Що таке плагіат, мабуть, знають усі - грубо кажучи, це коли хтось краде чужий текст і друкує його під своїм ім'ям. Але, як відомо, диявол криється в деталях. Найчастіше виникає чимало суперечок про те, чи правильно вважати текст плагіатом чи ні. Однозначно і офіційно визначеного порога, що визначає допустимий відсоток плагіату в науковій роботі немає. До того ж різні системи перевірки на плагіат показують різний рівень унікальності одного того ж наукового тексту. А грань між цитуванням і плагіатом взагалі настільки тонка, що багато хто й зовсім не бачать між ними різниці ...
Розберемо найбільш поширені варіанти, коли науковий текст однозначно і справедливо оцінюється як плагіат:
Якщо Вам потрібно детально описати чужу точку зору на описуваний об'єкт - не копіюйте і не вставляйте текст. Прочитайте і перекажіть ідеї цього вченого своїми власними словами. Використовуйте конструкції:
І.І. Іванов вважає / вважає / пише / говорить ...
І.І. Іванов аргументує свою точку зору ...
І.І. Іванов у своєму дослідженні з'ясував, що ...
І.І. Іванов у своїй роботі «...» показує, що ...
Діссернет, перевіряючий і викриває вчених:
Ресурси для перевірки наукового тексту на плагіат:
Що пише ВАК України про недобросовісних запозиченнях в дисертаціях:
Отже, дисертаційні ради до прийняття дисертації до захисту зобов'язані здійснити перевірку тексту дисертацій з метою виявлення запозиченого матеріалу.
Перевірка дисертації на використання запозиченого матеріалу здійснюється комісією, створеною дисертаційним радою. після розміщення тексту дисертації на офіційному сайті організації, на базі якої створена дисертаційна рада, в мережі «Інтернет» (пункт 18 Положення).
Науково-видавничий центр АПРІОРІ бажає Вам удачі!