Батьківські збори у 2 класі.
Тема: Самооцінка молодших школярів.
Порядок денний:
Виступ на тему «Самооцінка молодших школярів». (Кл. Керівник: Козирєва М. С.)
Аналіз результатів методик визначення самооцінки (Кл. Керівник: Козирєва М. С.)
Рекомендації по роботі з дітьми з завищеними і заниженими рівнем самооцінки. (Кл. Керівник: Козирєва М. С. та батьківський комітет)
Різне.
Хід зборів:
1. Самооцінка молодших школярів.
Важливе значення для нормального розвитку людської особистості має встановлення гармонійних відносин між тим, чого людина хоче, на що претендує, і тим, на що він фактіче-скі здатний.
Як по-щення, так і занижена самооцінка дуже ускладнює життя людини.
Нелегко жити невпевненим в собі, боязким; важко жити і зарозумілим.
Конфліктні ситуації, в яких опиняється людина. його нелагідність дуже часто є наслідком його неправильної самооцінки.
У самооцінці відбивається те, що дитина дізнається про себе від інших, і його зростаюча власна активність, спрямована на усвідомлення своїх дій і личност-них якостей.
Відомо, що діти по-різному ставляться до до-пускають ними помилок. Одні, виконавши завдання, ретельно його перевіряють, інші відразу віддають вчителю, треті подовгу задер-жива роботу, особливо якщо вона контрольна, боячись випустити її з рук. На зауваження вчителя; «У твоїй роботі є помилка» - учні реагують неоднаково. Одні просять не вказувати, де помилка, а дати
Ставлення до допущених помилок, до власних промахів, недоліків не тільки в навчанні, але і в поведінці - найважливіший показник самооцінки особистості.
Найбільш природно, як уже зазначалося, реагують на помилки в їх роботах діти з правильною самооцінкою. Вони звичайні-но навіть з інтересом самостійно шукають помилку: «Мовляв, інте-ресно, в чому? Яка? »Діти зі зниженою самооцінкою, якщо їм запропонувати самим знайти свою помилку, зазвичай мовчки перечіти-ють роботу
кілька разів, нічого в ній не змінюючи. Нерідко вони відразу опускають руки і відмовляються перевіряти себе, мотивуючи тим, що все одно нічого не побачать.
У самооцінці дитини відбивається не тільки його ставлення до досягнутому, а й те, яким він хо-тел б бути, його прагнення, надії. Самооцінка тісно пов'язана з тим, на що людина претендує.
Самооцінка дитини виявляється не тільки в тому, як він оцінює себе, але і в тому, як він ставиться до досягнень дру-гих. Зі спостережень відомо, що діти з підвищеною самооцен-кою не обов'язково розхвалюють себе, але зате вони
охоче бра-кують все, що роблять інші. Учні зі зниженою самооцен-кою, навпаки, схильні переоцінювати досягнення товаришів.
Діти, які не критичні до себе, часто дуже критичні до інших. Якщо маленькому школяру (першокласникові, другокласнику), який зазвичай
отримує гарні оцінки і високо оціни-кість себе, дати на оцінку його власну роботу і таку ж за якістю роботу, виконану іншим, то собі він поставить 4 або 5, а в роботі іншого знайде масу недоліків.
Дитина не народжується на світ з якимось ставленням до себе. Як і всі інші особливості особистості, його самооцінка скла-дивать в процесі виховання, в якому основна роль при-слід сім'ї та школі.
Діти з високою самооцінкою відрізнялися активністю, драбин-ленням до досягнення успіху як у навчанні та громадській ра-боті, так і в іграх.
Зовсім по-іншому поводяться діти з низькою самооцінкою. Їх основна особливість
- невпевненість в собі. У всіх сво-їхніх починаннях і справах вони чекають тільки неуспіху.
2. Методики визначення самооцінки, використані для визначення самооцінки у молодших школярів
Для визначення форми самооцінки у молодших школярів мною було проведено діагностичне дослідження.
