Адаптація літньої людини до ролі пенсіонера
1. Очікування, пов'язані з виходом на пенсію
Пенсіонерам, ще продовжують роботу, задавалися два непрямих питання: «Як Ви вважаєте, що змінюється на краще в житті людей похилого віку після їх виходу на пенсію?»; «Що змінюється в їхньому житті на гірше?» Відповіді на перше питання показують, що в уявленнях людей похилого віку вихід на пенсію створює великі можливості для відпочинку, дозвілля, громадської роботи, спілкування. Як позитивний момент деякі опитані відзначають посилення внутрісімейної діяльності і поліпшення самопочуття. Головне очікування пов'язане з кращими умовами для відпочинку та підтримання здоров'я - таке судження висловила третина опитаних <.>
«Оптимісти» (назвемо так людей, чиї очікування пов'язані з позитивними сторонами виходу на пенсію) і «песимісти» (бачать в догляді на пенсію насамперед негативні моменти) дають різні оцінки змін в стані здоров'я після припинення роботи. Перші вважають, що воно поліпшується, другі - що погіршується, причому позитивних оцінок майже в чотири рази менше, ніж негативних.
По-різному оцінюють пенсіонери і зміни їх сімейних функцій, що наступають унаслідок припинення роботи. Якщо для одних вихід на пенсію означає «можливість приносити більше користі сім'ї» <.>, то інші вважають, що пенсіонерам «доводиться більше займатися домашніми справами». Таким чином, люди похилого віку розцінюють майбутнє розширення сімейно-побутових занять або позитивно, як «можливість» допомагати родині, або негативно, як мало привабливу для них діяльність, якою вони змушені займатися.
Очікування, пов'язані з майбутнім виходом на пенсію, помітно різняться у чоловіків і жінок. Так, жінки частіше, ніж чоловіки, припускають, що здоров'я покращиться, з'явиться більше часу для відпочинку. Зате чоловіки вдвічі частіше, ніж жінки, вважають, що позитивним аспектом виходу на пенсію є великі можливості для аматорських занять і громадської роботи. Істотні відмінності у відповідях обох груп і на питання про негативні наслідки припинення роботи. Чоловіків значно частіше, ніж жінок, насторожують перспективи погіршення самопочуття, бездіяльності, марного існування, нудьги. Жінки ж майже вдвічі частіше за чоловіків очікують збільшення навантаження по дому. В цілому чоловіки групи «оптимістів» більше, ніж жінки, орієнтовані на активне дозвілля. Відповідно чоловіки-песимісти »набагато більше, ніж жінки, стурбовані, що не зможуть знайти суспільно корисне заняття або взагалі чимось зайняти свій час.
Зіставлення розподілів позитивних і негативних змін, викликаних виходом на пенсію, як вони бачаться людям, що знаходяться напередодні цієї події, показує, що опитувані більш чітко уявляють собі негативні сторони життя на пенсії <.>
Виявилося, що лише у вельми незначної частини працюючих пенсіонерів склалася установка на повне припинення роботи. Більшість же дотримується думки, що слід продовжувати роботу <.>; при цьому вони схильні до переходу на іншу роботу: такий шлях вирішення проблеми представляється пенсіонерам більш прийнятним і легше здійсненним, ніж підвищення кваліфікації до рівня нових вимог. Установка на продовження роботи у чоловіків відзначається частіше, ніж у жінок. Що ж стосується виходу на пенсію, то обидві групи відкидають цю альтернативу в рівній мірі. Готовність продовжити роботу частіше характерна для працівників розумової праці і керівників, ніж для працівників фізичної праці і виконавців. Відзначимо також, що дві останні групи рідше схиляються до того, щоб продовжувати роботу на попередньому місці, підвищивши рівень своїх професійних знань.
Які ж дійсні зміни в способі життя, з якими стикається літня людина, що став пенсіонером? Наскільки реальні зміни збігаються з очікуваними?
Висловлювання деяких пенсіонерів показують, що вихід на пенсію не тільки дає їм нові можливості, а й позбавляє від ряду колишніх обов'язків. Відсутність строго регламентованого режиму і пов'язаної з роботою відповідальності створює у цієї групи пенсіонерів відчуття незалежності: «Придбав свободу діяльності», «Можу жити собі на втіху». <.>
Порівнюючи реальні і очікувані позитивні зміни <.>, ми виявили, що майже у всіх випадках частоти реальних змін вище, іноді значно. Так, відзначають поліпшення здоров'я 47% непрацюючих пенсіонерів, в той час як очікують цього всього 9% працюючих. Реальне збільшення допомоги родині відзначають 43%, очікуване - 16%. Дійсне зростання інтенсивності спілкування майже вдвічі перевищує очікуване (відповідно 14 і 8%). В цілому ж люди похилого віку, які ще продовжують працювати, недооцінюють позитивних сторін виходу на пенсію: реальні зміни на краще відзначені в 1,8 рази частіше, ніж очікувані.
