↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓
1) У Польщі та Литві 14-18 ст. вищі станово-представницькі органи. Спочатку С. збиралися лише в екстрених випадках. Вирішальну роль в них грали великі феодали (світські і духовні); городяни не мали представництва в С.
На- місцях існували обласні сеймики, а загальний, «великий», або «вальний», С. став поступово вищим органом влади в Речі посполите-тій, що об'єднала по унії 1569 р Королівство Польське і Велике князівство Литовське. С. оголошував війни, укладав мир, вибирав королів. Монархія в Польщі перетворилася в виборчу. З початку 16 ст. шляхта домоглася обов'язкової участі С. в законодавстві. Однак кожен член С. мав «liberum veto», т. Е. Свободу заборонити прийняття будь-якого закону в С. Зловживання цим правом з боку окремих феодалів, особливо шляхтичів, посилило зростання феодальної анархії в Речі Посполитої і полегшило розділи Польщі в кінці 18 ст.
З 1815 г. З, створений на підставі «Конституційної хартії», існував як парламенту автономного царства Польського в складі Російської імперії, але після повстання в 1830 р в Польщі польська конституція була скасована урядом Миколи I.
2) В панської Польщі (1918-1939 рр.) С. стала називатися нижня палата буржуазного польського парламенту.
У Фінляндії після приєднання її в 1809 р до Російської імперії російським урядом було створено вища станово-представницькі збори дворянства, духовенства і городян, і цього зібрання присвоєно назву С. У зв'язку з буржуазними реформами 60-х рр. 19 в. в Росії фінський С. отримав права місцевого парламенту автономного Великого князівства Фінляндського.
↑ Відмінне визначення
Неповне визначення ↓