Одним і основних відмінних положень про спадкування відповідно до частини третьої ГК РФ є безсумнівний пріоритет такої підстави, як розділ майна за заповітом. Заповіт - це особисте розпорядження громадянина на випадок смерті з приводу належного йому майна з призначенням спадкоємців, зроблене у встановленій законом формі.
Заповіт складається в двох примірниках, один з яких зберігається у нотаріуса, який оформив його, і в подальшому передається на зберігання до нотаріальної палати чи до державного архіву. Другий примірник видається заповідачу, який може залишити його у себе або передати спадкоємцеві.
Отже, спадкоємець на користь якого зроблено заповіт, за життя заповідача не отримує ніяких прав на заповідане майно. Реальними правами спадкоємець буде володіти після отримання свідоцтва про право на спадщину, яке видається йому нотаріусом після закінчення шести місяців з дня смерті спадкодавця. Перелік документів, які подаються при цьому, і вартість оформлення можуть бути різними в залежності від складу майна, що переходить у спадок.
Існує певний період часу, протягом якого спадкоємець, хоча і є власником майна, не має документів, що підтверджують право власності, і не може розпорядитися ним. Вищесказане відноситься тільки до того майна, щодо якого обов'язкова реєстрація права власності (нерухомість, транспорт). За оформленням свідоцтва про право на спадщини необхідно звернутися до нотаріуса.
<!--[if gte mso 9]>