Селянство - клас феодального суспільства. Класи буржуа зного суспільства - буржуазія і пролетаріат. Тому перехід селян-ства до капіталізму виражається в розшаруванні, поділі селян-ства на два класи, відповідні буржуазному способу виробниц-ства, - сільський пролетаріат (батраків) і сільську буржуазію (ку-лаків). Розшарування селянства, еголіквідація як класу при пе-переходи до капіталізму - загальна закономірність для всіх народів. Але в Росії цей процес мав особливості, зумовлені тим, що тут збереглася сільська громада ( «світ» або «суспільство»).
Основу цієї громади становила громадська власність на землю. Для користування земля ділилася між членами громади за принципом рівного землекористування, по числу душ чоловічої статі в сім'ї. «Мир» пильно стежив, щоб всі мали однакові наділи не тільки за кількістю, але і за якістю зем-ли. Тому кожне поле поділялося на смужки і кожен крестья-нин за жеребом отримував свою частку. До того ж відповідно до трехпольной системою вся рілля ділилася на три частини: одна за-сівби ярових хлібом, інша - озимим, третя залишалася під паром. Природно, всі були зобов'язані підкорятися цьому тради-ційних сівозміні. Агротехнічний процес на надільної землі був неможливий. Громада заморожувала землеробство на при-митивная традиційному рівні.
Земля - основний засіб виробництва в землеробстві. Тому очевидно, багач - той, хто має багато землі, бідняк - малоземелля-ний або безземельний. Саме так було в Західній Європі. Але в громаді найбагатший мав стільки ж землі, скільки і самий бід-ний, есл і у них були однакові сім'ї. Тому народники вважали громаду основою російського соціалізму: якщо земля ділиться порівну, то не може бути розшарування селян на багатіїв і бідняків.
Однак народники помилялися. Громада дійсно гальм-зила розшарування, але зупинити його не могла, зате спотворювала про-процес розшарування. Частина селян всередині громади біднішала і разо-рялась, але ці бідняки були безземельними, а безкінними або однокінних. В. І. Ленін називав їх «найманий робітник-ми з наділом». Він включав до складу сельскохомйственних рабо-чих частина однокінних, тому що для повноцінного кресть-янського господарства були потрібні двоє коней. Основним источни-ком існування таких будинків є не надельное госпо-ство, а заробіток на стороні.