Існують деякі відмінності в позитивних змінах у чоловіків і жінок. Так, останні помітно частіше говорять про збільшення користі, принесеної ними сім'ї. Решта позитивні зміни жінки відзначають рідше, ніж чоловіки, причому найбільш помітні відмінності в збільшенні часу на аматорські заняття. В цілому ж ситуація після виходу на пенсію у чоловіків складається більш сприятливо, ніж у жінок: набагато більше навантаження по будинку, хоча і розцінюється самими жінками як благо для сім'ї, позбавляє їх рівних з чоловіками можливостей для відпочинку, дозвілля, спілкування, цікавих занять і навіть для турботи про своє здоров'я.
Вихід на пенсію сприймається як відхід від суспільного життя взагалі, а роль пенсіонера - як роль неповноцінного, марного, непотрібного людини <.>. Характерно почуття безперспективності, що випробовується частиною пенсіонерів, відчуття старіння, наближення старості і, як наслідок цього, погіршення морального і психічного стану <.>.
Однак в цілому очікувані негативні наслідки виходу на пенсію виявилися в порівнянні з реальними перебільшеними: останні відзначені в 1,7 рази рідше перших. Майже всі частоти реальних змін значно менше відповідних частот змін очікуваних (виняток становить збільшення навантаження по будинку: цього очікували 15% працюючих пенсіонерів, а вказали на нього як на реальне 32% непрацюючих).
Негативні наслідки відходу на пенсію найчастіше супроводжуються трьома позитивними, до яких відносяться: користь, яку приносить родині, поліпшення здоров'я, відпочинок. Ці позитивні моменти компенсують, іноді в досить великій мірі, все без винятку негативні аспекти пенсійного способу життя. <.>
4. Задоволеність відходом на пенсію
Більшість непрацюючих пенсіонерів своїм становищем задоволені, проте число незадоволених становить майже п'яту частину <.>.
Жінки дещо частіше задоволені відходом на пенсію, ніж чоловіки (66% проти 61%). Та обставина, що серед чоловіків незадоволених більше, ніж серед жінок (відповідно 23 і 16%), узгоджується з отриманими вище результатами: чоловіки стикаються з більш радикальними змінами у своєму житті і, природно, їх адаптація до нових умов протікає важче. Іншими словами, жінки більшою мірою підготовлені до переходу на становище пенсіонера. <.>
На ступінь задоволеності певний вплив мають і інші фактори. Чим вище рівень освіти, ширше і різнобічний інтереси людини, тим важче задовольнити їх, ставши пенсіонером. Незадоволеність пов'язана і з середньомісячним душовим доходом сім'ї, який є головним показником матеріального рівня життя непрацюючих пенсіонерів <.>. Що стосується сімейного стану, то показник незадоволеності трохи вище у самотніх пенсіонерів у порівнянні з сімейними.
Задоволених відходом на пенсію більше серед тих, кому не подобалася робота, хто погано себе почував, вважав, що достатньо попрацював, і припускав, що життя на пенсії дасть більш цікаві і різноманітні заняття. <.>
Найбільш високий показник незадоволеності у тих, хто мотивував припинення роботи поганим ставленням колективу (54%) і відсутністю пільгових умов виплати пенсії (34%). У цих випадках процес адаптації був утрудненим, так як вихід на пенсію зовсім не був пов'язаний з прагненням залишити роботу <.>.
Рівень задоволеності залежить від характеру реальних наслідків, які супроводжують вихід на пенсію. Позитивні зміни полегшують адаптацію до нової ситуації, негативні - ускладнюють. Найуспішніше адаптація проходить у людей, чиє здоров'я покращився (показник задоволеності - 82%), а спілкування розширилося (79%). <.>
Ті з людей похилого віку, які більше за інших прив'язані до своєї професії, роботі взагалі, до суспільно корисної праці, важче адаптуються до стану незайнятості. <.>
Клієнт, пам'ятай! Правильно поставлене запитання і є відповідь!