Використання некомерційного програмного забезпечення у викладанні інформатики та ІКТ
Актуальність даного питання продиктована нашою дійсністю. Ми прагнемо жити в цивілізованому суспільстві і пояснювати своїм учням законність використання програмних продуктів - це залучення їх до інформаційної культури суспільства і виконання законодавчих норм. Але при цьому до недавнього часу, встановлюючи чергову програму на комп'ютер, ми звично клацали по кнопці «Далі», що не Новомосковськ текст ліцензійної угоди, і не замислювалися про правову сторону використання програмного забезпечення.
Існує два рішення даної проблеми. Перше - використовувати комерційне програмне забезпечення. Позитивні моменти: до цих програм користувачі вже звикли, освоїли і давно використовують. Негативних моментів два: по-перше, вартість комерційного програмного забезпечення дуже висока і у більшості шкіл немає таких грошей; по-друге, наявний в школах парк комп'ютерів застарів і часто не відповідає системним вимогам програм, наявних у продажу.
Друге рішення, до якого прийде більшість в шкільному співтоваристві, - використовувати альтернативне ПО. І тут можливі два варіанти: повна відмова від комерційних програм і перехід на вільне програмне забезпечення на платформі операційної системи Linux або використання вільного програмного забезпечення для операційної системи Windows.
Права на програмне забезпечення
Типи ліцензій на програмне забезпечення
Комерційне програмне забезпечення.
Особливістю комерційного програмного забезпечення є той факт, що законодавчо для того, щоб хтось міг написати обмежує ліцензійну угоду про програмному продукті, він повинен залишатися господарем всіх копій програмного продукту. Покупець отримує деякі обмежені права на використання програмного продукту, але при цьому не отримує ніяких прав власності на нього: основна фраза в невільною ліцензії на програмне забезпечення - «this software is licensed, not sold». Повним власником всіх копій програмного продукту залишається якась єдина організація. А це накладає на весь процес створення програм сильні технологічні обмеження.
Головне обмеження полягає в тому, що не можна дозволити витікати інформації, особливо вихідних текстів програмного продукту. Інформація стає головною комерційною таємницею і оберігається «інтелектуальною власністю». Комерційна таємниця і «інтелектуальна власність» стають керуючим механізмом бізнес-процесів. Неможливо допустити ситуацію, коли конкуренти дізнаються про програмний продукт достатньо інформації, щоб відтворити його і продавати від свого імені. Тому все, що може бути відтворено шляхом дуже дешевого копіювання, тримається в таємниці, і захищається від копіювання законодавством. В першу чергу це вихідний текст програмного продукту.
Некомерційне програмне забезпечення.
В даний час крім комерційної (платній) існує ще кілька типів ліцензій на програмне забезпечення, що мають подібне звучання, але розрізняються по своїй суті.
Ще одна вимога часто висувають наші справжні і колишні співвітчизники. Бажаючи продемонструвати лояльність до нашої спільної Батьківщини, вони оголошують, що програму можна використовувати безкоштовно тільки в країнах колишнього СРСР.
Вільне програмне забезпечення (FreeSoftware).
Поняття Free Software ввів в ужиток засновник Free Software Foundation (FSF) Річард Столлман. Він же сформулював чотири критерії, у разі відповідності яким програма може вважатися вільною. Ось вони:
- програму можна використовувати з будь-якою метою;
- можна вивчати, як програма працює, і адаптувати її для своїх цілей;
- можна поширювати копії програми;
- програму можна покращувати, а потім публікувати свою поліпшену версію, - з тим, щоб принести користь всьому співтовариству.
Очевидно, що друге і четверте умови можуть бути виконані тільки при доступності вихідного тексту програми.
- не можна обмежувати поширення програми і вимагати за неї грошової компенсації;
- вихідні тексти програми повинні бути доступні;
- на основі програми можуть створюватися похідні продукти, які можна поширювати на тих же умовах, що і оригінал;
- якщо поширення похідних робіт забороняється через вимоги безпеки цілісності вихідного тексту, то повинно бути дозволено вільне поширення патчів;
- недопустима дискримінація користувачів або їх груп. Зокрема, програма не може бути недоступною жителям якоїсь країни;
- програма може використовуватися з будь-якою метою;
- не повинно бути ніяких додаткових угод, що відносяться до програмного забезпечення;
- не можна юридично прив'язувати програму до будь-якого іншого продукту;
- не можна накладати будь-які вимоги на інші програми;
- на користувача програми не можна накладати будь-які обмеження технологічного характеру.
Тонкощі використання термінології
Можна помітити, що два терміни - Open Source і Free Software - дуже близькі. Різниця між ними носить, швидше, ідеологічний характер. Якщо під першим мається на увазі, перш за все, ефективна модель розробки, то під другим - право на поширення, модифікацію і вивчення.
