• Ігнорувати прості речі: чи не наводити елементарний порядок на підприємстві, не забо-титься про дисципліну, запустити фінанси.
• Чи не занадто турбуватися про якість своєї продукції, не займатися просуванням своєї торгової марки.
• Зневажати торгівлю і «торгашів», тримати в загоні свою службу збуту, комплектуючи її тими, кого не вдалося використати на більш відповідальних ділянках.
• Не намагатися освоїти фінансове планування, що не складати бюджети свого підприємства.
• Активно займатися вдосконаленням організаційної структури управління, самозаб-венно малювати квадратики, захопитися «холдингізації» свого бізнесу.
• Всіма силами намагатися зберегти персонал, навіть непотрібний -лише б нікого не звільняти, дозволяти людям йти самим і таким чином позбутися кращих.
• Думати, що головне - це знайти десь на стороні капітал, вважати, що, не вклавши самим в справу, - гроші чи, власні зусилля, - можна проте залучити інвестиції.
Особистість людини - складна система і в рамках дан-ного допомоги не представляється можливим описати всі її аспекти. Тут доведеться обмежитися лише найважливішими характеристиками, що мають безпосереднє ставлення-ня до діяльності менеджера (рис. 2.3).
Найважливішою відмінністю однієї людини від іншого, навіть якщо вони знаходяться на одному рівні управління і мають при-мірно однаковим досвідом і освітою, є їх пріоритети і зрілість системи цінностей. Наприклад, мно-Гії конфлікти, про які йтиметься нижче, пов'язані з відмінностями в системах цінностей; ці ж відмінності визна-ділячи ставлення людей до командних форм організа-ції роботи і до лідерства.
Другий параметр, за яким в професійній діяль-ності люди відрізняються один від одного, - це ставлення-ня до змін. Психологи використовують таку характе-ристики особистості, як пластичність, яка визначає здатність людини адекватно адаптувати-ся, тобто змінюватися, у відповідь на значущі зміни поза-шніх і внутрішніх факторів. Пластичність особистості впливає на сприйняття людиною зміні і його реакції на ці зміни. Люди, у яких пластичність низька, годину-то роблять сильний опір організаційним змінам, навіть у тому випадку, якщо ці зміни на-мовані, наприклад, на підвищення якості трудового життя цих людей.
Мал. 2.3. Схема ключових елементів самосвідомості особистості
Третій елемент самосвідомості - міжособистісна Орієнтир-ція. Відповідно до теорії міжособистісної орієнтації У. Шютц, при встановленні взаємин між людьми у людини розвиваються три основні потреби: потреба у включеності, потреба в контролі і потреба в прихильності. Співвідношення цих потреб оп-ределяет взаємодія людини з іншими людьми.
Знання перерахованих елементів, що характеризують лич-ність людини, дозволяє йому краще управляти собою або, іншими словами, здійснювати самоменеджмент. Одночасним-аме самосвідомість допомагає людині краще зрозуміти, в чому і в якій мірі він відрізняється від інших людей, і в рамках управлінської діяльності використовувати ці раз-личия на користь справи.
2.1. «Вікно Джохарі» як засіб самопізнання
Навіть ті, хто замислюється про власну особистість, часто не можуть структурувати уявлення про себе, тобто сформулювати своє розуміння власної особистості в впорядкованої і легко доступній для огляду формі. Цікавим спо-собом вирішення цієї проблеми є так зване «вікно Джохарі».
«Вікно» являє собою символічне зображення особистості людини. Воно розділене на чотири зони. Зона 1 (Відкрите «Я») представляє ту частину особистості людини, яка відома як самій людині, так і оточуючим. Зона 2 (Сліпе «Я») відповідає тій частині особистості, про яку знають навколишні, однак про неї не знає сама людина. Зона 3 (Приховане «Я») - це частина особистості, відо-стная самій людині, але невідома оточуючим. На-кінець, зона 4 (Невідоме «Я») - це те, що невідомо про особистості ані самій людині, ні оточуючим (рис. 2.4; Літ. 16).
