У цю групу відносяться вазомоторні і емоційно-пси-хіческім порушення: «припливи» жару, підвищена пітливість, серцебиття, озноб, головний біль, гіпо-або гіпертензія, дратівливість, сонливість, слабкість, занепокоєння, де-прес, забудькуватість, неуважність, зниження лібідо, стійкий червоний дермографізм з червоними плямами на шиї і грудях ( «судинне намисто»). Відзначається також мелькання іскор перед очима, утруднене дихання, відчуття страху, го-ловокруженіе.
Найбільш ранніми і специфічними симптомами є-ються «припливи». Виділяють три типи «припливів»:
I тип - переважання активації симпатико-адреналової відділу вегетативної нервової системи (ВНС);
IIтіп - переважання вагоинсулярного відділу ВНС;
III тип - дисфункція обох відділів ВНС.
«Припливи» виникають під дією факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, що змінюють активність центральних ре-гуляторних систем і є результатом розбалансування діяльності ерго і трофотропного відділів ВНС. «Прилив» є відображенням порушень в центральних механізмах,
208 Практична гінекологія
контролюючих синтез і пульсуюче вивільнення лю-ліберинів, тиролиберина, кортиколиберина та інших нейро-пептидів і нейромедіаторів ЦНС, які беруть участь як в регуляції секреції потрійних гормонів, так і в регуляції важ-кро функцій - кардіоваскулярної, дихальної, термо-регуляторної та психоемоційної.
Вивчення стану ВНС у хворих дозволило встановити особливості клінічної картини в залежності від типу веге-татівних реакцій. Для активації симпатико-адреналової від-справи ВНС характерні артеріальна гіпертензія, розвивально-яся в перехідному періоді, почастішання пульсу і дихання в спокої, переважання клінічної картини «припливів», сердцебіе-ня, біль в області серця. При функціональному переважаючи-ванні парасимпатичного відділу ВНС відзначаються гіпотензія, вагоінсулярние кризи за типом непритомних станів в душ-них приміщеннях, різноманітні алергічні прояви, брадикардія і уражень дихання в спокої. Клінічна карти-на «припливу» характеризується відчуттям завмирання серця, нестачі повітря, появою поту, нудоти, запаморочення третьому, різкою слабкістю.
За кількістю «припливів» виділяють наступні ступені тяжкості:
♦ легка форма (захворювання з числом «припливів» до 10 разів на добу при непорушеному загальному стані і працездатності);
♦ середній ступінь тяжкості (наявність 10-20 «припливів» в добу, а також іншими вираженими симптомами: го-ловний болем, запамороченням, болем в області сер-дца, погіршенням загального стану і зниженням рабо-тоспособности);
♦ важка форма (більше 20 «припливів» в добу і інші симптоми, що призводять до значної або майже пів-ної втрати працездатності).
Першорядне місце в клінічній картині захворювання займають різні психоемоційні розлади. Уста-новлено, що у 75% жінок вегето-судинні та псіхоемоціо-нальні розлади виникають одночасно, у 25% - через короткий проміжок часу (4-6 місяців).
Глава 4.Клімактерій і постменопауза ______________________________ 209
Як правило, психоемоційні розлади появля-ються перед менопаузою або в найближчі місяці після неї, тоді як вазомоторні розлади частіше виникають через рік після менопаузи і тривають потім в середньому до 5 років.
У 13% хворих відзначається астеноневротичний синдром, що виявляється плаксивість, нападами раздражітельнос-ти, відчуттям страху, тривоги, непереносимістю звукових і нюхових подразників [110]. Астенізація нервової системи - один з найбільш частих проявів гіпоталаміче-ських розладів, в основі яких лежить порушення Адапту-ційних і компенсаторних механізмів.
У 10% хворих спостерігається депресія, яка є одним з найбільш важких і важко піддаються лікуванню симптомів. Збільшення з віком частоти депресії пов'язано з недостатністю катехоламінів і збільшенням вмісту моноаміноксидази в плазмі крові. У пацієнток з депресією в постменопаузі, крім того, відзначається зниження концентрації в плазмі попередника серотоніну - вільного триптофану, а також зменшення кількості основного метаболіту серотоніну - 5-окси-індолуксуснойкіслотивспінномозговойжідкості, що свідчить про зниження обміну серотоніну в мозку. Нару-шення метаболізму серотоніну, в свою чергу, є важливим фактором у розвитку патологічних форм поведінки. Вважають також [98], що причиною депресії є порушення обміну нейротрансмітерів в лімбічної області, яка знаходиться під модулирующим впливом опіатнихрецепторів, так як име-ються дані, що активація спеціальних центральних опіатнихрецепторів надає лікувальний ефект при депресії [29].
Гіпервентіляціонний синдром (ГВС) - один із проявів патології перименопаузального періоду. Це патологічний стан, що виявляється полісистемними психічними, вегетативними, м'язово-тонічними порушеннями, рас-розладами свідомості, пов'язаними з первинної дисфункції-їй нервової системи психогенної або органічної природи, що призводять до формування стійкого патологічного-го типу дихання, яке проявляється збільшенням легеневої вентиляції неадекватно рівню газообміну в організмі. ГВП має психогенну природу і клінічно проявляється ощу-
210 Практична гінекологія
щением нестачі повітря, утрудненням дихання, відчуттям здавлення грудної клітини, кома в горлі. При цьому наголошується прискорене або глибоке дихання, порушення ритму і розмір-ності дихання. Часті скарги на головний біль різних типів: мігрень, головний біль напруги, змішана головний біль і ін. Хворі погано переносять спеку, задуху, випробувальний-вают неприємні відчуття з боку серцево-судинної системи. ГВП є результатом біохімічних змін в системі мінерального гомеостазу (Са і Mg), що відбуваються в умовах зниження рівня естрогенів, що призводить до дис-балансу систем дихальних ферментів, які проявляються гіпервентиляцією. В останні роки виділено групу синдром-мов, які об'єднуються під загальною назвою «синдром сонних апное» (ССА), які проявляються порушенням нормальної функції дихання під час сну (часті апное). Існують непрямі ознаки ССА: постійний сильний хропіння уві сні, нічний сон з частими пробудженнями, підвищена денна сонливість, підвищення артеріального тиску вранці.
Хвороба Альцгеймера (БА) - часта причина деменції. Її перші симптоми: зниження пам'яті на поточні події, неможливість запам'ятовувати і відтворювати нову інфор-мацію, порушення розмовної мови і просторової орієнтації, зниження здатності до логічних рассуж-деніям. При БА в паренхімі головного мозку (преімущес-твенно в області гіпокампу і базальних ядер Мейнерта) між тілами нейронів утворюються ділянки, які складаються з ядра, представленого (3-амілоїдних пептидом, оточений-ного відростками нервових клітин (з явищами вираженої дегенерації).
Естроген сприяє збереженню та регенерації НЕ-рвних елементів в місцях найбільш виражених дегенеріі-тивних змін при БА; мають виражену нейротро--фіческое дію на область гіпокампу, яка найбільш страждає при БА; впливають на астроцити і гліаціти, що поліпшують функцію нейронів; мають антиоксидантну і протизапальне-палітельним дією; покращують мозковий кровообіг і підсилюють транспорт і метаболізм глюкози, що способству-ет поліпшенню когнітивної функції; знижують підвищений
Глава 4. Клімактерій і постменопауза 211
рівень глюкокортикоїдів, викликаний стресом, при якому можливе пошкодження нейронів гіпокампу.