Активним засобом задоволення потреби особистості в самореалізації є дозвілля. Беручи участь в культурно організованому дозвіллі, особистість «приміряє» собі певні творчі ролі, пробує свої художньо-творчі таланти і, не протиставляючи себе суспільству, не порушуючи меж дозволеного, творчо самореалізується. І найкраще це відбувається в самостійно усвідомленому времяпрепровождении.
Якщо дозвілля є діяльністю, то це означає, що він не пусте проведення часу, не проста байдикування і разом з тим не за принципом: «що хочу, те й роблю». Це діяльність, здійснювана в руслі певних інтересів і цілей, які ставить перед собою людина. Засвоєння культурних цінностей, пізнання нового, аматорський працю, творчість, фізкультура і спорт, туризм, подорожі - ось чим і ще багатьом іншим може бути зайнятий він у вільний час. Всі ці заняття вкажуть на досягнутий рівень культури молодіжного дозвілля.
Таким чином, вплив дозвілля на особистість і всі сфери її життя беззастережно і неминуче. Варіюється лише характер і ступінь вищезгаданого впливу. Оскільки в сучасному суспільстві дозвілля стає основною сферою життєдіяльності, можна говорити про визначальний вплив даної сфери на всі інші.
Отже, на процес самореалізації в сфері дозвілля впливають такі чинники:
# 45; процеси, що відбуваються в суспільстві;
# 45; загальний стан сфери дозвілля [31, c.181].
Відпочинок призначений для відновлення фізичних і духовних сил, витрачених у процесі трудової діяльності. Одним з основних критеріїв для класифікації його може виступати спрямованість цієї активності індивідів і груп. Розглядаючи відпочинок в цьому контексті, доцільно виділяти простий і активний його типи. Перший пов'язаний з пасивними видами проведення часу, коли людина виступає в ролі глядача, так званого «споживача» культурних цінностей. Відпочинок такого роду не ставить перед собою далекосяжних цілей, він пасивний, індивідуальний і містить лише зачатки позитивного дозвілля. Але, тим не менш, він є невід'ємним елементом життя людини і виступає в ролі такого собі підготовчого етапу до більш складної і творчої діяльності. Що ж стосується другого типу, то для нього характерні активні, як фізичні, так і розумові, заняття, активізація духовних інтересів, які спонукають молоду людину до пошуків у сфері культури [53, с.124].
Можна виділити три основні функції активного відпочинку: відновлення, розвиток і гармонізація. Перша забезпечує людині фізіологічну норму здоров'я і високу працездатність, друга - розвиток його духовних і фізичних сил, третя - гармонію душі і тіла.
Розваги, на відміну від відпочинку, завжди вимагають активності, і служать, головним чином, емоційної розрядки. Що ж стосується пізнання, то даний тип дозвіллєвої діяльності сприяє розширенню культурного кругозору, вихованню почуттів і прояву інтелектуальної активності. Цей вид дозвілля носить цілеспрямований, систематичний характер і передбачає оволодіння світом культурних цінностей, яке розсуває кордони духовного світу молодої особистості. Пізнавальна діяльність приносить безпосереднє задоволення і має самостійну цінність для людини. Тут набирає чинності найсерйозніший спосіб проведення вільного часу, розрахований не так на споживання, а на творення культурних цінностей - творчість. Цей рівень дозвілля називають споглядальним, оскільки він є засобом духовного вдосконалення особистості і приносить їй вищу задоволення. Безсумнівно, творчість є найбільш перспективним в плані самореалізації типом дозвільної діяльності [27].
В останні десятиліття пасивний тип дозвіллєвої діяльності, що має на увазі переважну орієнтацію на домашні форми проведення вільного часу набули широкого поширення, що багато в чому визначилося розвитком телебачення, масової комп'ютеризацією і т.д. До числа базових ціннісних установок дозвільної діяльності відноситься прагнення до спілкування з друзями. Що стосується так званих «культурно-творчих форм» проведення вільного часу, спрямованих на створення або відтворення матеріальних і духовних цінностей і включають в себе різні види творчості, громадську і політичну діяльність, то вони займають незначне місце в структурі дозвіллєвої діяльності. Крім того, в рамках дозвільної діяльності простежується деяке збіднення духовних потреб, втрачається пріоритет пізнання, моральних цінностей і посилюється тенденція до прагматизму [15].
Все різноманіття форм спілкування в умовах дозвіллєвої діяльності можна класифікувати за такими ознаками:
# 45; за змістом (пізнавальні, розважальні);
# 45; за часом (короткочасні, періодичні, систематичні);
# 45; за характером (пасивні, активні);
# 45; за спрямованістю контактів (безпосередні і опосередковані).
Отже, в рамках дозвільної діяльності людини простежується деяке збіднення духовних потреб, втрачається пріоритет пізнання, моральних цінностей і посилюється тенденція до прагматизму. Подібні тенденції значно знижують можливість самореалізації сучасної людини в сфері дозвілля, оскільки найбільший простір для розкриття внутрішнього потенціалу особистості надають саме творчі форми дозвільної активності.
Процес трансформації дозвіллєвої діяльності в сучасному суспільстві, незважаючи на наявні позитивні тенденції (зростання можливостей самореалізації, свобода вибору і різноманіття форм дозвільної активності), в цілому характеризується втратою пріоритетів творчості і духовного розвитку та зміщенням акцентів на розваги і беззмістовне проведення часу. В даний час в сфері дозвілля втрачені позиції традиційних моральних і культурних цінностей, переважають пасивність і споживацтво [16].
Якщо Ви помітили помилку в тексті виділіть слово і натисніть Shift + Enter