Бірючий обед.Дон. Устар. Частування, бенкет, що влаштовується станичним правлінням для козаків. СРНГ 22, 25; СДГ 1, 28.
Вовчий обед.Дон.1.Устар. Те ж, що Бірючий обід. СРНГ 22, 25; СДГ 1, 75. 2. Частування, що влаштовується у складчину, на паях. СРНГ 22, 25; СДГ 1, 75.
Гарячий обед.Курск. Частування, що влаштовується після похорону, поминки. СРНГ 22, 26.
Дружків обед.Ворон. Частування в будинку молодят на третій день після весілля. СРНГ 22, 26.
Жирний обед.Ворон. Частування з нагоди народження дитини. СРНГ 22, 26.
На котячий обедчего. Народн. Шутл.-іронії. Про дуже малій кількості чого-л. ДП, 398.
Обід за спіной.Онеж. Їжа, прийом їжі під час роботи. СРНГ 22, 25.
Єврейським обед.Курск. Частування в першу неділю після хрестин. СРНГ 22, 26.
Відлітати на обед.Кар. Зникати, припиняти існування (про мошкара, гедзів). СРГК 4, 74.
За обідом соловей, а після обіду воробей.Народн. Неодобр. Про лукавих людей. Жиг. 1969 208.
До пізнього обеду.Пск. На час близько 5-ї години дня. СРНГ 22, 26.
Обіди бегут.Дон. Про рух повітря в літній полудень. СДГ 2, 1914 СРНГ 22, 26.
ОБЕДЬжен. злодій. обід колісний; зближує з обечка, обичайка.
ОБЕДОБЕД, -а, муж.1. Прийом їжі, зазвичай в середині дня. Запросити на о. Прийти до обіду. Звана о.2. Їжа, приготована для цієї їжі. Смачний о.
ОБЕДОБЕД, обіду, муж.1. Прийом їжі, зазвичай приурочений до середини дня, на відміну від сніданку та вечері. Сісти за обід. Обід о 5 годині. робочі уш
обедм.1.процесс дії по гл. обедать2.Результат такої дії; прийняття їжі в середині дня.отт. Страви, які призначаються для денного
обедсущ. м. употр. дуже частоМорфологія: (немає) чого? обіду, чому? обіду, (бачу) що? обід, ніж? обідом, про що? про обід; мн. що? обіди, (НЕ
-а, м.Основное прийняття їжі, зазвичай приурочене до середини дня, на відміну від сніданку і ужіна.Прігласіть на обід. □ - Ну, ваше благородіє, п
обедрод. п. -а, ін-рос. ст.-слав. обѣд' ἄριστον (Супра.), болг. обяд (Младенов 370), сербохорв. обjед, словен. obèd, рід. п. obéda, чеськ. oběd, Слвц. оbеd
Давньоруська - обед' (обід) .В російській мові широке вживання слово «обід» отримало тільки в кінці XVI ст. хоча виникло дуже давно - ещ
Общеслав. Преф. похідне від -ěd' (пор. м'ясоїд), того самого кореня, що їжа, є (1) >>. Початково обід - «час до і після (
ОБІД | Ь (4 *), І с. Частина царської або чернечого одягу - кільце, обруч: ѡ аронѧх' риза (х) і ѡ скімномь ѡбра (з). і ѡ стихарів. і ѡ по˫асѣ. ѡ подир. ѡ ѡ
см.: Все життя - боротьба. ; Від забору до обіду; Сто років в обід
обід, обіди, обіду, обідів, обіду, обідів, обід, обіди, обідом, обідами, обіді, обідах (Джерело: «Повна акцентуйовані парадигма по
обедБогатий, чудовий, смачний, гастрономічний (устар.), довгий, тривалий, добрий, жирний, дзвінок (устар.), рясний, витончений
БРЕТЁР (франц. Bretteur). Шукач пригод; людина, яка шукає випадку викликати на дуель; забіяка, забіяка.