При цьому знижується привабливість тих норм і цінностей, які захищає і яким слід учитель в конфлікті. Це перш за все - саме вчення як основна діяльність учня і відповідні вченню норми поведінки: старанність, дисциплінованість, відповідальність і т. Д. Ці норми корисні насамперед школярам, але діти, як це не парадоксально, іноді схильні до сприйняття протилежних норм. На цьому парадоксі і будують свої дії школярі-порушники порядку. Вони знають, що клас їх підтримує. Тому учень, який бере участь в конфлікті, своєю поведінкою вводить такі негативні норми, як розбещеність, лінь, неробство. Це здійснюється за мовчазної підтримки товаришів по навчанню.
Правило 1: "Два збуджених людини не в змозі дійти згоди" Дейл Карнегі.
Постарайтеся докласти вольові зусилля, щоб в гострій ситуації стримати себе, ні в якому разі ". не лай і не гарячіться "(Адамецкі). Підліткова і юнацька аудиторія високо цінує спокій, "величну повільність" і гумор педагогів в напружених ситуаціях.
Правило 2: "Затримка реакції".
Не слід відразу ж вступати в полеміку з опонентом, особливо якщо його дії не становлять загрози для оточуючих. Треба зробити вигляд, що Ви як ніби не помічаєте порушника, хоча в той же час даєте зрозуміти, що добре бачите його дії. Суть прийому в тому, що він підкреслює другорядність зухвалої поведінки порушника і тому педагогу начебто поки не до нього.
"Факт непомічання" явного порушення дозволяє внести деяку розгубленість в дії дезорганізатора і знижує його активність вносить перші сумніви в свідомість інших учнів щодо їх позиції - кого підтримати: вчителі або учня? Оптимальний час затримки 10-15 секунд, хоча в ситуації конфлікту вони сприймаються як більш тривалий інтервал часу в зв'язку з очікуванням відповіді вчителя на виклик школяра.
Правило 3: "Переклад реакції".
Цей прийом також служить для розвінчання значущості вчинку і особистості самого порушника.
Цей прийом технічно реалізується через виконання вчителем повсякденних дій на уроці (звернення до класу з привітанням, робота з журналом, погляд у вікно і т. Д.) Не дивлячись на надзвичайну обстановку (здавалося б що не терпить зволікання). У підсумку "герой" конфлікту залишається наодинці з собою, цим знижується сам "задум" боротьби.
Правило 4: "Раціоналізація ситуації".
Здатність вчителя застосувати гумор в конфліктній ситуації швидко розряджає обстановку, а дружний сміх присутніх з приводу недолугості їх товариша завершує справу. Конфлікт знімається, торжествує учитель, а в його особі - позитивні норми і цінності. Спільні переживання торжества добра несуть моральне оздоровлення всім учням, в тому числі і призвіднику конфлікту.
Правило 5: "Парадоксальна реакція".
Постарайтеся при нагоді використовувати підступний задум школяра зірвати урок з користю для уроку. Бажано ще подякувати порушника за допомогу (з легкою іронією).
Наведу зразок використання правил.
У 8 класі був учень Микола С. Від нього діставалося не тільки молодим вчителям, а й більш досвідченим. З бесід з директором школи Микола висновків не робив. Найгірше було те, що клас все більше потрапляв під вплив цього учня. На одному з перших уроків цей учень вирішив "прощупати" і мене.
Записуючи тему на дошці, я почув із задньої парти, де сидів Микола, звук, що нагадує гарчання собаки. Я отетерів, але кілька секунд, не озираючись, продовжував записувати тему. (Правило 2 "затримка реакції").
Потім я спокійно озирнувся: клас завмер в очікуванні. (Правило 1 "два порушених людини.).
Спокійно глянув на годинник. ( "Переклад реакції"). і сказав: "Зараз 11.45, завтра в цей же час остерігайтеся: хто гавкає, може і вкусити!".
Вибух сміху, причому сміху-схвалення. Винуватець почервонів. Урок тривав. Учень поводився нормально. Поліпшилася дисципліна цього учня і на інших уроках.
Розглянемо випадок успішного застосування правила 5 "Парадоксальна реакція".
