Протитанковий ракетний комплекс «Фагот» відноситься до ПТРК другого покоління, це перший вітчизняний зразок такої зброї з напівавтоматичною системою управління. Розробка цього комплексу почалася ще в 60-х роках минулого століття, він стоїть на озброєнні російської армії до сих пір, його експлуатують в десятках інших армій світу.
Протитанкова керована ракета (ПТКР) цього комплексу була кілька разів модернізована, «Фагот» брав участь у багатьох конфліктах, він зарекомендував себе, як ефективний і надійна зброя.
Першими роботами в області створення протитанкових керованих ракет (ПТУР) зайнялися німці під час Другої світової війни. Вони створили принципово нову зброю проти бронетехніки: ПТРК Х-7 Rotkappchen ( «Червона Шапочка»). Дана ракета управлялася по дротах і мала дальність польоту 1200 метрів. Цей ракетний комплекс був готовий в самому кінці війни, але свідчень про його реальному бойовому застосуванні немає.
Невідомо, чи потрапила «Червона Шапочка» хоча б в один з ворожих танків, але в руки союзників вона потрапила точно і зробила серйозний вплив на подальший розвиток подібної зброї.
Через кілька років після війни французи створили досить непогані ПТУР SS-10 і SS-11. СРСР включився в цю гонку не відразу, лише після успішного застосування протитанкових ракетних комплексів в декількох конфліктах, їх розробкою зайнялися і радянські конструктори.
Уже в 1963 році на озброєння Радянської армії був прийнятий ПТРК «Малютка». Цей комплекс вийшов настільки вдалим, що використовується і понині. Його «зоряним часом» стала арабо-ізраїльська війна 1973 року, під час якої переносними комплексами «Малютка» було знищено до 800 одиниць ізраїльської бронетехніки.
ПТУР «Малютка» (як і SS-10) ставився до першого покоління протитанкових ракет. Управління ракетою відбувалося по дротах, незважаючи на всі свої безперечні переваги, цей переносний комплекс мав і безліч недоліків. Швидкість польоту ракети була дуже низькою: на відстань два кілометра ракета летіла майже дві хвилини. За цей час мета могла змінити своє місце розташування або сховатися за укриттям. Та й розгортання комплексу в бойове положення займало дуже багато часу.
Але головним недоліком було інше: оператор під час всього польоту ракети повинен був ретельно наводити її на ціль. Саме тому результати стрільб на полігоні дуже сильно відрізнялися від результатів комплексу в бойових умовах. Найменше тремтіння рук оператора виводила ПТУР повз ціль. Ізраїльтяни дуже швидко зрозуміли цей недолік комплексу і змінили тактику: відразу після пуску ракети відкривали по оператору шквальний вогонь, в результаті чого точність «крихіток» значно знижувалася.
До того ж дуже скоро на танках з'явилася навісна динамічна броня, що відразу зробила застосування цих ПТУР набагато менш ефективним. Необхідно було створювати новий комплекс. Основним завданням конструкторів було спростити націлювання ракети і збільшити швидкість її польоту.
У ПТРК другого покоління для управління польотом протитанкової ракети використовувався спеціальний інфрачервоний пеленгатор, який відстежував стан ракети, відсилав інформацію в обчислювальну машину комплексу, а та передавала команди ракеті через провід, що розмотувався за нею.
У 1963 році в Тульському конструкторському бюро приладобудування почалася розробка ПТУР другого покоління «Фагот». Основною відмінністю цього ракетного комплексу стала напівавтоматична система наведення. Щоб потрапити в ціль, оператору необхідно було просто навести на неї візир і утримувати його протягом усього польоту ракети. Управління польотом ракети виконувала автоматика комплексу.
Крім того, щоб зменшити час розгортання, пуск ракети «Фагота» проводився прямо з контейнера, а запуск її маршових двигунів відбувався на достатньому видаленні від оператора. Конструкторам вдалося серйозно зменшити габарити і вага пускового контейнера, встановивши на ракеті крила, розкриваються відразу після старту.
Заводські випробування комплексу почалися в 1967 році і тривали два роки, в 1970 році протитанковий ракетний комплекс «Фагот» взяли на озброєння.
У 1975 році для «Фагота» була створена модернізована ракети 9М111М з поліпшеною бронепробиваемостью і збільшеною дальністю.
Комплекс «Фагот» активно експортувався, він і сьогодні перебуває на озброєнні декількох десятків армій. «Фагот» встиг взяти участь у багатьох конфліктах, показавши при цьому високу ефективність і надійність. Крім Радянського Союзу, ці комплекси проводилися ще і в Болгарії.
За класифікацією країн НАТО цей ПТРК називається AT-4 Spigot.
Кожен комплекс складається з пускової установки з апаратурою управління, пускового механізму і ракети 9М111 (або її модифікації) в контейнері зі скловолокна. Пусковий контейнер є одноразовим.
Пусковий верстат 9П56М може також застосовуватися для запуску ПТУР «Конкурс» та «Конкурс-М». Верстат складається з вертлюга і триноги, а також поворотного і підйомного механізмів. До складу комплексу входить пусковий механізм 9П155. Прилад управління 9С451 приймає сигнал від лампи, відбитий в спеціальному дзеркалі і визначає положення ракети в просторі.
Апаратура комплексу дозволяє виявляти і супроводжувати мету, виробляти пуск ПТУР, визначати місце розташування ракети на всій траєкторії польоту і проводити управління її рухом.
Пусковий контейнер з ракетою є трубою зі скловолокна, зі знімними передніми і задніми кришками.
Ракета 9М111 виконана на аеродинамічною схемою «качка», вона має довжину 900 мм і калібр - 120 мм. Рулі управління розташовані в передній частині ракети. ПТУР складається з чотирьох частин:
- електромагнітного приводу рулів;
- бойової частини (БЧ);
- рухової установки;
- відсіку для апаратури управління.
У хвостовій частині ракети розташовані несучі поверхні, які розкриваються після старту. Вони виготовлені з тонких сталевих листів, які закручуються навколо корпусу ракети перед установкою її у контейнер. Після запуску вони самостійно розкриваються.
У польоті ракета стабілізується за допомогою обертання. Зміна положення в просторі відбувається за рахунок поворотних носових рулів. До складу керуючої апаратури входить гіроскоп, який розкручується пороховим зарядом.
Комплекс оснащений ручним механізмом пуску і запобіжником. Приціл «Фагота» має дальність чотири тисячі метрів, даний ПТРК може комплектуватися тепловізіонним прицілом «Мулат», здатним виявляти танки на дистанції 3600 метрів.
ПТРК «Фагот» простий в експлуатації, він легко переноситься і встановлюється розрахунком, що складається з двох чоловік. Командир розрахунку переносить складений пусковий комплекс, його вага становить 22,5 кг, а другий номер несе пакунок з двома ракетами в пускових контейнерах. Вага такого тюка становить 26,85 кг.
Час розгортання комплексу становить 2,5 хвилини.
Технічні характеристики
Нижче представлені ТТХ протитанкової керованої комплексу «Фагот».