СНЮРРЕВОД ЯК донний ВИД ЛОВУ РИБИ
Снюрреводний лов має велике значення в промислове рибальство та є основним для судів малого та среднетоннажного флоту в при-Брежнєв зоні Камчатки. В цілому, частка вилову риби снюрреводамі на Камчатці становить від 12 до 26% всієї видобутої риби, а без урахування вилову минтая і оселедця досягає 50%. Кількість судів, працюю-чих снюрреводамі в водах Камчатки, становить, в середньому, 29%. При такій поширеності снюрреводно-го лову на Камчатці науково-дослідні роботи, пов'язані з обліковим ловом і прогнозом ОДУ, не можуть здійснюватися при відсутності све-дений про коефіцієнт уловистости снюрревода, як в цілому, так і по окремих видах гідробіонтів. Відсутня і перекладної коефіцієнт до стандар-вими донного тралу 27,1 м, яким осуществля-ють донні тралові зйомки в даний час.
У зв'язку з цим, метою нашої роботи було визначення відносної уловистости снюрре-вода 90 / 23,4 м з урізу довжиною по 1500 м до дон-ному тралу 27,1 м, як в цілому, так і по окремих-ним видів гідробіонтів, а також оцінка абсолют-ної уловистости снюрревода.
/>
схема замету риби снюрреводом
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СНЮРРЕВОДНОГО ЛОВУ
Донні неводи здавна застосовувалися для лову риби в озерах північного заходу нашої країни під назвою «мутник». Потім мутник стали примі-няти на узбережжі Балтійського моря, особливо в Данії. Данці відносять появу донного Нево-да до 1848 року вони і назвали мутник снюрреводамі.
Широке поширення цей вид лову знайшов в Японії і Кореї, де снюрреводи називали букси-тованого або тяговими неводами. Цей тип знаряддя лову згадується в класифікації знарядь лову, при-нятой в 1889 р Міністерством «Землесов» Японії, в групі знарядь типу «Хікі-ами» або закидних НЕ-водів, під назвою «Тегура-ами». Відмінною особливістю цих неводів є-лось наявність по кінцях крил довгих мотузок, за допомогою яких невода притягувалися до бере-гу або судну, а риба заганяла в мішкову частина.
Т.М. Борисов стверджує, що в основу конструкції далекосхідних неводів первона-чільного був покладений корейський придонний невід «Хорчіге», роботу якого він спостерігав в Уссу-рійська затоці в 1922 р
снюрреводного лову відносять до 1930 р а широке його поширення - тільки до початку 40-х років коли, зі зникненням сар-дини, на снюрреводний лов були переведені суду, що використовувалися раніше для лову риби капшук-ковимі неводами. Снюрреводний промисел пер-воначально застосовувався на промислі донних видів риб в Південному Примор'ї, а потім отримав поширенням страненіе на Сахаліні.
Перший дослідний лов камбал снюрреводом відносять до 1948 року - в Кроноцком за-ливе з дослідницького судна «Вилюй» Кам-чатского відділення ТІНРО.
У промислових масштабах снюрреводний лов на Камчатці ведеться, починаючи з 1952 р з су-дів типу РБ-80 і МРС-80. Судна цього типу почали надходити на Камчатку в 1950-1951 рр. Первона-чільного вони були задіяні на удебно-ярус-ном лові тріски і кошельковом лові терпуга. У 1951 р судно типу МРС-80 вперше використовувалося для кошелькового лову терпуга в Авачинська за-ліве, вилов склав 500 тонн. Однак снюрревод-ний лов донних видів риб виявився більш ефек-тивним, і вже в 1955 р річний вилов риби снюр-РЕВОД склав понад 30 тис. Тонн, а кількістю-ство суден типу РБ-80 і МРС-80, задіяних на снюрреводном лові, склало близько 100 одиниць.
У 1956 р снюрреводамі на Камчатці було виловлено вже більше 70 тис. Тонн камбали, трес-ки і наваги. Настільки бурхливому роз-витку снюрреводного лову сприяла просто-та промислового пристрою, необхідного для роботи зі снюрреводом. Воно складалося з сейнер-ної лебідки з двома фрикційними барабанами (турачкі), вантажний стріли і бортових або кормо-вих мальгогеров. За допомогою турачек забезпечують-валась вибірка урізу, турачек і вантажний стре-ли - вибірка снюрревода і виливання улову, маль-Гогер служили для направлення урізу на турач-ки в процесі їх вибірки.