Давид Уілер, один з представників Open Source Initiative, відзначав, що використання терміну Open Source більш доречно, якщо бажано підкреслити технічні переваги продукту, а ось про Free Software краще говорити при намірі вказати на незалежність програми і відсутність контролю з боку третіх осіб за її розповсюдженням і експлуатацією. Таким чином, Free Software і Open Source - хоч і близькі, але самостійні напрямки.
Найчастіше вільне програмне забезпечення (ВПЗ) являє собою програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом. Але можливі й винятки.
Розробник вільного програмного забезпечення зобов'язаний надати доступ до вихідного коду тільки користувачам програми. Від нього зовсім не потрібно викладати його на сайт, щоб познайомитися з ним могли всі бажаючі. Тому якщо який-небудь продукт робиться для конкретного замовника і його широке поширення не планується, то цілком може виявитися, що широка громадськість так і не дізнається, як саме працює додаток.
І зовсім некоректно називати вільне програмне забезпечення або програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом просто безкоштовним. Нульова ціна зовсім не має на увазі передачу користувачеві якихось додаткових прав і тим більше не зобов'язує розробника ділитися з кимось вихідним текстом. Хоча і не забороняє йому це робити.
До того ж вільне програмне забезпечення цілком може продаватися за гроші. Наприклад, саме таким чином поширюються коробкові версії дистрибутивів Linux. У цьому випадку покупці можуть отримати друковане керівництво користувача і купон на технічну підтримку. Хоча це зовсім не обов'язково.
Таблиця 1. Порівняння типів ліцензій програмного забезпечення.
Некомерційне програмне забезпечення для викладання курсу «Інформатика та ІКТ» в середній школі
Найближчим часом перед вчителями інформатики постане питання використання програмного забезпечення для викладання предмета «Інформатика і ІКТ». У разі прийняття рішення про перехід на платформу Linux вчителя інформатики отримають готову середу для роботи (дистрибутиви AltLinux, розіслані в школи). Якщо ж на комп'ютерах встановлена ліцензійна ОС Windows не з пакета СБППО (наприклад, комп'ютери закуплені з попередньо встановленою операційною системою), то найкращим рішенням буде використання безкоштовних і вільних програм для платформи Windows.
Таблиця 2. Відповідність програм для різних платформ (в дужках вказано тип ліцензії)
платформа Linux 1
Інформація та інформаційні процеси
Калькулятор, системи числення
Руки соліста3 (Freeware)
Кодування і обробка тексту
Кодування і обробка звуку
Звукозапісь2, Audacity (GNU)
Кодування і обробка графічної інформації
Програвач Windows Media2
Програвач Windows Media2
Kaffeine,
VLC MediaPlayer
Dr.Web Cureit (Freeware)
Апаратні та програмні засоби ІКТ
Файловий менеджер, робота з файлами
Проводнік2,
Far Manager (Freeware)
Інформація про систему
Запис на CD / DVD
Управління завданнями, контроль завантаження пам'яті і процесора
OpenOffice.org Writer (GNU)
Створення математичних формул
OpenOffice.org Math (GNU)
OpenOffice.org Calc (GNU)
Система управління базами даних
OpenOffice.org Base (GNU)
OpenOffice.org Base, Kexi, MySQL
OpenOffice.org Impress (GNU)
OpenOffice.org Draw (GNU)
OpenOffice.org Draw,
Inkscape, Skencil
Система автоматизованого проектування (САПР)
КОМПАС 3D v5 Lite
(Freeware для навчальних цілей)
OpenOffice.org Draw (GNU)
Blender, KpovModeler, OpenOffice.org Draw
Настільна видавнича система
Словник іншомовних слів
Lingvo-online (сервіс Словники на www.yandex.ru)
Сканування і розпізнавання тексту
Майстер роботи зі сканером2 (тільки сканування)
xsane, Kooka,
OCR CuneiForm
Internet Explorer2, Opera (Freeware), Mozilla FireFox (GNU)
Mozilla FireFox,
Konqueror
Mozilla Thunderbird, Kmail
Візуальне середовище розробки web-додатків
Основиалгорітмізаціі і програмування
Паркетчік3 (Freeware),
Стрелочка3 (Freeware)
Середовище розробки на Basic
Середовище візуального розробки на Basic
Visual Basic Express (Freeware для навчальних цілей)
Середовище розробки на Pascal
Середовище візуального розробки на Pascal
Електронна модель періодичної таблиці Д. І. Менделєєва
Побудова графіків математичних функцій
Адміністрування локальної мережі
Управління комп'ютерами в локальній мережі (спеціалізоване ПО для вчителів)
1 Всі зазначені програми для платформи Linux мають ліцензію Free Software (GNU GPL).
2 Входить в комплектацію операційної системи Microsoft Windows.
3 Цифровий освітній ресурс з Єдиної колекції ЦОР.