При взаємодії людини з навколишнім середовищем зазвичай зони 1-2-3 збільшуються за рахунок зони 4. При розвиненою звичкою до самоаналізу людина може ефективно ис-користувати «невідоме« Я »» для розвитку свого психо-логічного репертуару, освоєння нових знань і нави- ков, розширення своєї «зони комфорту». Поняття «зона комфорту» використовується для опису ситуацій, в кото-яких людина відчуває себе звично і комфортно. Роз-рить цю зону можна за рахунок виявлення невідомих лич-ності здібностей, що і сприяє особистісному зростанню.
Мал. 2.4. "Вікно Джохарі"
Ефективність концепції «вікна Джохарі» можна наочно проілюструвати за допомогою багатьох художніх творів.
Завоював визнання фільм «Злодій» можна використовувати для вправи в застосуванні «вікна Джохарі».
Американський фільм «Герой», в якому головну роль грає Дастін Хофман, дозволяє «відкрити» практично всі зони «вікна Джохарі» стосовно герою фільму. Він - дрібний злодюжка, здатний обікрасти навіть свого адвоката, виявляється здатним н справжні подвиги, причому всупереч їм же декларованої «філософії» життя - «все люди -врагі».
Самопізнання особливо ефективно при взаємодії особистості і групи, яка надає особистості зворотний зв'язок, що дозволяє розширити зону 1 за рахунок зон 2 і 4. З іншого боку, саморозкриття, важливе, наприклад, при побудові команди *, забезпечує розширення зон 1 і 2.
Використання «вікна Джохарі» для самопізнання
Розширення «Відкритого« Я »» може ефективно здійснюватися за рахунок зворотного зв'язку при взаємодії з іншими людьми. Людина повинна навчитися отримувати цю зворотний зв'язок і використовувати її для самоаналізу. Дайте відповідь на наступні питання.
1. За якими ознаками ви визначаєте реакцію інших людей на вашу поведінку?
2. Як ви реагуєте, якщо в реакції на вашу поведінку іншої людини ви помічаєте щось для вас дивне або несподіване?
3. Як часто ви відкрито просите оцінити свою поведінку або діяльність?
4. Наскільки ви терпимі до критики?
Відверто відповівши самим собі на ці питання, ви можете скласти уявлення про те, над чим вам слід попрацювати, щоб ефективніше використовувати зворотний зв'язок, що йде від інших, для самоаналізу.
Усвідомлення свого «я» допомагає уникати багатьох неприят-ностей і стресових ситуацій. Наприклад, розуміння того, що ви - людина ледача (що пов'язано з безліччю потенційних незручностей), але захопливий, дає можли-ність «замаскувати» недолік працьовитості: ви просто повинні намагатися уникати нецікавих для вас справ. Мож-но навести багато подібних прикладів.
2.2. Система цінностей особистості
Ціннісна орієнтація особистості визначає практично всі її дії, в тому числі професійна поведінка. Однак далеко не всі замислюються про власні цінно-стях. Часто це призводить до того, що людина не поні-томить самого себе або відчуває фрустрацію, якої не знаходить пояснення.
Цінності особистості можна розділити на абсолютні і опе-раціонні. Абсолютні цінності визначають устремління особистості, зокрема ті цілі, які людина ставить в житті і до яких він в кінцевому рахунку прагне. Опера-нальні цінності регулюють спосіб досягнення це-лей. У табл. 2.1 наведено перелік можливих цінностей лич-ності, проте слід попередити, що він не є вичерпним.
Серед цінностей особистості встановлюється певна ієрархія. Наприклад, чесність входить в набір цінностей багатьох людей, проте місце, яке вона займає в загальному списку, може бути різним. Деякі ставлять її на перше місце і вважають неприпустимим відхилення від абсолютної чесності. Інші, у яких пріоритетними є дру-Гії цінності, наприклад досягнення успіху, іноді можуть поступитися строгими правилами і збрехати «для користі справи»; при цьому, однак, їх важко назвати нечесними людьми.