Завдання були поставлені наступні:
• Підібрати діагностичні методики
• Опрацювати отримані результати
• Розробити рекомендації для батьків і вчителів
Для вивчення психологічних особливостей самооцінки молодших школярів з метою виявлення дітей групи ризику мною використовувалися такі методики:
1. Методика А.І.Ліпкіной "Три оцінки"
2. Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн.
3. Визначення рівня самооцінки методом набору слів, відповідних "ідеалу" і "антіідеалу".
Перша діагностика. Діти на уроці математики (10 хвилин) виконали завдання, яке називалося "Математичний диктант виду Так / Ні". Воно складалося з 12 пунктів і включало наступні завдання:
• 6 зменшити на 1, вийде 7.
• Сума чисел 5 і 3 дорівнює 2.
• Число 4 називають за рахунку відразу після числа 3.
• З 7 відняти 3, вийде 5.
• Число 83 менше числа 79.
• 59 плюс 23, вийде 87.
• Якщо число 80 збільшити на 1, то вийде 90.
• Число 68 називають за рахунку між числами 71 і 72.
• Перший множник дорівнює 4, другий множник дорівнює першому. Твір дорівнює 16.
• Перший множник дорівнює 2, другий дорівнює 3. Твір одно 8.
• Перший множник дорівнює 3, другий дорівнює 3. Твір одно 10.
На наступному уроці діти побачили свої роботи. Кожна робота була оцінена трьома бальними показниками (5,4,3 або 2). Діти вибрали ту оцінку, яку, на їхню думку, вони заслужили. Вибрані дітьми оцінки порівнювалися з адекватними оцінками вчителя. У дослідження взяли участь 7 учнів. На основі даної методики були отримані наступні результати:
У 14% учнів занижена самооцінка, ще у 57% - адекватна і у 29% учнів завищена самооцінка.
Друга методика. Дана методика заснована на безпосередньому оцінюванні (шкалировании) школярами ряду особистих якостей, таких як здоров'я, здібності, характер і т. Д. Учням пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки) і рівень домагань, т. е. рівень розвитку цих же якостей, який би задовольняв їх. Кожному випробуваному пропонується бланк методики, що містить інструкцію і завдання.
Інструкція. "Будь-яка людина оцінює свої здібності, можливості, характер та ін. Рівень розвитку кожної якості, сторони людської особистості можна умовно зобразити вертикальною лінією, нижня точка якої буде символізувати найнижче розвиток, а верхня - найвище. Вам пропонуються сім таких ліній. Вони позначають:
вміння багато чого робити своїми руками, умілі руки;
впевненість в собі.
На кожній лінії рискою (-) відзначте, як ви оцінюєте розвиток у себе цієї якості, сторони вашої особистості в даний момент часу. Після цього хрестиком (х) відзначте, при якому рівні розвитку цих якостей, сторін ви були б задоволені собою або відчули гордість за себе ".
Випробуваному видається бланк, на якому зображено сім ліній, висота кожної - 100 мм, із зазначенням верхньої. нижньої точок і середини шкали. При цьому верхня і нижня точки відзначаються помітними рисами, середина - ледь помітною точкою.
Методика може проводитися як фронтально - з цілим класом (або групою), так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учень заповнив першу шкалу. Треба переконатися, чи правильно застосовуються запропоновані значки, відповісти на питання. Після цього випробуваний працює самостійно. Час, відведений на заповнення шкали разом з читанням інструкції, 10-12 хв.
Обробка і інтерпретація результатів
Обробка проводиться по шести шкалах (перша, тренувальна - «здоров'я» - не враховується). Кожна відповідь виражається в балах. Як вже зазначалося раніше, довжина кожної шкали 100мм, відповідно до цього відповіді школярів отримують кількісну характеристику (наприклад, 54мм = 54 балам).
По кожній з шести шкал визначити:
• рівень домагань - відстань в мм від нижньої точки шкали ( «0») до знаку «х»;
• висоту самооцінки - від «о» до знака «-»;
• значення розбіжності між рівнем домагань і самооцінкою - відстань від знака «х» до знаку «-», якщо рівень домагань нижче самооцінки, він виражається негативним числом.
