Що таке психологічне здоров'я? Опустимо медичні терміни. В першу чергу, це можливість гармонійно будувати стосунки з оточуючими і відчувати себе самодостатньою і задоволеною особистістю. Що лежить в основі? Генетичний набір або розвиток на якихось етапах. Гени, звичайно, ніхто не відміняв. Але практично будь-яка людина при правильному розвитку в дитячому віці здатний вирости в гармонійну особистість, що має гарне психологічне здоров'я.
Чи можна підібрати критерії, за якими визначається ступінь гармонійності людини або дитини? Так. Можна виділити ряд характеристик, які в сукупності здатні дати загальну оцінку психіки. Ось основні з них:
- здатність розуміти самого себе;
- сприйняття себе як позитивної особистості;
- вміння управляти собою;
- емоційно-відкрите спілкування з ровесниками;
- вміння співчувати і співпереживати іншим людям;
- здатність формувати власні цінності і плани.
Коли мова йде про розвиток психології особистості, в першу чергу, важливо говорити про дитячому розвитку. Так як саме в дитячому віці психіка найбільш ранима і сприйнятлива, в дитинстві найлегше зруйнувати психіку, і зібрати її потім воєдино буде дуже важко. Адже, як відомо, все психологічні проблеми родом з дитинства. Тому важливо розглянути чинники, здатні негативно впливати на психологічне здоров'я дітей.
Деструктивні конфлікти призводять до недооцінки себе як особистості, формування різноманітних комплексів, невпевненості в собі. Одиничний деструктивний конфлікт практично будь-яка дитина здатний пережити і забути. Але постійно повторювані вони призводять до руйнування психіки дитини, до життєвого кризи, до невротичних реакцій.
Тривалі невротичні реакції здатні перерости в невротичну тривогу, коли в свідомості дитини витісняється одна сторона деструктивного конфлікту. Виникла тривога, в свою чергу, ще більше підриває психологічне здоров'я школярів, паралізуючи здатність діяти і породжуючи безпорадність і безсилля. Причому тривожність може проявлятися неявно і виявлятися тільки при спеціальному психологічному обстеженні.
Розглянемо фактори, здатні привести до виникнення стійкої шкільної тривожності:
- значні навчальні навантаження;
- неможливість встигати за шкільною програмою;
- підвищені вимоги батьків до успішності дитини;
- не складаються стосунки з одним або декількома педагогами;
- часті зміни колективу.
Часто дорослі занадто критичні до дитини, не прощають жодної слабкості, таким чином, завдаючи серйозної шкоди його самоповазі. А це дуже ризикований момент. Постійна критика без похвали (нехай навіть за найменші успіхи) підриває психологічне здоров'я дитини, розвиваючи в ньому впертість, агресивність або, навпаки, нездатність адекватно себе оцінювати, що ще гірше позначиться на успіхах у розвитку.
