ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП НАВЧАННЯ
ЕЛЕМЕНТАРНОГО РІВЕНЬ. БАЗОВИЙ РІВЕНЬ
ВИМОГИ ДО мовленнєвих умінь
Аудіювання монологічного мовлення
Учень повинен вміти зрозуміти на слух тему і головну інформацію, що міститься в монологічному висловлювання.
Тип висунутого тексту: повідомлення, розповідь, а також тексти змішаного типу, спеціально складені або адаптовані, побудовані на основі лексико-граматичного матеріалу, що відповідає елементарному рівню мовної компетентності.
Обсяг тексту: 120-150 слів.
Кількість незнайомих слів: 1%
Темп мовлення: 120-140 складів на хвилину.
Кількість передавальний: 2.
Аудіювання діалогічного мовлення
Обсяг діалогу: 4-6 реплік
Кількість незнайомих слів: 1%
Темп мовлення: 120-150 складів на хвилину.
Кількість передавальний: 1-2.
Учень повинен вміти:
- визначати тему тексту;
- зрозуміти з достатньою повнотою і точністю основну інформацію тексту.
Вид читання: вивчаюче читання, читання із загальним охопленням змісту.
Тип тексту: повідомлення, розповідь з елементами опису, а також тексти змішаного типу, автентичні тексти інформаційного характеру (назва вулиць, магазинів і т. Д.) І тексти, спеціально складені на основі вивченого лексико-граматичного матеріалу, що відповідає даному рівню.
Обсяг тексту: 250-300 слів.
Кількість незнайомих слів: 1-2%
Час читання: 20 хв.
Учень повинен вміти будувати:
- письмове монологічне висловлювання з елементами продукції з вивченої тематики відповідно до комунікативної установкою і з опорою на запитання;
Тип висунутого тексту: розповідь, опис, повідомлення, а також тексти змішаного типу; спеціально складені або адаптовані тексти, побудовані на основі лексико-граматичного матеріалу, що відповідає даному рівню.
Обсяг висунутого тексту: 200 слів.
Кількість незнайомих слів: 1%.
Письмові тексти, створені учнями з опорою на питальний план, повинні бути оформлені відповідно до норм сучасної української мови і містити 7-10 пропозицій.
Учень повинен вміти:
- самостійно продукувати зв'язні, логічні висловлювання з вивченої тематики відповідно до комунікативно-заданої установкою;
Тип тексту: повідомлення, розповідь з елементами опису, а також тексти змішаного типу, автентичні тексти інформаційного характеру (назва вулиць, магазинів і т. Д.) І тексти, спеціально складені на основі вивченого лексико-граматичного матеріалу, що відповідає даному рівню.
Обсяг висунутого тексту: слів.
Кількість незнайомих слів: 1%
Обсяг виділяється тексту (тематичного висловлювання): не менше 7 пропозицій.
Учень повинен вміти:
- ініціювати і завершувати діалог, висловлювати свою комунікативний намір в межах вивчених тем і ситуацій спілкування;
Предмет і значення практичної фонетики в процесі формування всіх видів мовленнєвої діяльності на іноземній мові. мовної та комунікативної компетентності. Звуки і букви. Вимова і лист. Поняття про транскрипції. Органи мовного апарату і їх робота. Свідомо керовані моменти артикуляції губ і язика: а) спрямованість руху губ, кінчика язика, передній частині мови, всього мови в цілому, нижньої щелепи; б) дотик наявності-відсутності змички мови з зубами, альвеолами і небом, площі змички, місця змички і напрямки видихається струменя.
Основні особливості фонетичної системи, артикуляційної і перцептивної бази української мови. Поняття про смислоразлічітельную ролі звуків, фонологічних і фонетичних відхилень у вимові, фонема тические і фонетичні помилки.
Вимоги до фонетичним знань і
слухопроизносительное навичок учнів
Учень повинен знати:
- основні особливості фонетичної системи української мови;
- опорні моменти артикуляції українських звуків;
- алфавіт. звуко-буквені відповідності, основні правила читання;
- місце наголоси в найбільш уживаних словах;
- знаки транскрипції і інтонаційної розмітки;
- національні та індивідуальні труднощі вимови.
використовувані в різних видах мовленнєвої діяльності
Учень повинен вміти:
- розпізнавати на слух звуки-фонеми в складах і словах для співвіднесення зі змістом;
- впізнавати на слух кількість складів і місце наголосу в словах, вимовлених ізольовано і в складі словосполучень і коротких фраз;
- розрізняти на слух закінчені і незакінчені розповідні і питальні фрази на основі інтонації;
- помічати відхилення від правильної вимови по фонологическим (звукосмисловим) ознаками в чужій і своїй промові.
Учень повинен вміти:
- імітувати вимову складів, слів, словосполучень і коротких фраз (3-5 слів) із зоровою опорою на артикуляцію і пред'являється зразок (при повторенні за викладачем або диктором);
- артикулювати українські звуки, акцентувати слова з дотриманням їх фонологічних характеристик;
- досить точно відтворювати усні висловлювання; свідомо виправляти допущені в промові фонологические помилки, грунтуючись на знанні опорних моментів артикуляції, ритмічних моделей слів і типів інтонаційних конструкцій.
Учень повинен вміти:
- користуватися звуко-буквеними відповідниками і правилами читання при самостійному читанні вголос знайомих і незнайомих слів з поставленим наголосом;
- користуватися звуко-буквеними відповідниками при запису мови на слух: складів, слів, коротких фраз;
- писати сприйняті на слух слова, склади, що не містять розбіжностей між вимовою і написанням (фонетичний диктант);
- писати сприйняті на слух знайомі слова, що мають розбіжності між вимовою і написанням на основі знання орфографії (орфографічний диктант).
