Шкандибає, ковильнуть, ковилівать, колтихать; зап .. півд. шкандибать; кульгати або кульгати, припадати на ногу, ходити в перевалку.
| * Поживає кой-як, переколачіваться.
| -що, новг. гнути, згинати, перегинати. Неука кульгавого шкутильгати. Хоч виляй, хоч шкутильгати, а не минути. Погано шкандибає, БЕЗЛІМ. важко шкутильгати. Вковилял в хату. Насилу виковилял з бруду. Дошкандибав до дому. Пошкандибав, пішов. Наковилялся досхочу. Отковилівай, брат! забирайся. Поковиліваем кой-як, б'ємося. Все перековилялі, перехвораді. Пришкутильгав сюди. Прошкандибав з рік. Расковилялся не в жарт. Уковилівай, брат! Шкандибання пор. · Довгих. ковилка дружин. · Об. дію по гл. Ковилок чоловік. один крок шкутильгати. Ходити ковилком, шкутильгаючи. Ковила, хода ковилком, за прикладом звукоподр. шльоп, бух та ін .;
| шутл. уклін. Ковила йому дозені! новг. бух йому в ноги. Ось я, ковила та ковила, насилу почвалав! Зробити що на ковила-милицю, погано, як ні потрапило. Ковила по дорозі! костр. ковирзень по дорозі, добру путь; привіт зустрічному. Шкутильгала · об. ковиляльщік чоловік. -щіца дружин. хто ковиляеть; колченожка, колтиножка. Ковиліна новг. ковилюга дружин. курськ. вілюга, звивина, Кривуліна;
| · Об. шкутильгала. Ковилястий пск .. твер. кульгавий. Ковила! межд. виражає ходу шкандибає, кульгавого. Зробив ти справу на ковила-перевиль навиворіт. Ймовірно трава Ковил (а не ковила), яка бесперечь колишеться, названа по гл. шкутильгати, · в · знач. коливатися, припадати.
Тлумачний словник Даля. В.І. Даль. 1863-1866.
Дивитися що таке "шкутильгати" в інших словниках:
Шкутильгати - (іноск.) Коливатися, виляти, морально хитатися (как ковиляют' ходять у перевалку то в одну, то Вь іншу сторону). Пор. «Хоч виляй, хоч шкутильгати, а не минути». Пор. Ковила (трава колишеться, коливається) ... Великий толково-фразеологічний словник Міхельсона (оригінальна орфографія)
Шкутильгати - шкандибає, шкандибаю, шкандибає, несовер. (Розм.). Іти, кульгаючи або повільно, повільно пересуваючи ноги. Шкандибав по дорозі розбитою ходою старий. Тлумачний словник Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 ... Тлумачний словник Ушакова
шкутильгати - Ковиліна, ковилюга кривизна, вигин. ковила кульгавий чоловік. олонецкой. (Кулик.). Пояснення з фін. kävellä йти (Погодін, РФВ 47, 209) сумнівно фонетично; см. Калима 121; Брюкнер, KZ 48, 170. Швидше це ісконнослав. слово, пор. укр. ковiнька ... ... Етимологічний словник російської мови Макса Фасмера
шкутильгати - (іноск.) коливатися, виляти, морально хитатися (як шкандибають ходять перевальцем, то в одну, то в іншу сторону) СР. Хоч виляй, хоч шкутильгати, а не минути. Пор. Ковила (трава колишеться, коливається) ... Великий толково-фразеологічний словник Міхельсона
шкутильгати - шкутильгати, шкандибаю, шкандибає, шкандибає, шкандибає, шкандибає, шкандибають, шкутильгаючи, шкандибав, шкутильгала, шкутильгало, шкутильгали, шкандибає, шкандибає, шкандибає, шкандибають, шкандибає, шкандибає, шкандибає, шкутильгає, шкандибає, шкандибає, ... ... Форми слів
шкутильгати - споконвічно. Преф. похідне (пор. перекручувати) від виляти «гойдатися, хитатися», і <ы, как в дыра <дира … Этимологический словарь русского языка
шкутильгати - Загальноприйнятою етимології немає, можливо, є однокореневі з виляти - хитатися. У цьому випадку зміна їй на ви пояснюється впливом слова ковила ... Етимологічний словник російської мови Крилова