Секрети краси радянських жінок

Секрети краси радянських жінок
Сучасним жінкам набір засобів по догляду за шкірою радянської жінки здасться досить мізерним, але дівчата тих років виглядали чудово. Цікаво, як їм це вдавалося, маючи в арсеналі копійчані креми для обличчя? Пілінг з успіхом замінювали губки «бодяга», це вже набагато пізніше жінки навчилися робити домашній скраб з харчової соди і чоловічого крему для гоління. Про жодні ліфтинг, ботокс, гіалуронової кислоти та інших засобах анти-ейдж тоді й не чули, виняток становили представники партійної еліти і зірки. Для широких верств населення все це стало доступно набагато пізніше, коли на ринок хлинула імпортна косметика.

Звичайно, в СРСР потрапляла продукція знаменитих косметичних брендів - «Ланком» і «Есте Лаудер», але є все це було обраним. Решта змушені були задовольнятися тим, що виробляла вітчизняна промисловість, або «діставати» заповітні баночки усіма правдами і неправдами у фарцовщиків. Трохи доступніше були креми з дружніх соціалістичних країн - Польщі, Болгарії та НДР.

Секрети краси радянських жінок
Практично у кожної жінки був звичайний дитячий крем - винахід головною косметичної лабораторії країни «Союзпарфюмерпром». Потрапивши на прилавки в 50-х, він став справжнім хітом продажів. Вважалося, що дитячий крем має натуральний склад, хоча і вбирався він неважливо, і запах мав специфічний - медичний. Дитячий крем змішували з розсипчастою пудрою і робили чудову крем-пудру, або просто використовували як звичайний живильний крем.

В ті часи взагалі насторожено ставилися до «хімії». Дуже популярні були всякі маски для обличчя, які робили з будь-яких підручних продуктів: в хід йшли яйця, сметана, вершки, мед, вершкове масло, свіжі огірки і полуниця. Жінки робили маску з ефектом ліфтингу - накладали на обличчя збиті яєчні білки. Але це в місті, в селі все було простіше: шкіру змащували вершками або сметаною, вмивалися з молоком, веснянки виводили оцтом, соком лимона або ріпчастої цибулі.

До речі, кремів радянська промисловість виробляла не так вже й мало, всі вони були різного призначення і відрізнялися за типом шкіри. Випускалися креми живильні для особи - «Ланоліновий», «Сюрприз», «Янтар», «Люкс» та інші. Всі вони мали жирну консистенцію, усмоктувалися довго, розтікаючись по шкірі від природного нагріву.

Креми для рук теж усмоктувалися погано, тому жінки або використовували той же поживний крем для обличчя, або мазали їх дитячим кремом. Автозагаром в Союзі не було, а ось захисні засоби від сонця були, один з них так і називався - «Крем від засмаги». Від пересихання шкіри взимку рятувалися косметичним вазеліном «Норка». Крім того, пропонувався цілий арсенал засобів по догляду - креми «Спермацетовий», «Суничний», «Червоний мак», «Аврора», «Березовий», «Огірковий», відбілюючий «Чистотіл», антивікової «геронтол» і т.д.

Секрети краси радянських жінок
Так звані зникаючі креми робилися на гліцеринової-стеаринової основі, добре усмоктувалися, їх легко можна було використовувати під пудру - «Біла ніч», «Кристал», «Сніжинка». Увечері жінки очищали шкіру рідкими очисними засобами «Оксамитовий», «Мигдальне молоко» або просто вмивалися звичайним дитячим милом.

Експериментували - змішували три різних крему - «Вечір», «Люкс» та «Янтар», наносили товстим шаром на пару годинок. Ефект - рівна оксамитова шкіра без ознак лущення і роздратування. До речі, продукція фабрики «Свобода» продається і зараз. Деяких ностальгія за минулим змусила купити, але кажуть, що не те, креми в Союзі були краще. Чи то рецептуру змінили, то чи самі споживачі змінилися.

Схожі статті