Синдром вигоряння являє собою процес поступової втрати емоційної, когнітивної та фізичної енергії, що виявляється в симптомах емоційного, розумового виснаження, фізичного стомлення, особистісної відстороненості та зниження задоволення виконанням роботи. Він розглядається як результат невдало дозволеного стресу на робочому місці. У статті обговорюються діагностичні критерії, методи профілактики і терапія.
Виділяють три ключові ознаки синдрому емоційного вигорання:
- граничне виснаження,
- відстороненість від клієнтів (пацієнтів, учнів) і від роботи,
- відчуття неефективності і недостатності своїх досягнень
Розвитку синдрому емоційного вигорання, передує період підвищеної активності, коли людина повністю присвятив себе роботі, відмовляється від потреб, з нею не пов'язаних, забуває про власні потреби, потім настає перша ознака - виснаження. Виснаження визначається як почуття перенапруги і вичерпання емоційних і фізичних ресурсів, почуття втоми, не проходить після нічного сну. Після періоду відпочинку (вихідні, відпустку) дані прояви зменшуються, проте після повернення в колишню робочу ситуацію поновлюються.
Другою ознакою синдрому емоційного вигорання є - особистісна відстороненість, Професіонали, які відчувають вигоряння, використовують відстороненість, як спробу впоратися з емоційними стрессорами на роботі зміною свого співчуття до клієнта через емоційне відсторонення. У крайніх проявах людини майже нічого не хвилює з професійної діяльності, майже ніщо не викликає емоційного відгуку - ні позитивні обставини, ні негативні. Втрачається інтерес до клієнта, він сприймається як неживий предмет, сама присутність якого часом неприємно.
Третьою ознакою синдрому вигоряння є - відчуття втрати власної ефективності або падіння самооцінки в рамках вигоряння. Люди не бачать перспектив для своєї професійної діяльності, знижується задоволення роботою, втрачається віра в свої професійні можливості.
У дослідженні [5], проведеному серед лікарів психіатрів, психіатрів-наркологів, психотерапевтів Республіки Білорусь показано, що майже 80% мають різного ступеня вираженості ознаки синдрому емоційного вигорання, 7,8% мають різко виражений синдром, що веде до психосоматичних порушень і залежностей.
Наші дослідження були проведені серед психологів консультантів, лікарів психотерапевтів, які беруть участь в програмах підвищення кваліфікації. По групі респондентів ознаки синдрому різного ступеня вираженості мали 73%, що оцінювалося за наявності формуються або вже сформувалися фаз синдрому емоційного вигорання. Виражену фазу «виснаження» мали 5%, що проявлялося емоційним виснаженням, психосоматичними і психовегетативними порушеннями.
Виділяють п'ять ключових груп симптомів, характерних для синдрому вигоряння [9]:
Втома, фізичну втому, виснаження
Зменшений або збільшена вага
Недостатній сон, безсоння
Поганий загальний стан здоров'я (в тому числі по відчуттях)
Утруднене дихання, задишка
Нудота, запаморочення, надмірна пітливість, тремтіння
Гіпертензія (підвищений тиск)