Десь колись прочитала про те, що неможливо по-справжньому дізнатися Італію, не побувавши на Сицилії. Довго роздумувати над тим, як вона - батьківщина мафії - може вплинути на уявлення про барвистому і благодатному італійському краї. Але побувавши там навіть одного разу, можна з упевненістю стверджувати те ж саме - побачити Сицилію обов'язково варто, щоб відчути її неповторну атмосферу, насолодитися її яскравим сонцем і увібрати в себе всі барви її мальовничої природи. Звичайно, не обходиться тут і без певних "але" - таких, як необхідність дотримання певних правил безпеки та поведінки в людних і не дуже місцях. Зате замість можна отримати масу справжнього італійського тепла, домашнього затишку (чого тільки коштують відвідини одного з чудових сімейних ресторанчиків) і емоцій. Це справжня Сицилія.
Одним же з найбільш відвідуваних міст, що розташувалися на Сицилії, можна по праву вважати Палермо, який я б охарактеризувала як справжній музей під відкритим небом. У ньому кожна будівля пов'язано з цікавим подією з минулого міста чи регіону в цілому, а рідкісні, унікальні пам'ятки надають йому ще більшу родзинку.
На що ж конкретно потрібно звернути свою увагу, приїхавши в Палермо в відпустку або хоча б на пару днів?
Мабуть, найбільш незвичайним і інтригуючим місцем в Палермо є катакомби капуцинів (Catacombe dei Cappuccini), що представляють собою по суті старовинне кладовище померлих жителів Палермо. Але на відміну від звичних нам кладовищ з могилами, люди там поховані в підземній частині монастиря, прямо в стінних кам'яних нішах. Їх історія почалася ще в 16 столітті, коли влаштувалися на Сицилії монахи ордену капуцинів стали ховати своїх побратимів далеко від людських очей прямо на території свого монастиря, точніше, в його підземних лабіринтах. Специфічна атмосфера підземель не давала тіл розкладатися, перетворюючи їх на своєрідні мумії, так що незабаром "зберегти" своїх родичів після смерті побажали і інші заможні жителі міста. У трохи сперте атмосфері монастирського підземелля до наших днів дійшло близько 8 тисяч осіб, частина з яких лежить, сидить, стоїть чи висить в химерних позах.
Повернувшись із тіні катакомб на осяяну сонцем бруківку Палермо, можна відправитися і в пошуках інших, більш традиційних пам'яток. Так, одним з найкрасивіших місць міста вважається майданчик біля фонтану "Преторія" (Fontana Pretoria), заслужено визнаного одним з найкрасивіших у всій Італії.
До речі, якщо історія близька Вам, обов'язково зайдіть в місцевий археологічний музей Антоніо Салінас (Museo archeologico regionale Antonio Salinas), що розмістився в старовинній будівлі 17 століття і володіє найбагатшою колекцією експонатів, що стосуються історії самої Сицилії, а також найбільш впливових її сусідів епохи давнини - Еллади , Риму і Карфагена.
Не менш, а може і більш захоплюючим напевно виявиться і знайомство з палацом Кьярамонте (Palazzo Chiaramonte), що з'явилися в місті ще в 13 столітті як родове гніздо могутнього сицилійського графа Манфреда Кьярамонте в 13 столітті. До слова сказати, дослідники саме цю будівлю вважають основоположником норманської готики, відмінною рисою якого була наявність бійниць в поєднанні зі стрілчастими вікнами. Доля самої будівлі була аж ніяк непростий - в його залах розміщувалися і покої віце-королів, і королівська митниця, і навіть робочі кабінети і тортур камери Інквізиції. У наш же час Палац відкритий для туристів, так що всі бажаючі можуть пройтися по його старовинними коридорами, заглянути в інквізиторську тортур камеру або просто насолодитися видом, що відкривається з вузьких віконець Палацу.
Не меншою, а то і найбільшою популярністю володіє також Норманський Палац (Palazzo dei Normani), або Королівський Палац, Палац емірів, побудований ще в 11 столітті для захисту території від войовничих сусідів. Помінявши безліч господарів і знайшовши абсолютно неповторний вигляд, Палац підкорює своєю пишністю і розкішшю. І незважаючи на те, що в наш час в ньому проводяться засідання Парламенту Сицилії, в першій половині дня можливо відвідати його розкішно прибрані зали і насолодитися прекрасним видом, що відкривається з їхніх вікон. Самою ж коштовною перлиною Палацу, без сумніву, є Палатинская Капела (Capella Palatina), що служила колись каплицею сицилійських королів і представляє собою теперешній твір мистецтва, перед яким не соромно стати на коліна.
Гуляючи вулицями Старого Палермо, неможливо також пройти повз Кафедрального Собору Успіння Пресвятої Богородиці. розташованого на вулиці Vittorio Emmanuele.
Ну і звичайно не можна виїхати з Палермо, не побувавши на його чудових ринках. Так Так! Не дивуйтесь! Італійці обожнюють ходити на ринки, причому не тільки за найсвіжішими продуктами, а й для того, щоб побачити когось із знайомих або просто зануритися в їх ярмаркову атмосферу. Вузькі торгові ряди просто заповнені найрізноманітнішими товарами, навколо витає непередавана суміш приємних ароматів, а з усіх куточків доносяться вигуки торговців, зазивають своїх покупців. Прямо в центрі міста можна знайти ринок Балларо (Ballaro), на якому продаються не тільки продукти (практично всі - від овочів і фруктів до свіжовиловлених морепродуктів), а також одяг і взуття. Також можна звернути увагу на ринок Вуччірія (Vucciria), що поселився на Piazza San Domenico і славиться на всю округу не тільки смачними продуктами (багато з яких привозять сюди з сіл сицилійські фермери), а й самої свіжою рибою.