Перший Prototype гравці і преса зустріли дуже неоднозначно. З одного боку, жорстоке веселощі в вигляді безперервного геноциду військових і мутантів засобами одного дуже злого головного героя було дійсно захоплюючим, особливо якщо врахувати, що гра вийшла влітку і особливого вибору у що пограти ні в кого не було. З іншого боку, одноманітність, поганенька картинка, промахи по частині дизайну сильно били по загальному враженню і тут вже кожен для себе вирішував - терпіти йому таке чи ні.
Перед Radical Entertainment при розробці другої частини стояла всього два завдання - зробити гру менш одноманітною і красивішою. Все інше, було, в общем-то, в робочому стані і змін не вимагало.
З більш красивим все вийшло відмінно. Будинки дійсно перестали нагадувати картонні коробки, пофарбовані в сірий колір, якість текстур і моделей тепер не змушує думати, що гра є портом з PlayStation 2. а спецефекти і вибухи тепер не викликають неприязнь. Картинку підтягнули вельми неслабо, так що нехай Prototype 2 і не став графічним проривом, але і не вийшов пожухлой тухлятину чотирирічної давності, як сталося з його попередником.
Який теж змінився моторошної каламуттю, що в першу чергу пов'язано з появою нового головного героя. Тепер протагоністом у нас є Джеймс Хеллер, колишній сержант армії США, який пішов мститися Алексу Мерсер за загибель своєї сім'ї. Хеллер відправився в червону зону, щоб знищити Алекса, але замість цього був заражений і перетворився в таке ж чудовисько як його ворог. Ясна річ, що з таким «шикарним» прологом чекати від історії Prototype 2 чогось цікавого і оригінального не варто було б. Ліквідації піддалася і мережа інтриги, коли ми збирали інформацію по крихтах. Хіба що стильні ролики в дусі «Міста гріхів» залишили, та ще й в чималій кількості.
деградація
Але, як би це не звучало дивно, незважаючи на шалено нудний сюжет і одноманітні завдання, грати в Prototype 2 десь навіть цікавіше, ніж в оригінал.
Розробники прислухалися до скарг гравців на те, що складність першої частини була якась дивна - начебто ми граємо за супер-людини, який може перетворювати свої кінцівки в величезні кулаки, батоги і кігті, а дихну із завидною частотою.
Тому Хеллера Radical Ent. зробили в рази сильніше Мерсера. Все, що Алексу доводилося заробляти потом і кров'ю, дається негру абсолютно безкоштовно, протягом буквально перших чотирьох годин гри. Всі поліпшення, на які його попередникові доводилося витрачати окуляри досвіду, тепер можна отримувати, коли їмо потрібних монстрів і людей. Після кожного отриманого рівня (досвід сам по собі нікуди не подівся) дозволяється вкинути одне очко в список характеристик, підвищивши і без того некислий шкоди, здоров'я і швидкість бігу.
Але і це ще не все - відтепер за Девастатор відповідає окрема шкала, яка заповнюється разом зі здоров'ям, а до руйнівної атаки шипами тепер ще й додали заклик Крикунов (колишніх Хижаків), які можуть і нанести непоганий шкоди, і відвернути на себе ворога.
Ну і, нарешті, у Хеллера проти Мерсера є головне ультимативну зброя - непробивний щит, який після прокачування зможе не просто оглушати ворога і відкривати того для атаки, а й поранити оного.
До іншим нововведенням можна віднести можливість повісити на відповідні кнопки миші різні атаки (наприклад, кігті на ліву, а хлист - на праву), відволікаючу увазі біобомбу і сканер хижака, яким доводиться по сюжету шукати необхідні цілі. Звичайно, можна поплакатися на тему того, що була вбита система комбо-ударів, на місце якої прийшла контекстна боївка в стилі Batman: Arkham Asylum. але це буде лише безглузда причіпка людини, який надто вже сильно любить першу частину.
Prototype 2 вийшов гідним продовженням першої частини. Він такий же простий, чесний і безкомпромісний розповідь про одне велике місто, один моторошний вірус і одного могутнього людини з кігтями, щупальцями і лезами замість рук, як і був оригінал. Шкода, що тонкий натяк на можливу третю частину найімовірніше залишиться назавжди лише натяком - безжалісна Activision вольовим рішенням розпустила студію розробників, пославшись на слабкий комерційний успіх дилогії.
P.S. Локалізація, виконана силами «Нового Диска» виробляє змішане відчуття. З одного боку, приємно чути повністю озвучену і озвучену на високому рівні гру, не травмуючи свій зір читанням субтитрів, а так само насолоджуватися якісно адаптованим текстом. З іншого боку, ні-ні, а вухо періодично ріже проявлена локалізатори моральна розбещеність - вони не тільки не погребували неабияк вийти за рамки літературного тексту (як відомо, надмірна літературність і згладжування кутів - одна з проблем як російських версій ігор, так і вітчизняного дубляжу кіно), але і як мінімум двічі переступити поріг нецензурщини.
Ми дякуємо компанії "Новий Диск" і особисто Максима Фомічова за надану версію гри.
Powered by BestGamer v1.1.2051