Основні властивості і можливості юридичних інформаційних систем.
1. Основні властивості юридичних інформаційних систем.
2.Основні можливості юридичних інформаційних систем.
3.Технологія передачі інформації. Переваги та недоліки різних підходів. Перспективи використання Інтернет.
4.Профессіональние прикладні програми.
Головне, що хоче отримати споживач від СПС (Довідково-правові системи), - це впевненість в тому, що в будь-який момент йому буде доступна вся необхідна в роботі інформація, як безпосередньо правова, так і допоміжна довідкова.
Можливість виконання даних вимог визначається такими характеристиками СПС, як повнота і достовірність правової інфор-мації, якість її обробки і оперативність поставки. Нижче ми розглянемо всі ці характеристики окремо.
Основні властивості юридичних інформаційних систем.
Повнота і структура інформаційного банку.
Повнота інформаційного банку окремої СПС і повнота загальних інформаційних ресурсів компанії-розробника.
Повноту тієї чи іншої інформаційної бази слід оцінювати перш за все з точки зору завдань, що вирішуються розробником, і цілей, що стоять перед ним. Разом з тим повнота інформаційного банку СПС - поняття відносне. (Далі під інформаційним банком СПС будемо розуміти безліч всіх документів, що входять в цю систему.) Наприклад, повнота ІБ системи нормативних правових актів РФ буде вимірюватися ставленням числа включених в неї нормативних актів до числа реально існуючих нормативних актів на момент створення бази, і тематична добірка нормативних актів мо-же перетворитися з повною в неповну за лічені місяці або так-же тижні внаслідок зміни законодавства.
Важливо відзначити, що досить часто споживачів цікавить не тільки повнота окремих баз, а й інформаційні ресурси компанії - розробника СПС в цілому. Справа в тому, що якщо користувач набуває тільки одну або кілька баз, пропонованих тим чи іншим розробником, іноді йому можуть знадобитися документи з найрізноманітніших напрямків, які не ввійшли в куплений ним комплект. Також багато фахівців хочуть бути впевненими в тому, що в міру розвитку їх компанії і розширення кола інтересів вони зможуть отримати у компанії - розробника СПС всю необхідну додаткову інформацію.
Оцінка загальних інформаційних ресурсів і можливостей розробника важлива не тільки для того, щоб проаналізувати пропонований їм інформаційний масив, але також і для того, щоб спробувати спрогнозувати обсяг майбутніх надходжень в ІБ. Природно, такий прогноз може бути тільки приблизними.
Оцінювати повноту інформаційних ресурсів компанії-розробника в цілому можна двома способами.
Другий спосіб. Формальна оцінка загального числа документів различ-них типів у всіх базах розробника. Практично у будь-якого розробника СПС існує варіант безкоштовної установки повних каталогів на комп'ютер користувача. Під каталогом в цьому випадку розуміють спеціальну демонстраційну версію СПС, що містить всі назви документів без текстів. Однак при такому способі оцінки повноти інформаційних ресурсів необхідно мати на увазі, що формально велика кількість документів в СПС не гарантує автентичності цих документів. Це пов'язано з тим, що розробники далеко не всіх СПС отримують документи з першоджерела, тому що не мають представницького пакету договорів про інформаційний обмін. Як наслідок, розробники таких СПС не можуть вводити документи з копії оригіналу, а значить, не можуть забезпечити автентичність документів.
Таким чином, найкращим способом оцінки повноти інформаційних ресурсів компанії-розробника є перший спосіб, так як він дозволяє одночасно оцінити не тільки повноту, але і достовірність інформаційних ресурсів.
Різні підходи до розбиття масиву правової інформації на окремі бази.
При вивченні проблеми повноти інформаційного банку СПС необхідно врахувати наступне. Число одиниць правової інформації Яка ж-ко велике, що завдання побудови працездатного єдиного ІБ всієї правової інформації є важкоздійсненним. Будь-яка СПС охоплює лише частину всього масиву правової інформації. У зв'язку з цим надзвичайно важливою стає проблема поділу цього масиву на окремі бази і створення цілого ряду ІБ з взаємозалежної структурою. Відзначимо можливі підходи до вирішення цієї проблеми.
1. Формування ІБ відповідно до різними видами классифи-кации правової інформації.
• Як вже говорилося в § 1, правову інформацію можна розділити на три великі групи: офіційна правова інформація, неофіційна правова інформація, інформація індивідуально-правового характеру. У СПС включаються тільки правові акти, які стосуються першим двом типам, оскільки акти, які стосуються останньому типу, мають суто приватна значення і стосуються тільки участ-чих в урегулированном цими актами правовідносинах суб'єктів. Надалі цей тип правової інформації буде виключений з розгляду.
Проте, як правило, офіційна і неофіційна право-вая інформація знаходиться в різних базах.
• Можливо підрозділ правової інформації але територіальною ознакою. При цьому виділяють федеральні, регіональні і місцеві правові акти. Такий поділ органічно притаманне офіційної правової інформації, але в принципі можна застосувати і до неофіційної. Існування великої кількості правотворчих суб'єктів у всіх регіонах Росії тягне величезний переважання числа регіональних правових актів над федеральними, що до останнього часу техні-но ускладнювало об'єднання цих актів в одну СПС. З розвитком комп'ютерної техніки в даний час стали технічно можли-ни об'єднані «федерально-регіональні» бази, але їх створення далеко не завжди виправдано.
• На зорі створення перших СПС привабливою представлялася ідея розбивки СПС за тематичним ознакою. Вона була зумовлена історично сформованим поділом законодавства на галузі. Досить швидко проявилися недоліки такого підходу: сучасні реалії визначили зацікавленість користувачів СПС в документах відразу декількох галузей законодавства. Купівля декількох тематичних баз спричиняла значні незручності: додаткові витрати, труднощі при одночасному пошуку по всіх базах, сильне перетин баз. Таким чином, і тематичний підхід виявився не надто вдалим.
2. Оптимальне поділ баз, на наш погляд, випливає з основного принципу ринкової економіки: чи варто робити тільки ту продукцію, яка буде затребувана. Дослідження показали на-відмінність цілком певних розділів правової інформації, пред-складових інтерес для найширших верств фахівців. Тому компанії - розробники СПС стали виробляти системи, ориенти-рова на певного споживача. За такого підходу не отвер-гаются і класичні способи тематичного розбиття. Так, наприклад, у компанії «Консультант Плюс» існує база Консультант- Медицина Фармацевтика.
Розглянемо тепер більш детально проблему повноти і структури інформаційних банків СПС на прикладі систем за федеральним законодавством.