металевими сіткою або прутів-ями, врізаними в рами каркаса.
Технічні питання спорудження будівель передбачені в проектах будівель, за якими споруджуються всі будівлі.
У комплексі споруд передбачають приміщення для утримання піддослідних, лабораторних собак (віварії). Слід обов'язково передбачити опалювальне, утеплений-ве приміщення, щоб ослабленим тваринам створити спо-койне обстановку.
При наявності більшої кількості собак у господарствах, які займаються племінним розведенням і вирощуванням мо-лодняка, необхідні допоміжні споруди: ветеринар-ний пункт, ізолятор, карантинне і пологове приміщення.
Ізолятор призначається для утримання хворих або підозрюваних у захворюванні (інфекційному) живо-тних. Він розташовується на відстані не ближче 250-500 м від інших приміщень. Частина ізолятора для хворих собак повинна опалюватися в холодну пору року.
Карантинне приміщення передбачено для утримуючи-ня тут новоприбулих собак. Термін їх перебування визначається спеціалістами ветеринарної медицини.
Незалежно від числа собак обов'язково спорудження приміщення для обслуговуючого персоналу з комори для інвентарю, складом для кормів.
Площа кухні визначають за кількістю тварин, що утримуються. На 10-20 собак допустима площа 10-15 м 2; на 30-50 собак - з розрахунку по 0,4-0,6м 2 на тварину.
Кухонне приміщення повинно дозволяти приготування їжі для тварин, прийом і мийку брудного посуду, а так-же мати вільну площу для зберігання добового запасу продуктів. У разі великого числа містяться собак в кухні виділяють додаткові відділення: заготівельник-ве, варильне, раздаточное, відра, складське. Як пра-вило, входи в роздавальну і мийну - роздільні.
У кухні повинні бути встановлені варильні котли (з розрахунку 5-6 літрів води на собаку на добу), плити для варіння, обробні столи (дошки) для м'яса, риби, круп і овочів, стелажі для бачків з їжею, ручні носилки для їх транс -портіровкі. Бажано мати в кухні холодильник.
У цьому комплексі споруд обов'язково повинно бути передбачено пологове відділення. Це - крите опалювальне приміщення, всередині якого є кабіни з поперечними дощатими стінами висотою 1,5 м, зверху на 0,5 м закритими сітками. Усередині кабіни повинна бути лежанка для годуючої суки. Розміри кабіни - не менше 1,5x1,5м. До кожної кабіні прилаштовують звичайних розмі-рів вигул з вхідними дверима. При сприятливих умовах в цей вигул самку з двох тритижневими цуценятами ви-пускають для прогулянок.
Комплекс приміщень для групового утримання собак повинен забезпечуватися водою для пиття та інших треба-стей (миття собак і приміщень, поливання території і т.д.). Вода повинна надходити з проточних водойм, джерельних криниць, водопроводу, колонок-гідрантів.
В негоду влітку для собак споруджують курені з гілок, лозин, риють нори в землі, на схилах. Взимку риють снігові нори. При всіх випадках укриття повинні надійно захищати тварин від опадів, холодних вітрів.
На пасовищах будують нори, курені, міцні землянки. Ці укриття повинні знаходитися в стороні, на деякій відстані від тирле (загону для овець) з таким розрахунком, щоб собака могла швидко і безперешкодно повернутися до стада для охорони тварин від нападників хижаків. На відгінних пасовищах чабани для фіксації собак мають металеві штирі з кільцями.
У природних умовах сука дає потомство лише раз на рік, найчастіше навесні; проте хо-рошее харчування, тепло і безз-бітної життя домашнього собаки скоротили інтервали між тічки. Періоди еструса, або тічки, з інтервалами в 6, 7, 8 і 10 місяців можна вважати нор-мінімальними для домашньої суки, хоча 6-місячні інтервали зустрічаються рідше, ніж багато хто вважає. Знавці стверджують, що відсутність тваринного білка в раціоні при годуванні сухі-ми концентратами, основу ко-торих складають раститель-ні продукти, може задер-жати наступ тічки у со-баки будь-якої породи.
