Радянські правоохоронні органи (міліція, військові надзвичайні комісії) їх компетенція і

1917-1920 рр. - період громадянської війни. У цих умовах формувалися спеціальні органи для боротьби з контрреволюційними силами: міліція (поліцейський і військовий орган) і надзвичайні органи юстиції.

Виняткова компетенція ВЧК. сфера розшуку і попереднього слідства за злочинами проти радянської влади.

В системі надзвичайних органів формувалися такі спеціалізовані органи.
  1. прикордонні ЧК сформувалися влітку 1918 р а пізніше були передані особливому відділу ВЧК;
  2. транспортні органи ВЧК - теж влітку 1918 р .;
  3. особливі відділи в армії і на флоті - в кінці 1918 р

Все ЧК, включаючи місцеві, самостійно розглядали справи по суті, виносили по них вироки і виконували їх, т. Е. «Суспільно небезпечні елементи» могли піддаватися тюремного ув'язнення в адміністративному та позасудовому порядку.

При ВЧК був сформований Особливий революційний трибунал по боротьбі з розкраданнями, спекуляцією, фальсифікаціями, зловживаннями за посадою в господарських і розподільних органах.

Виконавчо-репресивними органами в період Громадянської війни були табори примусових робіт НКВС і ВЧК.

ВЧК було скасовано в кінці 1921 року за рішенням IX Всеросійського з'їзду Рад.

Можна назвати наступні завдання міліції.
  1. охорона громадського порядку;
  2. боротьба зі злочинністю та ін.
У систему органів міліції входили наступні органи.
  1. Головне управління робітничо-селянської міліції НКВС РРФСР - вищий орган; при ньому формувалося Центральне управління карного розшуку;
  2. місцеві управління міліції повітів і міст (вони перебували в подвійному підпорядкуванні: НКВС і місцевих виконкомів Рад); при них формувалися відділи карного розшуку;
  3. спеціальні органи міліції: промислова (фабрично-заводське, лісова, гірничо-промислова і т. п.), залізнична, водна (річкова, морська), розшукова міліції.

Міліція мала статус частин особливого призначення при використанні її в бойових діях. Керівництво системою здійснював НКВС.