Таким чином, починаючи з середини пятідеся-тих років минулого століття, снюрреводний лов донних видів риб стає провідним в прибережжя-ном рибальстві Камчатки. Ініціаторами його впровадження по праву необхідно вважати, поряд з рибалками Петропавлівської моторно-рибальської станції і Жупановскій рибокомбінату, вчених Камчатського відділення ТІНРО.
СХЕМА РОБОТИ ЗІ СНЮРРЕВОДОМ НА РІЗНИХ типах судна
Спочатку на судах типу РБ-80 і МРС-80 використовувалася бортова схема роботи зі снюр-РЕВОД, при якій всі основні операції ви-конувати вручну. Вибірка урізу виробляй-лась за допомогою турачек з укладанням їх на кормо-вої майданчику. При такій схемі роботи приходь-лось на час вибірки зупиняти хід судна, кото-рої при цьому ставало лагом до хвилі і подвер-галось інтенсивної бортовий хитавиці. В умовах «свіжої» погоди, а висота бортика майданчика, де укладалися урізання, становила всього 20-30 см, це представляло підвищену небезпеку для ри-баків. При загальній довжині урізу до 1000 м, через руки рибалки протягом робочого дня проходило до 10-15 тис. Метрів прядив'яного або манільського ка-ната окружністю 75-115 мм.
У 1954-1955 рр. на судах типу МРС-80 і РБ-80 впроваджується більш прогресивна промислова схема вибірки урізу з корми і укладання їх в трюм. Для цього сей-нерного лебідка була розгорнута так, щоб УРЕ-зи проходили через мальгогери, встановлені на транце корми. Для вибірки урізу стали вико-ристовувати спеціальні клиновидні диски, які кріпилися до торців турачек. Урізи після вибір-ки за спеціальними жолобах прямували в трюм, де укладалися мимовільно. Ця схема була запропонована І.І. Малякін. Значення це-го удосконалення важко переоцінити. Дос-таточно відзначити, що ця промислова схема в загальному продовжує використовуватися до теперішній-го часу на судах малого класу (МРС-150, МРС-225, МРТК-300 і РС-300). Застосування клі-новідних дисків дозволило збільшити швидкість вибірки урізу в два рази, а головне, в далекій-шем застосувати в якості урізу міцніші і менш схильні до зносу комбіновані канати пенька-сталь типу «Геркулес», так як вибирати їх за допомогою турачек було невозмож -во. Застосування кормової схеми вибірки урізу клиновидними дисками з укладанням їх у трюм по-Зволен різко знизити частку ручної праці і зна-ве підвищити безпеку снюрреводного промислу. Економія коштів, тільки за рахунок ис-користування комбінованих канатів замість конопляних, за один сезон по Петропавлівської мо-торно-рибальської станції склала миліший-Ліона рублів.
З надходженням на озброєння рибної про- мисловості розширюються і масштаби активного рибалка-ства. Поряд з траловим, кошельковим і дрифтерного ловом розвивається і снюрреводний лов. Ра-боти по розширенню масштабів снюрреводного лову знову активізуються в середині 60-х років, коли під впливом преса промислу почали скорочуватися запаси оселедця в Беринговому морі. Додатково до судів типу РБ-80 і МРС-80 на снюрреводний лов переорієнтуються судна типу РС-300. Поява на Камчатці суден типу РС-300 відноситься до 1957 року, і до 1959 їх надійшло вже понад 20 одиниць. Спочатку ці суду за-дії на кошельковом і дрифтерному лові оселедця і траловому лові камбали (Сорокін, 1970).
