Про проблеми атомної енергетики України не говорить зараз тільки ледачий. Рішення київських безумців замінити російське паливо на невідповідний американське, нібито для того, щоб звільнитися від впливу Росії, поступово призводить до звільнення від однієї з найсучасніших наукомістких і технологічних галузей. Суспільне буття в більшій чи меншій мірі визначає свідомість, але також і ідеологічна надбудова впливає на економічний базис. Це означає, що архаїзація свідомості суспільства, заміна історії як науки на винайдену в надрах бандерівської еміграції міфологію не може зберегти висококваліфіковані інженерно-технічні кадри. А тому, що приймаються дилетантами рішення не просто доводять до ручки енергетичну безпеку України, а й створюють передумови для різного роду техногенних катастроф.
Журналістів на АЕС не пускають, інформаційні ресурси самої станції, а також «Енергоатому» стабільно повідомляють про нормальний рівень радіації. Однак, саме в той день знайомі жителі невеликого міста Кам'янка-Дніпровська під Енергодаром розповідали про погане самопочуття. Були навіть випадки, коли люди похилого віку, вийшовши на свою присадибну ділянку, непритомніли. Крім того, місцеві жителі розповідають, що в цьому році почалося фантастичне цвітіння абрикосів, всі чекали багатого врожаю, але зараз з дерев облетів не тільки весь колір, але і навіть листя. Звичайно, однозначно пов'язати це з радіоактивними викидами ми поки не можемо, але жителі Кам'янки пов'язують.
За неперевіреними даними, керівництво Запорізької області (зокрема губернатор Костянтин Бувальщина) в той момент вивезло свої сім'ї за кордон.
Достовірну інформацію проблематично отримати не тільки через журналістів, але навіть і від співробітників АЕС, яким забороняють що-небудь розповідати під страхом звільнення. І все ж, дещо дізнатися вдалося. Судячи за даними сайту ЗАЕС, в експлуатації перебувають два енергоблоки з шести - 4-й і 6-й. Решта постійно ремонтують.
4-й енергоблок теж не стабільний. Тобто за фактом постійно працює тільки один 6-й енергоблок. Співробітник станції, ім'я якого ми зі зрозумілих причин тут називати не можемо, повідомив, що ніяких ремонтів немає - 4 енергоблоки просто законсервовані в зв'язку з тим, що на американському паливі вони працювати не можуть, а російського немає. Ще один майже відпрацював свій ресурс, тому функціонує на малих потужностях.
На сайті ЗАЕС можна побачити діаграму вироблення електроенергії по роках.
За повідомленням співробітника станції, інженерних персоналом було написано звернення до відповідного міністерства з вимогою вжити заходів щодо запобігання вимушених порушень техніки безпеки, пов'язаних з використанням невідповідного палива. Однак міністерство просто ігнорує українських атомників.
Не будемо уподібнюватися панікерам, котрі кричать про можливість нового Чорнобиля. Швидше за все, це не має відношення до реальності навіть після божевільних заяв людини-сало Антона Геращенко про «брудної бомби», яку горді укри спорудять з Рівненської АЕС, піднявши її в повітря і скинувши на територію Росії. Ні, ми аж ніяк не маємо сумнівів, що фашистський режим морально готовий скоїти такий злочин. Але одна справа морально, а інше - технічно.
А ось міркування про те, що українську атомну енергетику слідом за прибалтійської готують до утилізації, можуть бути більш об'єктивними. Особливо після розмов про необхідність приватизувати «Енергоатом» - тобто віддати його під розпил та закриття. Людям у вишиванках під піджак сучасні технології не потрібні, це зрозуміло. Не потрібні такі технології на Україні і американцям - їм тут взагалі нічого не потрібно, крім території на кордоні з Росією, де буде хаос і беззаконня.
Але треба зважити на становище нещасних горе-бандерівців з українського уряду. Кредити їм дають тільки під знищення промисловості і енергетики, а готувати фахівців-атомників вже ніде. Єдиний ВНЗ, що випускав таких фахівців, знаходиться в Севастополі, і його дипломи тепер на Україні не визнаються. Є як би ще два подібних ВНЗ - в Одесі і в Києві. Але в першому настільки слабка підготовка, що на АЕС його випускників не беруть, а другий готує лише конструкторів і проектувальників, але не фахівців для роботи на атомній станції. У підсумку, випускники Севастопольського Інституту ядерної енергії і промисловості працевлаштовуються в «Росатомі», їдуть на споруджувані АЕС в Ірані, Китаї та Індії. Так що робити київським режиму, якщо через кілька років на Україні просто не залишиться фахівців в даній галузі? Ясно що - закривати галузь. Тим більше, ціни на електроенергію в «європейській державі» повинні бути європейськими, а не «совковими».