1) величиною майна всіх видів, що перебуває у власності окремих громадян;
2) величиною поточних доходів громадян.
Люди отримують доходи в результаті того, що, або створюють власний бізнес (стають підприємцями), або надають знаходяться в їх власності фактори виробництва (свою працю, капітал або землю) в користування іншим людям або фірмам. А ті використовують цю власність для виробництва потрібних людям благ. В такому механізмі формування доходів споконвічно закладена можливість їх нерівності.
Відмінності в рівні доходів на душу населення, або на одного зайнятого, називається диференціацією доходів. Нерівність доходів характерна для всіх економічних систем.
Нерівність доходів і багатства може досягати величезних масштабів і тоді воно створює загрозу для політичної і економічної стабільності в країні. Тому практично всі розвинені країни світу постійно реалізують заходи по скороченню такої нерівності.
Причинами нерівності доходів є:
1. Спадкові причини, наприклад забезпеченість ресурсами, здібностями і наявність обдарованості.
2. Людський капітал у вигляді професійних якостей, наявність досвіду в будь-якої діяльності, рівень освіти. Ці фактори не є вродженими, а здобуваються індивідом в процесі його життєдіяльності.
3. Трудові зусилля працівників, їх зацікавленість у праці.
4. Наявність або відсутність ринкової дискримінації.
5. Везіння і інші чинники, що впливають на рішення, що приймаються економічним суб'єктом і визначають результат його діяльності.
6. різна цінність що належать людям чинників виробництва (капітал у формі комп'ютера, в принципі, здатний принести більший дохід, ніж в формі лопати);
7. різна успішність використання факторів виробництва (наприклад, працівник у фірмі, що виробляє дефіцитний товар, може отримувати більш високий заробіток, ніж його колега тієї ж кваліфікації, працюючий у фірмі, товари якої продаються з працею);
8. різний обсяг належать людям чинників виробництва (власник двох нафтових свердловин отримує за інших рівних умов більший дохід, ніж власник однієї свердловини).
Крім того, на розподіл доходів дуже впливають структурні особливості економіки: стан галузей, ринкова ситуація, ступінь монополізму, розвиненість міжнародних відносин, а також структура експорту та імпорту.
3.2 Проблеми нерівності доходів в суспільстві та шляхи їх подолання. Нерівність і бідність в Росії.
Ще Вольтер нагадував, що ми вже давно не жи-вем в том «золотий вік, коли люди народжувалися рівноправними і отримували однакову частку з-чних плодів необробленої землі». І дей-ствительно, в умовах розвинутого ринку істота-вання нерівності об'єктивно задано тим, що ринкова система - це безпристрасний і жорсткий механізм, який не знає благодійну і винагороджує людей лише по кінцевої ефективності їх діяльності. Люди ж дуже різняться між собою: за працьовитістю, активності, здібностям, освіті, володінню власністю, за вмінням продуктивно витрачати доходи. Значить, вони не можуть працювати, заробляти і жити однаково.
Таким чином, тут неминуче виникає суперечність між ефективністю виробництва і рівністю доходів. Рівність може здаватися більш справедливим і спокусливим, але воно підриває стимули до праці. До того ж надмірне вирівнювання доходів породжує свою несправедливість, даючи вигоду менш здатним і менш працьовитим за рахунок інших.
Головний аргумент на користь рівного розподілу доходів полягає в тому, що воно необхідне для максимізації задоволення потреб споживача, або граничної корисності. Основне заперечення проти рівності доходів полягає в тому, що для досягнення цієї мети держава має вилучити у вигляді податків частина доходів високооплачуваних сімей і передати їх низькооплачуваним. Тим самим зменшується прагнення і тих, і інших до максимального збільшення заробітку.
Чисельність населення з грошовими доходами нижче величини прожиткового мінімуму представлені в таблиці 3.
Таблиця 3. Чисельність населення з грошовими доходами нижче величини прожиткового мінімуму, млн. Чоловік [12]
Значний вплив на рівень реальних доходів населення надає інфляція. Тому одним з найважливіших умов раціонального державного регулювання доходів є облік зростання цін на споживчі товари (включаючи тарифи на послуги населенню).
Індексація здійснюється як на рівні загальнодержавному, так і окремих підприємств через колективний договір Вона передбачає диференційований підхід в залежності від величини доходів: від повної компенсації найнижчих до близької до нуля компенсації найвищих.
Індексація доходів має і суттєві недоліки. Так, вона може негативно позначитися на прагненні до більш напруженої праці, а також не сприяє проведенню антиінфляційних заходів.