Розрахувати середню величину кожного показника рівня домагань і самооцінки по всіх шести шкалами.
Норму, реалістичний рівень домагань, характеризує результат від 60 до 89 балів. Оптимальний - порівняно високий рівень - від 75 до 89 балів, що підтверджує оптимальне представлення про свої можливості, що є важливим чинником особистісного розвитку. Результат от 90 до 100 баллов обычно удостоверяет нереалистическое, некритическое отношение детей к собственным возможностям. Результат менше 60 балів свідчить про занижений рівень домагань, він - індикатор несприятливого розвитку особистості.
Кількість балів від 45 до 74 ( «середня» і «висока» самооцінка) засвідчують реалістичну (адекватну) самооцінку.
Кількість балів від 75 до 100 і вище свідчить про завищену самооцінку і вказує на певні відхилення у формуванні особистості. Завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може вказувати на суттєві викривлення у формуванні особистості - «закритості для досвіду», нечутливості до своїх помилок, невдач, зауважень та оцінок оточуючих. Кількість балів нижче 45 вказує на занижену самооцінку (недооцінку себе) і свідчить про крайній неблагополуччя у розвитку особистості. Ці учні складають «групу ризику», їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть ховатися два абсолютно різних психологічних явища: справжня невпевненість в собі і «захисна», коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутності здатності і тому подібного дозволяє не докладати ніяких зусиль.
Дослідження проводилося в спокійній обстановці. Час на виконання давалося 25 хвилин. У дослідженні брали участь 22 школяра.
Отримані результати представлені в наступній таблиці:
Краще, якщо кожен ряд буде складатися з 10 слів, так як знаходити коефіцієнт самооцінки простіше. Якщо в графі "Ідеал" підкреслено 8-9 якостей, то коефіцієнт дорівнює 0,9 або 0,8. Це свідчить про завищену самооцінку. Якщо по "Антіідеалу" така картина, то це говорить про занижену самооцінку.
Дослідження проводилося індивідуально з кожною дитиною в спокійній обстановці. Перед тестуванням на уроці російської мови була проведена підготовча лексична робота, де в ході бесіди було розглянуто лексичне значення кожного даного слова.
Аналізуючи отримані результати, можна зробити наступний висновок: у 43% учнів даного класу високий рівень самооцінки, у 57% - середній.
Порівнюючи успішність навчання з результатами, отриманими в ході дослідження самооцінки. ми бачимо, що більшість слабоуспевающіх дітей другого класу переоцінюють результати своєї навчальної діяльності. Вони ще не виявляють розбіжність між тим, що він них вимагається і тим, що вони в змозі виконати. На початковому етапі відставання розбіжність це мало усвідомлюється, а головне не приймається школярем.
Високий рівень самооцінки є віковою нормою для дітей молодшого шкільного віку.
3.Рекомендацііпо роботі з дітьми з завищеними і заниженими рівнем самооцінки
У навчальній діяльності вчителю слід звернути увагу на групу дітей з високим рівнем самооцінки і групу дітей з низьким рівнем самооцінки.
Мною були розроблені рекомендації вчителю по роботі з дітьми з високим рівнем самооцінки:
При організації позакласних заходів включати учнів в групову роботу.
Вчити слухати інших.
Виховувати почуття співпереживання.
Оцінюючи роботи, показувати як позитивні, так і негативні моменти.
Аргументувати оцінки.
Рекомендації вчителю по роботі з дітьми з низьким рівнем самооцінки:
Чи не пред'являти до дитини завищених вимог.
Не застосовувати препарат слова, що принижують гідність людини, тобто оцінювати результат діяльності, а не особистість.
Залучати учнів у колективну роботу.
При організації позакласних заходів призначати учнів на відповідальні посади.
Пропонувати у навчальній діяльності завдання творчого характеру.
Так як навчальна діяльність є важливим фактором, що впливає на формування самооцінки, то вчитель повинен знати індивідуальні особливості самооцінки і враховувати їх в навчальному процесі.