Ініціатором впровадження снюрреводного лову на судах типу РС-300 на Камчатці є так-же І.І. Малякін, який, володіючи великим опи-том праці на снюрреводном лові з суден типу МРС-80, успішно справляється з освоєнням нового виду лову і на судах РС-300. Керований ним екіпаж сейнера «Воросма» в 1966 році за 10 су-ток добув 140 тонн камбали снюрреводом. У 1967 році, з урахуванням цього досвіду, Камчатський ОБЛР-бакколхозсоюзом організовується перша експедиція для лову палтуса і тріски снюрреводамі з суден типу РС-300 в новому, тоді ще мало вивченому, наваринская-Анадирській районі. За даним рай-ону до цього часу була накопичена промислова інформація про роботу іноземного флоту, свиде-будівництві про хорошу сировинну базу, підтвер-дження результатами роботи вітчизняних су-дів в 1960 і 1961 рр. на ярусном лові і судів пер-перспективного розвідки. Незважаючи на об'єктивні труднощі освоєння нового виду промислу, експери-діція з п'яти суден підтвердила перспективність даного заходу. Всього експедиція виконроб-тала 34 дня, в ході промислу були внесені неко-торие удосконалення в промислову схему снюрреводного лову з судів РС-300 і в конструк-ції снюрреводов, а також виявлені великі скупчення тріски. З цього часу наваринская-Анадирський район стає постійним для роботи вітчизняного среднетоннажного флоту на промислі тріски. Залучення суден типу РС-300, обладнаних для кошелькового лову, довнесло в промислове пристрій снюрревод-ного лову силові блоки. Надалі вибірка і укладання снюрреводов на всіх типах суден мало-го класу стали проводитися силовими блоками, що значно поліпшило технологію лову. Снюр-реводний лов визнається найкращим варіантом ис-користування суден типу РС-300 в весняний і років-ний періоди, коли робота тралами стає-ефективної, а для роботи кошельковими невода-ми ще немає необхідних скупчень оселедця.
Наступний тип судна для прибережного рибо-ловство Камчатки, що прийшов на зміну РБ-80 і МРС-80, - МРС-150 пр. 1338К. Надходження су-дів цього типу на Камчатку почалося в 1976-1977 роках. Основним призначенням цього судна є-ється насамперед снюрреводний лов, а також про-слуговування ставних неводів. Ці судна і в насто-ящее час залишаються затребуваними в при-Брежнєв рибальстві на Камчатці, забезпечуючи ефективний промисел риби снюрреводамі в прибережжя. В їх промисловому пристрої, отли-чающие простотою і високою технологічністю, враховані всі досягнення в технології снюрревод-ного лову, накопичені в Камчатському регіоні, а високі морехідні якості судів дозволяють успішно експлуатувати їх в досить слож-них умовах Камчатки.
Японія традиційно здавна вела промисел в північній частині Тихого океану з судів середнього класу, в тому числі снюрреводамі на шельфі Камчатки і Сахаліну. Висока технічна ос-нащенность японських судів дозволяла вести снюр-реводний лов на значно більших глибинах. При цьому довжина урізу становить 4000-6000 м. Для прискорення циклу роботи збивання урізу вироб-водиться ходом судна з одночасною їх вибір-кою промисловими механізмами. Буксирування і вибірка в цьому випадку виробляються на середньому і повному ходу. Природно, що наші рибалки так-же робили спроби освоєння снюрревод-ного лову з судів середнього класу. У 1966 р на судах СРТ «Нера» промислової розвідки Сахалінрибпрома, а в 1969 р на СРТР «Лава» Управ-ління тралового флоту Сахалінрибпрома, при навчаючи-стіі М. Кисляка і інших фахівців Сахалін-ського філії Далекосхідного центрального ек -сперіментального бюро рибальство, пред-приймаються спроби освоєння снюрреводного лову в водах Західного Сахаліну. Для проведення досліджень була спеціально розроблена конст-рукція снюрревода, відмінною рисою якої було збільшене вертикальне рас-криті, яка дає змогу облов не тільки камбали, а й тріски, минтая та інших придонних видів риб. За результатами цих робіт було зро-лано висновок про недоцільність організа-ції снюрреводного лову в водах Західного Саха-лина з среднетоннажних судів, з огляду на Незадов-ворітельного стану сировинної бази, а також з-за технічних можливостей суден типу СРТ (Р) -300 ( 400). Закрита корми на судах цього типу ускладнювала переклад урізу з корми в район тралової лебідки і назад.
Ще роботи за технологією
Реферат за технологією
Складання паспорта провітрювання забою підготовчої виробки