Що таке не щастить (сумна історія)

Знаю, не люблять на Пікабіа, коли починають на життя скаржитися, але виговоритися хочеться, а більше ніде (((
Була у мене робота, ще сьогодні вранці. а вдень її не стало))) Не щастить мені з роботою, просто переписувач якийсь. Раніше жив я в країні, яку не можна називати (а то відразу срач), працював на заводі. Все подобалося, все влаштовувало. Але сталися певні події (про які краще не згадувати, причина та сама) і довелося мені переїхати в Росію, в одну зі столиць цього неосяжної країни. Ось тут власне і почалося моє невезіння з роботою.
Завжди робив все якнайкраще. Якщо не вмів, то навчався. Можна сказати, душу в роботу вкладав. У будь-яку роботу, навіть найпростішу.
Отримавши документи необхідні, почавши пошуки я зіткнувся з раніше невідомої мені проблемою: з вишкою мене не сильно хотіли брати на робочі спеціальності, всякими слюсарями і вантажниками. Мовляв, у тебе вишка, чого тобі слюсарем йти, ти, мовляв, ще пошукай, а вже якщо не знайдеш, то приходь, як-небудь влаштуємо. Я хз, чого так, але я шукав і знайшов! Майже за фахом. Ура. Ага, щаз-з-з. Йшов працювати хіміком-технологом, а взяли начальником виробництва. (П'ята точка ще не відчувала підступу). Думаю, хрін з ним, розгрібаючи якось, адже мізки і руки на місці. Ох, як я мав рацію. Розгрібати довелося до хрону чого і скільки. Виробниче приміщення було перетворено на звалище найрізноманітнішого барахла і меблів. За три дні дещо як забралися і вивезли сміття. Пізніше виявилося, що ніякого документообігу на виробництві немає в принципі. Довелося в парі з економісткі створювати все з нуля. Створили, все нормально запрацювало. Далі краще. Людей на виробництві немає жодного. Виявляється, раніше наймали пару алконавт на тиждень і все, а тепер треба нормальних знайти. Так я почав освоювати професію кадровика))) Допомагав кадровичка. Відпрацював я так місяць, вирішував проблеми по мірі їх надходження. Прийшов час зарплати, а її немає. Кажуть, мовляв, криза і все таке, ми Вас попереджали, що можуть бути затримки. Пройшов другий місяць, ситуація власне не змінилася. Третій місяць я доробляв вже в активному пошуку нової роботи і підписаним заявою на розрахунок, який я отримав ще через місяць, правда повністю.
Пошукавши тиждень-другий нову роботу і зіткнувшись з новою проблемою (не скрізь брали без паспорта РФ), я вирішив змінити напрямок своєї діяльності. Запропонували мені увійти в команду нового інформаційного проекту (читай, журналу), на посаді інформаційного менеджера. Старт-ап. Кажуть, мовляв, будеш в офісі сидіти, договору заповнювати, іноді виїзди по місту. Думаю, нормально, складного нічого немає. І я знаю, що таке холодні дзвінки, робота без будь-якої спільної бази, що журналів в місті вже х..ева хмара і ще один нікому не потрібний (а нам заливали: у нас по місту купа знайомих, не останніх людей у ​​бізнесі , і всі як один твердять, коли ж наш журнал світ побачить, чекати немає сил), що таке працювати без єдиної стратегії або змінювати цю саму стратегію по 10 разів на день, як це працювати, коли у керівництва різний погляд на речі, коли вони часто один одному суперечать.
Пропрацював я там півтора місяця, колектив нормальний, начебто навіть до роботи звик, необхідну кількість дзвінків в день здійснював, про зустрічі домовлявся, сам на них і їздив. Працював як міг, адже інтерес в позитивному результаті був. Але грошей отримав мінімум, голу ставку. Адже основне становить відсоток від продажів, а їх як не було, так і немає)) Подумав я, що можна роботу цю виконувати і поза офісом. Пошукаю роботу нормальну, а цю як підробіток залишу. Раптом закрутило все, а я ніби як при справі і нікуди не йшов. (Наївний). Запропонував керівництву такий варіант, у відповідь почув, мовляв подумаємо пару днів, вирішимо чи потрібен ти нам взагалі, адже результатів твоєї роботи ми, мовляв, не бачимо. І тут я сторопів, працював я не гірше інших, результат, по суті, був у всіх однаковий (нульової), але я гірше інших чомусь. Прикро стало.
І ось сьогодні підійшов до мене начальник і каже:
-Ти йти збирався?
-Збирався поєднувати.
-Нас це не влаштовує, збирайся, йди!
Прикро мені стало: начебто йти не збирався, а пішли. Проблеми немає, але осад залишився.
Хочеться сподіватися, що далі мені з роботою більше пощастить.
Спасибі всім, хто дочитав.

24 плюса 19 мінусів

  • Кращі зверху
  • перші зверху
  • Актуальні зверху

А при чому тут не щастить? Ти не один такий. Поки нормально зачепишся, лайна нахлебался від душі.

Розкрити гілка 1

Раніше була робота, і з начальством були проблеми, і колектив не завжди був нормальним, і лайна теж доводилося сьорбнути, але якось це все не так давило.

А не щастить, бо куди не прийду - все мимо каси. Начебто в місті роботи багато, а знайти ніяк не можу (

Схожі статті