Цикл розмноження у млеко-живлять регулюється гіпо- таламуса, мозковий структу-рій (відділом проміжного мозку), яка реагує як на зовнішні, так і на внутрен-ня подразники. Так, напри-заходів, на циклі розмноження суки явно позначається довжина світлового дня: сука в пітомні-ке, яка сидить в темряві 12 годин, буде відрізнятися за термінами настання тічки від суки, що живе в будинку. Складність ве взаємодія між ги-поталамусом і передньою долею гіпофіза призводить до виділ-ня гормонів, що викликають зміну піхви під час тічки і освіту фолліку-лов. Вони дозрівають, лопаються і з них виходять яйцеклітини, запліднюють потім спе-рмой самця. Гормони забезпе-ють також нормальне ті-чення вагітності, в відповід-ціалу терміни дають сигнал до пологів і виділенню молока, ко-менту, котрим будуть харчуватися цуценята.
Молоді суки вперше при-ходять в охоту (період тічки) у віці 6-10 місяців. Якщо до року у суки не наступила теч-ка, потрібно показати її ветерина-Нарнії лікаря, який визначить гормональну недо-татність і усуне її. Сука може злучитися в першу ж течку, але вона ще недостатньо дозріла, щоб вигодувати пів-ноценний послід, і це негативні-кові вплине на її здоров'я і розвиток. Більшість про-фахових заводчиків вяза-жут суку не раніше другої-третьої тічки, тобто в 2-2,5 року.
Важливим фактором є і схильності собаки: деякі суки довго зберігаючи-ють щеняча вираз і вид, і у них може не прокинутися материнський інстинкт, кото-рий змусив би їх зайнятися цуценятами і належним чином виокремити їх. Сука, з дитинства знаходиться в постійному контакті з людьми, теж виявляється часом поганий мате-Рью, а іноді і просто не під-пускає кобеля.
І хоча сука може вперше щенитися в досить похилому-ном віці, це все ж явний ризик для її здоров'я та позначаючись-ється іноді на якості і здо-ровье цуценят. Суки приходять в охоту до кінця життя, навіть ті, у яких уда-лени яєчники.
Після тічки у суки настає довгий період відсутності по-ловой активності, який за-канчівалісь початком дотримуюся-щей тічки; її перші призна-ки - зміни в зовнішніх статевих органах і поведінці: сука може стати надто воз-будимо і грайливою або раз-дражітельной. Петлю вона тща-кові вилизує, і це заважає вчасно помітити кро-вяние виділення, відзначатимуть ющіе початок тічки. Якщо ви збираєтеся в'язати суку, нуж-но точно зазначити день, коли з'явилися кров'яні виділ-ня, тому що дні в'язок наз-початок в залежності від цієї дати.
Під час тічки змінює-ся структура довгою Двур-гой матки - дрібні капілля-ри набухають і, врешті-решт, лопаються. У першій третині теч-ки виділення крові з волога-ліща збільшується, а петля набухає і стає напря-женной. У цей період, кото-рий триває приблизно 9-10 днів, сука все більше привле-кає самців, але зустрічає їх агресивно. Участь суки, кото-раю бігає в такий період на свободу, переслідувана цілою зграєю псів, досить НЕ-завидна, особливо якщо вона ще не готова до в'язки - на-сільственная в'язка надзвичайний-но болюча.
Напередодні тічки у су-ки змінюється звичайний по-рядок сечовипускання. Вона ча-сто «сідає», відзначаючи свій маршрут під час про-лунко, і пси по запаху дізнаються про її стан, в тому числі і кастровані. Изме-вати в клітинах піхви суки настільки характерні для цього періоду, що їх вивчення дозволить домогтися щенности навіть у суки, яка до сих пір залишалася «порожній». Для цього ветеринар бере серію мазків з піхви і досліджує їх під мікроскопом. Це позво-ляет точно визначити ті изме-нения в клітинах, які з-здают найбільш сприятливі умови для запліднення.