Доля Андрія Соколова, при всьому своєму трагізмі, звичайна для того часу доля. Уродженець Воронежс- Кой губернії, він воював у громадянську в Червоній Ар-ми Академії, переніс всі тяготи голоду, втратив близьких. До війни жив звичайним трудовим життям. Війна. обрушилася на країну, відняла у Андрія Соколова все: загинула сім'я, зруйнований будинок. Сам він ока-зался в полоні і довів свою духовну стійкість і му-дружність там, де це було не по-людськи важко. З само-го початку полону Андрій Соколов доводить свою вір-ність Батьківщині, знешкоджуючи мерзотника, який збирався видати комісара.
Позбавлений можливості боротися з ворогом зброєю, Соколов проте доводить свою мужність в поєдинку з комендантом німецького концла-Геря Мюллером. Мюллер міг зробити з ним все, але толь-ко не зміг принизити його, показати свою перевагу. І знову смерть пройшла повз Андрія Соколова, «тільки холодом від неї потягнуло», залишила його жити і згадувати загиблих рідних і близьких. Здатність підставляти свої плечі під вантаж исто-рии поєднується в ньому з м'яким, жалісливим серд-цем, чуйним на біль інших людей. Сам переніс-ший неймовірні страждання, він жваво відгукується на переживання жінок і дітей: «Вся держава на них сперлася!
Які ж це плечі нашим жінкам і де-Тишки треба мати, щоб під таким тягарем не з-гнутися? А от не зігнулися, вистояли! »В образі його думок, в його висловлюваннях живе душа народу, народний склад думок, почуттів, звичаїв. Спо-можності до любові, співчуття чужому горю ріднить його з деякими героями Льва Миколайовича Толстого. Адже перемога у Великій Вітчизняній війні була до-побуту саме цими душевними якостями, що жили в народі.
Тому саме Андрій Соколов - образ по-бедітеля в цій війні, тому що він вистояв і побе-дил по-людськи, а це основа перемоги військової. Од-нако в ньому в той же час живе нетерпимість до трусос-ти, жорстокості і легкодухість. Соколов втілює в собі типові риси російської людини. Серед них важливе місце займає непоказної і скромний героїзм. Про цій рисі російського солдата також писав Лев Миколу-вич Толстой.
Моральне безкорисливість подвигу, спо-можності до самопожертви, глибока свідомий-ність героїзму - ці риси об'єднують Андрія Соко-лову з мільйонами російських солдатів, які віддали свої жит-ні за визволення нашої Батьківщини. Все, що робить в оповіданні Андрій Соколов, він робить скромно, чи не-помітно, робить не напоказ, а тільки тоді, коли це необхідно. Характерна сама зовнішність героя. Перед нами ви-сокий, кілька сутулий чоловік, одягнений в пропалений-ний в декількох місцях ватник. На ньому солдатські черевики - друк фронтовий долі.
Поруч з ним маль-чик - одночасно і самий близька йому людина, і нагадування про гіркому його самоті на землі. Розповідь М. А.Шолохова «Доля людини» - произве-дення епічного звучання. Піднімаючись до вершин гу-маністіческого мистецтва, він показує трагічну долю людини на роздоріжжях історії і одновремен-но перемогу людини попри втрати, страждань, смер-тям.
Кращі Теми творів: