Отже, які закономірності розвитку дитинства в історії суспільства? Дитинство не залишається незмінним, а змінюється з новими історичними епохами. Дитинство дитини архаїчної культури значно відрізняється від дитинства сучасної дитини, що живе в Росії або в Західній Європі. Дитинство дитини 1920-х рр. отлича-
Лекція 2. Вікова психологія як самостійна наукова дисципліна # 9632; 31
ється від дитинства дитини початку XXI ст. Як змінюється дитинство? Д. Б. Ельконін [104] виділив дві наступні закономірності: збільшення тривалості дитинства; зміна структури дитинства.
Як відбувається зміна структури дитинства? Д. Б. Ельконін говорить про дві версії такої зміни. Перша - збільшення тривалості дитинства за рахунок «прилаштовування» до кінця нових вікових періодів. Друга - зміна структури дитинства шляхом «вклинювання» нових періодів. На сьогоднішній день у вітчизняній психології приймається друга позиція. Дослідник пропонує наступну модель зміни структури дитинства [105].
32 • Вікова психологія. Конспект лекцій
Лекція 2. Вікова психологія як самостійна наукова дисципліна # 9632; 33
Отже, в історії дитинства існують стабільні і кризові періоди. Кризи дитинства обумовлені розривом між життям дорослих і життям дітей, що призводить до обессмисліванію для дитини видів діяльності, пропонованих суспільством. Звідси збої
34 # 9632; Вікова психологія. Конспект лекцій
як самостійної наукової дисципліни
Вікова психологія як галузь науково-психологічного знання формувалася під впливом ряду факторів, головні з яких: виникнення в суспільстві інтересу до дитинства як особливого періоду в життєвому циклі людини; індустріалізація та урбанізація, що зумовили перехід до загального громадської освіти; перехід до класно-урочної системи; введення загальної військової повинності з необхідністю врахування вікових і психологічних особливостей військового контингенту при вишколі.
Нарешті, дитяча психологія отримала путівку в життя завдяки прогресу біології. У 1877 р вийшла робота Ч. Дарвіна «Спостереження за поведінкою людського дитини», що стала поворотним пунктом у розвитку дитячої психології. У цій роботі англійський дослідник вперше порівнював: онтогенез і філогенез; психіку і поведінку дитини з психікою і поведінкою тварин; психіку і поведінку дитини і особливості психіки первісної людини.
Лекція 2. Вікова психологія як самостійна наукова дисципліна # 9632; 35
лась в контексті природничо-наукового підходу, що і визначає її переваги і недоліки. Переваги - опора на принцип детермінізму, наукової доказовості, утвердження ідеї безперервності і загальності розвитку. До недоліків слід віднести ототожнення законів онтогенезу людини з онтогенезом тварин і інтерпретацію розвитку як процесу адаптації (пристосування) вроджених видових властивостей до мінливих умов середовища. Ця тенденція біологізації не подолано до теперішнього часу.
Суспільство було зацікавлене, в першу чергу, в вивченні психології дитини. Саме тому психологія розвитку тривалий час залишалася дитячою психологією. В період 1913-1946 рр. відбувалася інституціоналізація дитячої психології і утворення різних напрямків, в тому числі культурно-історичного підходу Л. С. Виготського.