Абсолютна межа бідності - це мінімальний рівень життя, який визначається на основі фізіологічних потреб людини в продуктах харчування, одязі і житло, тобто на основі набору (кошика) товарів і послуг, достатніх для задоволення основних потреб людини. У Росії абсолютна межа бідності збігається з прожитковим мінімумом.
Відносна межа бідності показує, скільки коштує мінімальний споживчий кошик (межа бідності) щодо середнього рівня достатку в даній країні (регіоні). Так, в Росії відносною межею бідності є рівень доходів, що становить менше 40% від середнього доходу в даному регіоні, в країнах - членах ЄС - менше 50% середніх сумарних витрат домашніх господарств по країні.
Бідність також характеризується поширеністю (число бідних) і глибиною.
Глибина бедності- це середнє відхилення доходів сімей від величини прожиткового мінімуму. Так, в Росії в середньому для бідного це відхилення становить понад 40% (в Естонії - 25%, в Польщі і Угорщині - 20%), тобто бідність в нашій країні відрізняється більшою глибиною, ніж в країнах Центральної та Східної Європи.
Дефіцит доходу оцінюється як величина додаткових коштів, необхідних для доведення доходів бідних верств населення до рівня прожиткового мінімуму. Для суспільства відносне тягар витрат на підтримку бідних верств населення визначається тим, наскільки високо над межею бідності перебувають доходи пересічних громадян, тобто наскільки великий дефіцит доходів по відношенню до ВВП.
Раціональний споживчий бюджет відображає споживання товарів і послуг, забезпеченість домашніх господарств предметами культурно-побутового і господарського призначення відповідно до науково обгрунтованими нормами задоволення раціональних потреб людини. Раціональний споживчий бюджет відрізняється від мінімального за структурою витрат - зокрема, в ньому істотно нижча частка витрат на харчування. Його складові такі,%: продукти харчування - 30; непродовольчі товари - 47 (з них тканини, одяг, взуття - 20, меблі, предмети культури і побуту - 18, інші товари - 9%); всі послуги-23.
Диференціація населення за рівнем доходів на основі прожиткового мінімуму і мінімального споживчого бюджету дозволяє виділити наступні групи з різним рівнем матеріальної забезпеченості:
1) «бідні» сім'ї, доход на душу населення в яких нижче або відповідає прожитковому мінімуму;
2) «малозабезпечені» сім'ї, доход на душу населення в яких знаходиться в інтервалі між прожитковим мінімумом і мінімальною споживчим бюджетом;
3) «забезпечені» сім'ї, доход на душу населення в яких знаходиться в інтервалі між мінімальним споживчим бюджетом і раціональним споживчим бюджетом;
4) «багаті» сім'ї, рівень душового доходу в яких вище раціонального споживчого бюджету. [13]
У зв'язку з цим найважливіше теоретичне і практичне значення набуває розробка і реалізація державної політики щодо профілактики і скорочення бідності в сучасній Росії.
Посилення нерівності і бідності перешкоджає розвитку внутрішнього ринку Росії, формування середнього класу, тобто платоспроможного більшості населення. Здоровий і стійке зростання економіки не може спиратися тільки на багате і надбагатих населення в умовах масової бідності.
Відсутність нормальних економічних умов життєдіяльності значної частини населення країни знижує якість людського капіталу.
Знецінення праці знижує економічну відповідальність працівника за виконану роботу, негативно впливає на продуктивність суспільної праці.
Незважаючи на зусилля, що робляться, хронічної залишається проблема заборгованості по заробітній платі, яка загострюється при кожному підвищенні мінімальних розмірів оплати праці.
Саме бідність визначає обмеженість доступу значної частини населення нашої країни до ресурсів розвитку: високооплачуваної роботи, якісних послуг освіти та охорони здоров'я, можливості успішної соціалізації дітей і молоді.
22. Офіційний сайт Федеральної служби державної статистики www.gks.ru
[8] Офіційний сайт Федеральної служби державної статистики www.gks.ru
[10] Офіційний сайт Федеральної служби державної статистики www.gks.ru
[12] Офіційний сайт Федеральної служби державної статистики www.gks.ru
Дякую за допомогу! Зроби паузу, студент, ось розважся: Віктора в групі звали Вієм, тому що викладач на лекції, коли той звично в нахабну спав сидячи на першому ряду столів, сказав одногрупникам: «Підніміть йому повіки». До речі, анекдот узятий з chatanekdotov.ru