Давньоруська держава-складиваетсяIX-XII ст. - за характером суспільного ладу - ранньофеодальної е. Центрами об'єднання слов'янських племен в єдину державу стали міста Київ і Новгород.
Дві точки зору на питання про походження давньоукраїнської держави (ДРГ):
1.Государственная на Русь була привнесена ззовні, варягами (так вважають прихильники «норманської теорії).« Норманської теорії »(Байєр, Міллер, Шльоцер) стверджує, що слов'яни не здатні самостійно створити державу, а ДРГ було створено варягами-норманами, племенами німецького походження.
- твердження варязької династії на престолі
- вказівка на покликання варягів в літописі
- ДРГ варяги розцінювали як родову власність Рюриковичів
- східні слов'яни не могли створити державу внаслідок своєї відсталості
- варяги (нормани) були більш розвиненим народом, мали своє княжіння, тому і були запрошені східними на князювання до Новгорода
- археологічні розкопки на кшталт «спалення в човні» в районі слов'янських поселень
- складання племінних князівств і їх центрів, тобто племінні князювання існували до покликання варягів
- розвиток промислової, ремесел, торгівлі
- перехід від родової громаді до сусідської
- варяги були лише торговцями, які хотіли закріпитися на східнослов'янських землях
- силу, на яку спиралися Рюриковичі, становили не тільки варяги, а й місцева родоплемінна знати
- асиміляція варягів проходила швидко: за одне - два покоління слов'янські племена витіснили варязькі
- необхідність об'єднання для відбиття набігів хазар, норманів.
Заданіе.Діс-кус-ся про роль ва-ря-гов в рос-сій-ської ис-то-рії і їх на-ци-о-наль-ний при-над-леж-но-сті, суперечка між нор- ман-ні-ста-ми і ан-ти-нор-ман-ні-ста-ми на-ча-лись ще в се-ре-ді-ні XVIII в. і про-дол-жа-ють-ся до сих пір.
Об'єк-яс-ні-ті, ніж від-ли-ча-лись поглядом-ди CТО-рон-ні-ков нор-Манн-ської тео-рії (при-ве-ді-ті три об'єк-яс-ні-ня ).
Сто-рон-ні-ки нор-ман-ської тео-рії вва-та-лі:
- Древ-ні-рус-ське го-жа-ство з-зда-но ва-ря-га-ми з доб-ро-воль-но-го со-гла-ся сла-вян;
- сла-вя-ні були спо-соб-ни до са-мо-сто-я-тель-но-му со-зда-нию своєї го-жа-ного-но-сті;
- слово «Русь» скан-ді-нав-ско-го про-ис-хо-де-ня.
Завдання. У ис-то-ри-че-ської науці су-ще-ству-ють дис-кус-сі-он-ні про-бле-ми, по ко-то-рим ви-ска-зи-ва-ють-ся раз-лич-ні, часто про-ти-по-ре-чи-ші точки зо-ня. Нижче при-ве-де-на одна з суперечка-них точок зо-ня, су-ще-ству-ю-чих в ис-то-ри-че-ської науці
на на-ли-ність го-жа-ства в Древ-ній Русі.
Древ-ню Русь X-на-ча-ла XII ст. можна на-звати цін-тра-ли-зо-ван-ним го-жа-ством.
Іс-поль-чаплі ис-то-ри-че-ські зна-ня, при-ве-ді-ті два ар-гу-мен-та, ко-то-ри-ми можна під-твер-дить дан-ву точку зо-ня, і два ар-гу-мен-та, ко-то-ри-ми можна опро-верг-нуть її.
Відповідь за-пі-ши-ті в сле-ду-ю-щем вигляді.
Ар-гу-мен-ти в під-твер-жде-ня:
Ар-гу-мен-ти в опро-вер-же-ня:
ар-гу-мен-ти в по-твер-жде-ня
при ви-бо-ре пер-виття точки зо-ня може бути ска-за-но, що
- в Древ-ній Русі су-ще-ство-вал ад-мі-ні-стра-тив-ний центр - Київ;
- в Древ-ній Русі ви-де-лі-лась оди-ва для всієї тер-ри-то-рії го-жа-ства власт-но-управ-льон чого скаю вер-ХУШ-ка - кня -зья і дру-жи-на;
- в Древ-ній Русі фор-ми-ро-вал-ся оди-ний пра-во-по-ря-док, за-креп-льон-ний в «Рос-ської Прав-де», Прав-де Яро- сла-ві-чий і дру-гих до-ку-мен-тах.
ар-гу-мен-ти в опро-вер-же-ня
- Русь X-на-ча-ла XII ст. не мала ви-ра-дружин-них зовніш-них гра-ниць, осо-бен-но на Півдні і По-сто-ке;
- на Русі в X-на-ча-ле XII ст. су-ще-ство-ва-ла прак-ти-ка за-ня-ку «сто-лов» в за-ві-сі-мо-сти від місця князя внут-ри всього роду Рю-ри-ко-ви- чий, що змен-ша-ло зна-че-ня оди-но-го по-лі-ти чого ско-го цен-тра, по-скільки-ку най-бо-леї ро-до-ви-тий князь міг кня-жити не в Києві (при-заходів - Ан-Дре Бо-го-люб-ський);
- права і пів-но-мо-чия кня-зей на Русі в X-на-ча-ле XII ст. Ні-ред-ко віспа-ри-ва-лись вічем.
Заданіе.Мно-Гії го-ро-да Древ-ній Русі воз-ні-ка-ли на бе-ре-Гах річок. Об'єк-яс-ні-ті, в чому со-сто-я-чи пре-иму-ще-ства та-ко-го рас-по-ло-же-ня го-ро-да (при-ве-ди ті три об'єк-яс-ні-ня).
Можуть бути при-ве-де-ни сле-ду-ю-щие об'єк-яс-ні-ня:
1) рас-по-ло-же-ня го-ро-да на бе-ре-гу річки об-ліг-ча-ло його тор-го-ші зв'язку, по-скільки-ку в Древ-ній Русі вод- ні шляху за-ча-просту були більш зруч-ни-ми, ніж су-хо-пут-ні;
2) рас-по-ло-же-ня на бе-ре-гу (осо-бен-но ви-со-ком) річки де-ла-ло місто менш уяз-ві-мим для вра-гов в слу-чаї Штур-ма;
3) місто, рас-по-ло-дружин-ний на бе-ре-гу річки, мав біль-ше шан-сов успеш-но спра-вити-ся з по-жа-ра-ми, по-скільки-ку біль-шин-ство по-будів-ек в Древ-ній Русі були де-ре-вян-ни-ми.
1) західноєвропейські міста були центрами ремесла і торгівлі, а на Русі міста були князівськими (державними);
3) в західноєвропейських містах городяни складалися в різних корпораціях: цехах, гильдиях, братствах; а в середньовічних українських містах не було цехів і гільдій;
4) західноєвропейські міста, на відміну від більшості українських міст, c XI-XII ст. домагалися незалежності від сеньйорів і отримували права самоврядування: вибору міських органів влади, суду, розпорядження міським майном.
Заданіе.Со-глас-но ле-то-пис-ної ле-ген-де, перед кня-зем Воло-ді-ми-ром стояв по-прос про ви-бо-ре ре-ли-гии між хри-сті ан-ством за-пад-ним, по-сті-ним (пра-во-сла-ві-му), ис-ла-мом і юда-з-мом. У ре-зуль-та-ті він оста-но-вил-ся на пра-во-сла-вії. Дайте не менше трьох об'єк-яс-ні-ний та-ко-го ви-бо-ра.