пор. (Капость? Сареllа?) Ідолище, язичницький храм, жріще, поганіще, кумирня; бурханіще, монгольський храм; пагода, індійський: взагалі, божниця ідолопоклонників. Капіщний, до капища относящ.
Капище, -а, порівн. Язичницьке культову споруду.
Наголос: капище пор.-
- устар. Язичницький храм.
- перен. Місце поклоніння, служіння чогось л.
- перен. Осередок чогось л. відразливого, обтяжливого.
капище
"Язичницький храм". З цслав. ст.-слав. Капиште - то ж, від ст.-слав. капь ж. εἴδωλον "бачення, привид, образ", εἰκών "статуя, зображення" (Супра.).
Стар. запозичується. з др.-чув. (Дунайскобулг.) * Käр, соврем. чув. рäk, уйг. kер "форма, картина", стар.-тур. gib "картина", алт. kер, тел. шор. käpkä, леб. käpkä "міра, зразок, колодка". З тюрк. запозичується. Мар. kар "тіло, стан", комі kаb "колодка", також угор. kéр "картина" (див. Гомбоц 93 і сл.); пор. Паасонен, WuS 6, 142 і сл .; Міккола, WuS 6, 144; Младенов 231; RЕS I, 48 і сл .; Брюкнер, KZ 48, 189 і сл .; Гуйер, LF 47, 52. Проти, небезпідставно, см. Іллінський, ІОРЯС 23, I, 149 і сл. Застаріли і.-е. порівняння: з копати, грец. κόπτω, всупереч Мерінгеру (IF 18, 280); пор. також Мейе, МSL 14, 339, а також з грец. σκᾶπος ̇κλάδος, σκηπάνιον "посох, скіпетр", σκῆπτρον - то ж, лат. sсāрus "посох, стрижень", двн skaft "стрижень" (всупереч Сольмсену (Beitr. 206 і сл.), Бернекер (1, 468): "якщо не запозичує."). Уже Горяєв (ЕС 132) порівнював з русск.-цслав. кипь "imago" (Мi. LР 328).
Капище, капища, пор. (· Книж. · Устар.).
1. Язичницький храм.
2. перен. Місце служіння чогось взагалі (· ритор.). «З капища наук з'явився він (поет Мов з університету) в наш сільський коло.» Пушкін.
святилище, кумирня, пірей, храм