Доброго дня Олександр! Як має відбуватися законне звільнення за скороченням штатів:
2. Якщо мова йде не про повну ліквідацію компанії, а про реорганізацію або скорочення, то роботодавець зобов'язаний запропонувати скорочуваним працівникам всі вакантні посади, які відповідають їх кваліфікації та професійного досвіду. Робити це його зобов'язує частина третя статті 81 ТК РФ. На практиці працівники найчастіше не знають про цю обов'язки роботодавця, а останній не поспішає брати на себе «зайві» зобов'язання: вже скорочувати - так скорочувати!
3. Фінансові зобов'язання роботодавця. Саме небажання виконувати цей пункт і змушує деяких роботодавців «бігати» від формулювання «звільнення за скороченням штатів».
Згідно із законом, з того моменту, як працівника повідомили про майбутнє скорочення і до моменту самого звільнення, співробітник має право отримати зарплату ще три рази. Перші дві зарплати виплачуються за ті два місяці, які працівник продовжує працювати до моменту самого звільнення, і ще одну компанія повинна виплатити працівникові в день звільнення. Ця остання виплата називається вихідною допомогою. Відповідно до частини 1 статті 178 ТК РФ, розмір вихідної допомоги повинен бути не менше середньомісячного заробітку співробітника, що звільняє. Якщо ж в колективному або трудовому договорі зазначено підвищений розмір вихідної допомоги, то роботодавець буде зобов'язаний виплатити саме цю суму.
На практиці багато працівників, хоча і вважаються звільненими «за скороченням штатів», але не отримують виплат, належних їм за законом - просто тому, що не знають про свої права або не готові їх відстоювати.
4. На цьому фінансові компенсації працівникові ще не закінчуються. Точніше, закінчуються не завжди. У пункті першому зазначено, що працівника повинні повідомити про скорочення не менше ніж за два місяці до звільнення. Але якщо співробітник згоден розірвати трудовий договір достроково, то він має право отримати ще одну фінансову компенсацію. Вона також розраховується на підставі середнього місячного заробітку, пропорційно часу, який залишився до дати фактичного звільнення. Для цього потрібна згода працівника, причому усні домовленості і тут не мають юридичної сили: згода працівника обов'язково має бути виражене в письмовій формі.
5. Часто звільнений за скороченням працівник може додатково отримати ще два оклади - за другий і третій місяць після втрати роботи. Ці компенсації виплачуються в тому випадку, якщо колишній працівник не встиг за цей час знайти собі нову роботу. Однак для отримання цієї виплати потрібно обов'язково встати на облік в службі зайнятості, причому не пізніш як протягом двох тижнів після звільнення.
Якщо фахівці служби зайнятості не змогли підібрати скороченим працівникові місце роботи, відповідне за рівнем кваліфікації, то колишній роботодавець повинен виплатити ще два оклади. Для цього в бухгалтерію колишнього роботодавця потрібно надати документи про те, що ви перебуваєте на обліку в службі зайнятості і до сих пір не працевлаштувалися (щоб довести це, потрібно пред'явити поки ще не скасовану трудову книжку).
Якщо ви вважаєте, що під час скорочення були порушені ваші права, можна звернутися до трудової інспекції, до суду чи прокуратури. Компаніям невигідно судитися, особливо якщо результат процесу може скластися не на користь компанії. Тому що в цьому випадку компанії доведеться виплачувати не тільки компенсації колишньому співробітнику, але й штрафи державі, а також оплачувати всі судові витрати. Тому багато судові розгляди між працівниками і роботодавцем закінчуються мировою угодою вже на першому етапі: компанія виплачує шукані суми або їх частину (це залежить від умов мирової угоди).
Якщо ви зібралися відстоювати свої інтереси в суді, то потрібно пам'ятати про дуже важливий момент: позовну заяву можна подати протягом одного місяця з дня звільнення. Після цього суд просто відмовиться прийняти у вас позов - бо закінчився термін його подачі. У пастку цих тимчасових обмежень часто потрапляють працівники, які вирішують, що спочатку вони все-таки будуть намагатися знайти нову роботу, а якщо не вийде зробити це швидко, тоді вже подадуть в суд на колишнього роботодавця. Тим часом термін подачі позову проходить, а разом з ним - і можливість отримати компенсацію з колишнього роботодавця через суд.
Але навіть в цьому випадку у працівника залишається ще один варіант: можна звернутися до державної інспекції праці або в прокуратуру. Звернення в ці органи не обмежені якимись конкретними термінами. І в тому, і в іншому випадку, буде потрібно подати письмову заяву. У ньому повинна бути коротко описана ситуація і викладена суть претензій до роботодавця.