Рекомендації лікаря по лікуванню хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки

Для первинної діагностики виразкової хвороби (ВХ) більш достовірним методом є ендоскопічне дослідження верхніх відділів травного тракту.

Одночасно проводять дослідження з метою виявлення в СО шлунка Н.р. Найбільш інформативним методом виявлення Н.р. є гістологічний ( "золотий стандарт"), а додатковим методом виявлення інфікованості СО шлунка визнаний уреазний тканинною (по біотпату) діагностичний тест (кло-тест, кампи-тест, де-нол-тест і ін). При ЯБЖ ендоскопію шлунка з цитологічним і гістологічним дослідженням рекомендується проводити при кожному загостренні і в процесі лікування, а при ЯБДПК при відсутності ускладнень контролювати результат курсового лікування не рекомендується, доцільно оцінювати результат ерадикаційної терапії (не раніше 4-х тижнів і на пізніше 6 міс. після закінчення лікування) за допомогою комбінації гістологічного і тканинного уреазний тест або за допомогою тільки уреазної дихального тесту, або копрологіческого тесту на антиген Н.р.

Мета лікування при наявності Н. pylori в слизовій оболонці:

  • в найкоротший термін купірувати симптоми хвороби (курс інтенсивної спеціалізованої терапії);
  • знищити в слизовій оболонці гастродуоденальної бактерії н.р .;
  • купірувати активну запалення в СО шлунка і дванадцятипалої кишки;
  • забезпечити загоєння виразок і ерозій;
  • попередити розвиток загострень і ускладнень, включаючи лімфому і рак шлунка
Обстеження та лікування хворих при відсутності ускладнень зазвичай проводять в амбулаторно-поліклінічних умовах

Обов'язки лікаря:

  • забезпечити точну діагностику за клінічними даними і результатами дообстеження;
  • призначити оптимальне медикаментозне лікування з урахуванням діагностованого захворювання і наявності н.р .;
  • забезпечити спостереження за хворим після закінчення лікування протягом не менше 2-х років
Варіанти медикаментозної терапії при ЯБДПК і ЯБЖ:

Перший варіант 7-денний ерадікаціоіной терапії

Омепразол (лосек, ромесек 1)
або парієт,

2 входять до складу комбінованого препарату "Гастростат" (колоїдний вісмут, тетрациклін, метронідазол)

Чи виправдане застосування комбінованого препарату "Пілобакт" (омепразол, кларитроміцин, тінідізол) з колоїдним вісмутом субцитрат (де-етанолом) 7 днів або антисекреторних препаратів з гастростат протягом 10 днів.

Обов'язки хворого ЯБЖ І ЯБДПК:

  • припинити курити;
  • не вживати міцні алкогольні напої;
  • приймати їжу 4-5 разів на день в невеликих кількостях;
  • виключити з раціону копченості та консервовані продукти;
  • пунктуально виконувати рекомендації щодо режиму, способу життя та медикаментозного лікування
У переважній більшості випадків (90-95%) таке лікування при ЯБДПК і ЯБЖ забезпечує стійку ремісію, а якщо лікування почати в ранній стадії захворювань, то у багатьох хворих настає одужання. У повторному курсі медикаментозної терапії зазвичай потребують хворі на виразкову хворобу, у яких збереглася інфікованість гастродуоденальної слизової оболонки зазначеними бактеріями, виникли ускладнення (виразкові кровотеча і перфорація, пенетрація, стенозирование) або є супутні захворювання, з приводу яких хворий приймає ліки, які пошкоджують СО шлунка і дванадцятипалої кишки (частіше НПЗЗ).

Нерідко успіх в лікуванні залежить безпосередньо від хворого, від його способу життя і чіткості виконання приписів лікаря по режиму і прийому лікарських препаратів.

Після закінчення 7-10-денного курсу ерадикаційної терапії продовжити прийом антисекреторних препаратів протягом 5 тижнів при ЯБДПК, а при ЯБЖ - 7 тижнів, тобто приймати омепразол (лосек, ромесек) або рабепразол (парієт) по 20 мг на добу або ланзопразол по 30 мг на добу о 15 годині або ранітидин (зантак, гістак) по 300 мг на добу або фамотидин 40 мг на добу о 20 годині. Протягом зазначеного терміну приймається тільки один антісекреторний препарат.

При виразковій хворобі, чи не асоційованої з Н.р. інфекцією, проводити ерадикаційної терапію не слід, але при цьому треба мати на увазі, що антисекреторні препарати без комбінації з антігелікобактерного засобами, можуть сприяти діссімінаціі H.pylori з антрума в тіло шлунка, тобто на цьому тлі розвивається хронічний активний пангастрит з вогнищами атрофії, кишкової метаплазії, дисплазії з виникненням рецидивуючих ерозивновиразкових ушкоджень слизової оболонки шлунка, тобто ЯБДПК як би трансформується в ЯБЖ, з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками, в тому числі ра Звіт лімфоми і раку шлунка.

ВХ нерідко ускладнюється кровотечею, іноді воно виникає в результаті застосування нестероїдних протавооспалітельних засобів (НПЗЗ), в тому числі аспірину в "малих" кількостях і тоді хворим слід проводити в порядку невідкладних заходів:

1. зупинку кровотечі за допомогою діатермокоагуляції та інших маніпуляцій через ендоскоп;

2. відновлення порушень гемодинаміки (введення реополіглюкіну, еритроцитарної маси і ін.);

3. в / венне введення лосека по 40 мг через кожні 8 годин протягом 3-х діб;

4. з 4-го дня протягом 7-ми діб призначати "Пілобакт" (омепразол, кларитроміцин, тінідізол) + де-нол (120 мг 4 рази на день).

Далі терапія проводиться в залежності від ситуації. Лікування частіше проводиться в умовах хірургічного та реанімаційного стаціонару за участю лікаря-гастроентеролога. Тільки така тактика може врятувати життя хворого і забезпечити сприятливий прогноз на майбутнє.

Схожі статті