Група тварин, зазвичай одного виду, що містяться, пасуться разом (Єфремова). Істотна особливість: відсутність вираженої внутрішньої організації та ієрархії; є вожак, все решта приблизно рівні.
Етимологічно пов'язане з і-е * stā - "стояти, знаходитися."
Група дрібних тварин одного виду, що тримаються разом.
2) перен. розм. Велика група людей, що знаходяться разом.
3) Кілька собак, спеціально підготовлених для спільного полювання, їзди і т.п.
2. ж. місц. Приміщення для домашньої худоби, хлів.
На відміну від стада, зграя, як правило, чітко ієрархічно організована і більш динамічна.
Цікаво, що в етимологічному словнику Фасмера значення 1-3 взагалі не розглядаються. За іншим слов'янським мовам первинним виявляється саме значення "стійло":
зграя діал. також "обори, сарай, загін", арханг. (Підщепі.), Оренб. (Даль), "кілька будівель під одним дахом", Тверській. (Даль), "критий двір для худоби", Вятського. перм. олонецкой. (Даль), укр. зграя "пастушачий курінь, загін, ряд Скирдов сіна", ін-рос. стаıа "хлів; притулок; ложе, шатер" (зрізних. III, 509), цслав. зграя ἔπαυλις, болг. зграя "кімната", сербохорв. ста̏jа "стійло, загін", словен. stájа "притулок, пастуша хатина", чеськ. stáj м. ж. "Стійло", stájе - те саме.
ORIGIN: Порівнюючи. "Стійло, стоянка", від стати, стояти.
Дивне розвиток значення: про повну статики до повної динаміці.
1) а) Гурт кобил з одним конем. б) Стадо деяких тварин.
2) Скупчення риб в період ікрометання.
3) Зграя птахів, що летять клином.
Фасмер вважає первинним "кінську" семантику, виробляючи її від звуконаслідування кось-кось, яким кличуть коней (російський діал. Польський). Трубачов з цим не згоден. Мені теж здається малоймовірним таке походження. Вже швидше, первинною є клиноподібна форма.
Стадо коней, оленів, верблюдів і деяких інших копитних тварин (Єфремова).
Тюркизм: чагатайська, кримсько-тат. табун "стадо"
стадо овець (Єфремова)
Тюркизм: від отар (практично у всіх тюркських мовах) "пасовище; (рідше) хутір, село."
(Єфремова) а) Стадо великої рогатої худоби. б) Стадо однорідних домашніх тварин.
Фасмер виробляє через пол. hurt "(овече) стадо, загін для овець", hurtem "цілком" з ср.-в.-н. hurt "загін зі сплетених прутів для ночівлі овець." З приводу значення середньонижньонімецької hurt напрошується порівняння з англійською herd "стадо."