Дослідження рефлексів проводять в теплій, добре освітленій кімнаті, на рівній полужесткой поверхні. Дитина повинна бути в стані неспання, ситим і сухим. Наносяться роздратування (крім спеціальних видів дослідження) не повинні завдавати болю. При недотриманні цих умов рефлекси можуть придушуватися реакціями на дискомфорт. Безумовні рефлекси оцінюють в положенні на спині, на животі і в стані вертикального підвішування.
Хоботковий рефлекс. При ударі пальцем по губах дитини відбувається із-дит скорочення кругового м'яза рота, що викликає витягування губ хоботком.
Пошуковий рефлекс. При доторканні шкіри в області кута рота (при цьому не слід торкатися до губ) відбувається опускання нижньої губи, відхилення мови і поворот голови в бік подразника. Рефлекс особливо добре виражений перед годуванням.
Смоктальний рефлекс. Якщо вкласти в рот дитині соску, то він починає здійснювати активні смоктальні руху.
Орбікулопальпебральний рефлекс. При постукуванні пальцем по верхній дузі орбіти відбувається змикання століття відповідної сто-ку.
Долонно-ротовий рефлекс Бабкіна. Рефлекс викликається натискаючи-ням великими пальцями на долоні дитини біля тенорів. Відповідна реакція проявляється відкриванням рота і згинанням голови.
Хапальний рефлекс полягає в схоплюванні і міцному утримуючи-ванні пальців лікаря, вкладених в долоні дитини. Іноді при цьому вдається підняти дитину над опорою (рефлекс Робінсона). Такий же рефлекс можна викликати з нижніх кінцівок, якщо натиснути на підошву біля основи II-III пальців, що призведе до згинанні пальців.
Рефлекс Моро. Цей рефлекс викликається різними прийомами: ре-бенка, що знаходиться на руках у лікаря, різко опускають сантиметрів на 20, а потім піднімають до вихідного рівня; можна швидким рухом розігнути нижні кінцівки або зробити удар по поверхні, на якій лежить дитина, на відстані 15-20 см, по обидва боки від голови. У відповідь на ці дії дитина спочатку відводить руки в сторони і розгинає пальці, а потім повертає руки у вихідне положення. Рух рук носить характер схоплювання.
Рефлекс Бабинського. Штрихове роздратування підошви по зовнішньому краю стопи в напрямку від п'яти до пальців викликає тильне розм-баніе великого пальця і підошовне згинання інших пальців, які іноді віялоподібно розходяться.
Рефлекс Керніга. У лежачого на спині дитини нагинають одну ногу в тазостегновому і колінному суглобах, а потім намагаються випрямити ногу в колінному суглобі. При позитивному рефлекс це зробити не вдається.
Рефлекс опори. Лікар бере дитину пахви з боку спини, підтримуючи вказівними пальцями головку. Піднесений в такому положенні дитина згинає ноги в тазостегнових і колінних суглобах. Опущений на опору, він впирається на неї повної стопою, «стоїть» на напівзігнутих ногах, випрямивши тулуб.
Рефлекс автоматичної ходи. У положенні рефлексу опори ре-бенка злегка нахиляють вперед, при цьому він робить крокові руху-ня по поверхні, не супроводжуючи їх рухами рук. Іноді при цьому ноги перехрещуються на рівні нижньої третини гомілок.
Рефлекс повзання Бауера. Дитину викладають на живіт так, щоб голова і тулуб були розташовані по середній лінії. У такому положенні дитина на кілька миттєвостей піднімає голову і вдосконалення-шает плазують руху (спонтанне повзання). Якщо підставити під підошви дитини долоню, то ці рухи пожвавиться, в «повзання» включаються руки і він починає активно відштовхуватися ногами від перешко-наслідком.
Рефлекс Галанта. У дитини, що лежить на боці, лікар проводить біль-шим і вказівним пальцями по паравертебральних лініях в направ-лення від шиї до сідниць. Роздратування шкіри викликає вигинання Тулоу-вища дугою, відкритої до заду. Іноді при цьому розгинається і відводиться нога.
Рефлекс Переса. У положенні дитини на животі проводять пальцем по остистих відростках хребта в напрямку від куприка до шиї, що викликає прогинання тулуба, згинання верхніх і нижніх кінцівок, підведення голови, тазу, іноді сечовипускання, дефекацію і крик. Цей рефлекс викликає біль, тому його потрібно досліджувати останнім.
На м'язовий тонус новонародженого впливає положення тіла і голови. Це вплив опосередковується через тонічні шийні і лабіринтові рефлекси.
Лабіринтовий тонічний рефлекс. Викликається зміною положе-ня голови в просторі. У дитини, що лежить на спині, підвищений тонус в разгибателях шиї, спини, ніг. Якщо ж його перевернути на живіт, то відзначається збільшення тонусу згиначів шиї, спини, ко-кінцівках.
Симетричний шийний тонічний рефлекс. При пасивному згину-ванні голови новонародженого, лежачого на спині, відбувається підвищення тонусу згиначів в руках і розгиначів в ногах. При розгинанні голови спостерігаються зворотні взаємини. Про зміну тонусу можна судити по збільшенню або зменшенню опору при пасивному розгинанні кінцівок.
Асиметричний шийний тонічний рефлекс. Для перевірки цього рефлексу дитині, який лежить на спині, повертають голову в бік так, щоб його підборіддя стосувався плеча. При цьому відбувається змен-шення тонусу кінцівок, до яких звернуто особа (іноді їх короткочасне розгинання), і підвищення тонусу протилежних кінцівок.
Мезенцефальние установчі рефлекси
Туловищная випрямляє реакція. При зіткненні стоп ре-бенка з опорою спостерігається випрямлення голови.
Верхній рефлекс Ландау. Дитина в положенні на животі підніміть-ет голову, верхню частину тулуба і руки, спираючись на площину руками, утримується в цій позі.
Нижній рефлекс Ландау. У положенні на животі дитина розгинає і піднімає ноги.
Ланцюгові шийні і туловищние установчі рефлекси
Поворот голови в бік викликає поворот тулуба в ту ж сторону, але не одночасно, а роздільно: спочатку повертається грудний відділ, а потім тазовий.
Ланцюговий інсталяційний рефлекс з тулуба на тулубі. Поворот плечей дитини в сторону призводить до повороту тулуба і нижніх кінцівок в ту ж сторону. Поворот тазового відділу також викликає поворот тулуба.
Ступінь вираженості безумовних рефлексів новонародженого мо-же варіювати, що визначається типом нервової діяльності дитин-ка і його фізіологічним станом, і тому, якщо рефлекс не викликається або викликається з працею, його слід повторити не-скільки разів з деякими інтервалами. Якщо рефлекс викликати не вдається, незважаючи на повторні спроби, це свідчить про його пригніченні. В іншому випадку, при надмірній жвавості рефлексу, що викликається навіть дуже слабким роздратуванням, говорять про його патолого-гическом посилення (особливо це стосується пошукового, смоктального, хоботкового, долонно-ротового і рефлексу Моро). Оцінюючи результа-ти досліджень безумовних рефлексів новонароджених, враховують наявність або відсутність рефлексу, його симетричність, час появле-ня, силу відповіді і відповідність віку дитини. Якщо рефлекс викликається у дитини в тому віці, в якому він повинен бути відсутнім, т. Е. За межами вікової групи, то він вважається патологічним.