Це сталося на уроці англійської мови. У класі стояла тиша. Четверокласники уважно слухали вчителя, вводив нову лексику. І раптом під партою Васі С. щось заворушилося. Всі повернули голови в його бік. Тут на середину викотився якийсь клубок. Клас захихикав. Учитель насторожився. Вася почервонів. В його очах застиг переляк. Хлопці перевели погляд на вчителя. Учитель тихенько підійшов до сумки і розв'язав її. Звідти здалася мордочка кошеня. Вася стиснувся, Клас завмер. Учитель взяв кошеня на руки і сказав: "Який молодець, Вася. Адже сьогодні ми будемо вперше знайомитися зі словом "кішка", а я забув картинку із зображенням "кошеня".
Хлопці засміялися. Вася полегшено зітхнув. Урок тривав, а кошеня, ласкаво замугикав.
Пам'ятка для педагогів і батьків
- Не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик чи дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх треба по-різному. Але обов'язково дуже любити.
- Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим: вони різні навіть за біологічним віком - дівчатка зазвичай старше ровесників-хлопчиків.
- Не забувайте, що дівчатка і хлопчики по-різному бачать, чують, сприймають на дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне по-різному осмислюють все, з чим стикаються в цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми дорослі.
- Пам'ятайте, що, коли жінка виховує і навчає хлопчиків (а чоловік - дівчаток), їй мало знадобиться власний дитячий досвід і порівнювати себе в дитинстві з ним - невірно і марно.
- Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчиків акуратності і ретельності виконання вашого завдання.
- Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам, як в школі, так і в побуті, включати в них момент пошуку, що вимагає кмітливості. Не треба заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Слід підштовхнути дитину до того, щоб він сам відкрив спосіб рішення, нехай навіть наробивши помилок.
- З дівчатками якщо їм важко, треба разом, до початку роботи, розібрати принцип виконання завдання, що і як треба зробити. Разом з тим дівчаток треба поступово вчити діяти самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами (роботу по дому виконувати точно, як мама, в школі вирішувати типові завдання, як вчили на уроці), підштовхувати до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань.
- Не забувайте не тільки розповідати, але й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.
- Пам'ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і тривожність хлопчиків.
- Якщо вам треба насварити дівчинку, не поспішайте висловлювати своє ставлення до неї - бурхлива емоційна реакція завадить їй зрозуміти, за що її лають. Спочатку розберіть, в чому помилка.
- Лаючи хлопчика, викладіть коротко і точно, чим ви незадоволені, тому що він не може довго утримувати емоційну напругу. Його мозок як би відключить слуховий канал, і дитина перестане вас слухати і чути.
- До 10-12 років дівчинки розвиваються швидше (і тому іноді прагнуть виділитися, відрізнитися від своїх однолітків). Але пізніше дівчинки більш цілеспрямовані, вони більше, ніж хлопчики, думають про майбутнє.
- Хлопчики легше піддаються впливу середовища і тому сильніше переживають розлуку з батьками. Хлопчики чутливіші до болю, страждання. Вони лише зовні вдають, що їм не боляче, оскільки з самого початку їх вчать, що чоловіки не повинен плакати.
- Дівчатка віддають перевагу одну або не більше двох подруг, а не велику компанію. Ось чому саме хлопчики збираються в більш великі групи. Це положення зберігається і коли вони виростають, тому-то хлопчики більш схильні до колективних ігор.
- Дівчатка більше "озброєні" по відношенню до складних життєвих ситуацій, вміють швидше пристосовуватися. У більшості випадків вони більш самостійні.
- Хлопчики легше підкоряються сильним особистостям і компаніям однолітків, дівчинки ж частіше стоять на своєму. Вони більш самовпевнені.
- У хлопчиків потрібно розвивати мужність, витривалість, галантність, в дівчаток жіночу м'якість і наївну теплоту душі, яка так зворушує сильних чоловіків.
- У вихованні дівчаток важливо приділити увагу романтичному вихованню. Не бійтеся, що це вступить в протиріччя з життям, яка жорсткіше, ніж в старовинних романах. Романтизм дивним чином загартовує душу. Адже він сприяє пробудженню самої жіночої природи.