Що таке литота, літотес, значення слова литота, літотес, литота, літотес це, літературний

Литота, літотес це троп, заснований на зменшенні або навмисному пом'якшення властивостей предмета або явища; образний вислів, що містить негативне позначення поняття з позитивним ефектом.

походження

Грецьке слово litotes означає «властивість бути легким» і походить від слова litos, що означає «простий, маленький, чи убогий».

Традиція використання літоти сходить до античності. Класичні зразки прийому містяться в поемі давньогрецького поета Гомера "Іліада" (VIII ст. До н. Е.), Де Зевс описує Ахілла наступним чином: «Він не бездумний і незримий», що означає, що він одночасно мудрий і обережний. Ранні літературні літоти Стародавнього Риму зустрічаються в поемі Овідія «Метаморфози» (I ст.): «Не один випадок», що означає «більше, ніж один раз». Деякі загальні слова виводяться з литота: «не один» сприймається як «кілька», «не завжди» - як «іноді».

Перша згадка слова «литота» знаходиться в листі Цицерона (56 р. До н.е..) Давньоримський філософ використовує термін для позначення простоти життя. Згодом сенс слова змінився з «простоти» на ідею применшення, яка включає принцип подвійних заперечень. На литота засновані і біблійні вирази, наприклад: «так буде і Слово Моє ... воно не повертається до Мене марним» (Ісая 55:11), т. Е. Слово має сенс і є значущим.

троп применшення

Литота як стежок применшення підсилює значення слів і словосполучень, робить упор на окремі явища шляхом зменшення їх ознак, наприклад: «мужичок з нігтик».

У цьому значенні литота протиставляється гіперболи, тому також називається «зворотна гіпербола».
Литота часто використовується з етичних міркувань: скромність і применшення досягнень людини дозволяють сформувати позитивну думку про нього. Наприклад, досвідчений водій для того, щоб викликати довіру у пасажирів в якості оцінки своїх професійних навичок вживає фразу: «Це не перша моя поїздка».

троп пом'якшення

Литота в художньому мовленні

Литота вживається як прозі, так і в поезії для виразності, образності, благозвучності мови, створення акценту на основних поняттях. У літературі види заперечення - применшення або пом'якшення - визначаються контекстом, в промові -інтонаціей і акцентом. Наприклад, слово «непогано» в залежності від вимови або контексту може відноситься як до тропу применшення, так і до стежку пом'якшення. Стилістичний прийом літоти застосовували великі російські майстри слова А. С. Пушкін, Н. В. Гоголь, А. С. Грибоєдов, М. А. Некрасов і ін.

Приклад використання літоти:

Ваш шпіц - чарівний шпіц, не більше наперстка!
Я гладив все його; як шовкова шерстка!
(А. С. Грибоєдов, «Лихо з розуму»)

схожі прийоми

Традиційні риторики розглядали литота як різновид гіперболи і, відповідно, поділяли гіперболу на auxesis - перебільшення і tapinosis, або meiosis, - применшення. У сучасній стилістиці литота ототожнюється в Мейозис - тропом, що складається в зменшенні значення одного поняття, часто за рахунок іншого.

За стилістичними властивостями до литота близькі метафора і епітет. Багато літоти стають фразеологізмами: «рукою подати», «море по коліно» і т. Д.

Слово литота походить від грецького litotes, що в перекладі означає - простота, зменшення.