Склад і система приголосних фонем української мови. Артикуляційно-акустична характеристика приголосних і позначення їх на письмі. Типи українських приголосних по активному органу мови і місцем утворення. Артикуляційний уклад твердих приголосних (Задньоязикові Дорсально і спрямованість руху мови): губно-губні м, б, п; губно-зубні в, ф; переднеязичниє зубні н, т, д, з, з, ц; велярізованний л (Передньоязикові Дорсально); піднебінні: альвеолярний р, постальвеолярние ш, ж; заднеязичние постпалатальние до, г, х. Артикуляційний уклад м'яких приголосних (переднесредняя Дорсально і передневерхнюю спрямованість руху мови): губно-губні м ', б', п '; губно-зубні в ', ф'; переднеязичниє зубні т ', д', з ', з', палатальний н '; альвеолярні л ', р', ш ', ч'; среднеязичних і; заднеязичние палатальні до ', г', х '.
Типи українських приголосних за способом утворення шуму: смичние - п, б, т, д, к, г, м, н; п 'б', т ', д'. до ', г', м ', н'; щілинні - ф, в, с, з, ш, ж, х, л; ф ', в', з ', з', ш ', х', л ', й; однофокусні (свистячі) - с, з; з ', з', двофокусні (шиплячі) - ш, ж, ш '; Африкат - ц, ч '; вібрант - р, р '; сонанти - м, н, л, р; м ', н', л ', р', й.
Співвідношення приголосних по розпізнавальних ознаками местаобразованія: губні-переднеязичниє - м-н, м'-н '; зубні-піднебінні - з-ш, с'-ш ', з-ж, З'-ж, ц-ч, Т'-ч'.
Співвідношення приголосних по розпізнавальних ознаками способаобразованія: смичние-щілинні - п - ф, п '- ф', б - в, б '- в', т-с, Т'-з ', д - з, д' - з ' , до - х, до '- х', н - л, н '- л', л '- і; смичние-Африкат - т-ц, т '- ц, т' - ч '; Африкат-щілинні - ц - с, ц - з ', ч' - ш ', ч' - з ';
вібрант-щілинні - р - л, р '- л', р - й; сонанти-галасливі - р - ж, р '- ж',
й - ж.
Співвідношення приголосних по розпізнавальних ознаками глухість-дзвінкості: парні - п - б, т - д, к - г, ф - в, з - з, ш - ж, п '- б', т 'д', до '- г ', ф' - в ', з' - з '; внепарние дзвінкі (сонанти) - л - л ', м - м', н - н ', р - р', й; внепарние глухі - х - х ', ц, ч', ш '. Артикуляційно-акустична характеристика глухих і дзвінких приголосних. Оглушення дзвінких приголосних на кінці слова і перед глухим згодним (клуб, автобус). Озвонченіе глухих приголосних перед дзвінкими приголосними, крім в (футбол, але: твій). Явища оглушення і озвончения приголосних на стику слова з приводом (в клубі, з одним). Відсутність озвончения глухих приголосних перед сонантов м, н, л, і, р, а також згодним в (космос, спочатку, слово, відразу, з'їзд, свій).
Співвідношення приголосних по розпізнавальних ознаками твердості - м'якості: парні - п - п ', б - б', т - т ', д - д', ф - ф ', в - в', з - з ', з - з' , до - до ', г - г', х - х ', м - м', н - н ', л - л', р - р '; завжди тверді - ш, ж, ц; завжди м'які - ч ', ш', й.
Артикуляційно-акустична характеристика твердих і м'яких приголосних. Тверді приголосні в предвокальной, интервокальной і поствокальной позиціях (але, воно, він). Тверда забарвлення кінцевих приголосних (на «и»). М'які приголосні перед голосними (немає, вони, зрозуміло), в середині слова перед приголосними (гроші, скільки), в кінці слова (зошит, словник, викладач). Забарвлення м'яких приголосних в кінці складу і слова на «і».
Невжиття твердих до, г, х в слові перед голосними и, е; невживання м'яких до ', г', х 'в кінці слова і перед [а], [о], [у].
Склад і система гласних фонем української мови. Артикуляційно-акустична характеристика голосних і позначення їх на письмі.
Типи українських голосних за ступенем підйому мови: голосний нижнього підйому а; голосні середнього підйому е, о, голосні верхнього підйому і, и, у.
Типи українських голосних по ряду або місця підйому мови: голосні переднього ряду і, е, голосні середнього ряду а, и; голосні заднього ряду о, у. Нелабіалізованние голосні а, е, і, и; лабіалізований голосні о, у. Основні варіанти ударних голосних в залежності від положення в слові і сусідства з твердими і м'якими приголосними: на початку слова і після твердих приголосних (орфографічно а, о, у, е, и), а також після м'яких приголосних (орфографічно я, є, ю , е, і). Відносна тривалість і напруженість українських голосних під наголосом.
Співвідношення ударних голосних по розпізнавальних ознаками підйому а - е, е-і, о-у; ряду і-и; лабиализация а-о, и-у, о-у.
Правило розподілу на склади в українській мові (на-у-ка, зда-ні-e, руч-ка або ру-чка). Тенденція до відкритого стилю (ру-чка, дру-ЖБА), крім сполучень з йотом, в яких він завжди примикає до голосному (Бай-кал). Розподілу на склади в прийменникових словосполученнях (в у-ні-вер-си-ті-ті).
Наголос і ритміка слова. Фонетична природа українського словесного наголоси. Тривалість і напруженість артикуляції ударного гласного, редукція голосних в ненаголошених, особливо заударних складах.
З через великий обсяг цей матеріал розміщений на декількох сторінках:
1 2