по комплексному вивченню музичного фольклору
Коли я слухаю - дізнаюся, коли роблю - запам'ятовую.
Музика в дошкільному закладі - джерело особливої дитячої радості. Дитина відкриває для себе красу музики, її чарівну силу, а в різній музичної діяльності розкриває себе, свій творчий потенціал.
У «Програмі виховання і навчання в дитячому садку» під редакцією М.А. Васильєвої є розділ «Моральне виховання, в якому ставиться завдання:« ... Виховувати бажання пізнавати культуру свого народу (через казки, прислів'я, приказки, твори народного ... творчості), формувати дбайливе ставлення до неї ». Мудрість і простота, органічно поєднуються в фольклорі, допомагають донести до маленької людини високі моральні ідеали. Виховання працьовитості, милосердя, чесності, повага до старших, турбота про молодших - заповіді в народній педагогіці, які служать своєрідним орієнтиром, духовним компасом.
Але вивчення музичного фольклору в «Програмі виховання і навчання ...» в єдиній системі не планується, йому відводиться лише допоміжна роль, тоді як навчальні можливості фольклору величезні. Тому народна творчість має стати основою початкового виховання дітей, щаблем, що підводить до пізнання світової художньої культури. Актуальність даної Програми по комплексному вивченню дитячого музичного фольклору полягає в тому, що в період оновлення дошкільної освіти, значно зростає роль народної культури як джерела розвитку творчого потенціалу дітей та дорослих.
Виходячи з вищевикладеного, для своєї програми нами було обрано такі пріоритети:
Навколишні предмети, вперше будять душу дитини, виховують в ньому почуття краси, допитливість, повинні бути національними. Це допоможе дітям з самого раннього віку зрозуміти, що вони - частина великого російського народу.
Необхідно широко використовувати всі види фольклору: казки, пісеньки, прислів'я, приказки, хороводи і т.д.
Велике місце в залученні дітей до народної культури повинні займати народні свята і традиції.
Дуже важливо ознайомити дітей з народною декоративним розписом. Вона, зачаровуючи душу гармонією і ритмом, здатна захопити дітей національним образотворчим мистецтвом.
Мета програми - виховання дитини в традиціях вітчизняної народної культури, формування дбайливого ставлення та любові до неї.
формувати любов до рідної землі, повагу до традицій свого народу і людям праці;
виховувати шанобливе ставлення в спілкуванні з іншими дітьми і дорослими;
вчити розуміти роль сім'ї, своє місце в сім'ї, виховувати майбутніх господаря (господиню), чоловіка (дружину).
розвивати активне сприйняття музики за допомогою музичного фольклору;
розвивати спеціальні музичні здібності (почуття ритму, відчуття ладу, музично-слухові уявлення);
формувати виконавчі навички в області співу, руху, музикування;
розвивати самостійність, ініціативу і імпровізаційні здібності у дітей.
При комплексній дії різних видів мистецтва (поетичного слова, пісні, живопису), а також спостережень за явищами живої і неживої природи, барвистий світ народної творчості розкривається по-особливому емоційно і захоплююче.
Концептуальним підходом розробки програми є раннє формування базової культури дитини, її особистості, починаючи з дошкільного віку. Дитина повинна розуміти, що кожна людина, не залежно від віку - частина свого роду, народу; що у кожної людини є Батьківщина: близькі і дорогі йому місця, де живе він, його родичі. І треба жити так, щоб було добре всім навколо: і людям, і тваринам, і рослинам, тому що все взаємопов'язане.
Важливою складовою програми є організація постійного спостереження за природою в різні пори року. Ці спостереження допомагають зрозуміти сенс календарно-обрядової поезії, обожнює сонце, небо, вітер, дощ, землю, простежити історію виникнення народної іграшки - свистульки, ріжки, дудочки, а також розібратися в орнаменті костюма, предметів домашнього вжитку, посуду, яке уособлює образи птахів, тварин, квітів - символів щастя, благополуччя.
Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що освітня мета програми полягає в залученні дітей до всіх видів національного мистецтва - від архітектури до живопису, від танцю, казки і музики до театру. Саме такою видається нам стратегія розвитку особистісної культури дитини як основи його любові до Батьківщини.
Організація розвивального середовища повинна відповідати наступним вимогам:
- естетичної художньої спрямованості;
- взаємозв'язку демонстрованих предметів один з одним.
Організація роботи по реалізації програми проводиться за трьома напрямками: заняття пізнавального циклу, спільна діяльність дорослих і дітей, самостійна діяльність дітей.
Перший напрямок - заняття пізнавального циклу. Вони розкривають основний сюжет року. Увага дітей при цьому звертається на виявлення особливостей сезонних природних явищ, їх характеристики, їх взаємозв'язок з трудовою, обрядової діяльністю людини, спрямованою на дбайливе, шанобливе ставлення до природи. На заняттях пізнавального циклу діти знайомляться з народними прикметами, обрядовими діями, народними іграми, прислів'ями, приказками, творами усної народної творчості і народним фольклором.
Третій напрям - самостійна діяльність дітей. Вихователь створює спеціальні умови. Забезпечують вільну діяльність дітей, сприяє реалізації творчого задуму, прояву ініціативи, фантазії. Уявлення, отримані в організованій вихователем пізнавальної діяльності, діти використовують в народних побутових, рухливих іграх, самостійної художньої діяльності.
Програма має тематичне побудова, одна тема логічно переходить в іншу і зачіпає життєво важливі аспекти людини - від предметного бачення світу людини через поступове ускладнення світорозуміння до проблем Вітчизни, Батьківщини.
Програма відображає динаміку розвитку музичних здібностей дитини - від імпульсивних відгуків на найпростіші музичні явища до цілісного активного сприйняття народної культури. Особливістю програми є її інтегративність, що дозволяє об'єднати різні елементи навчально-виховного процесу та процесу «проживання» фольклору, його «проростання» в життя дитини. Крім того, фольклорні заняття природно переплітаються з розвитком мови, ознайомленням з навколишнім світом, фізкультурою, образотворчої діяльністю і т.п.
Програма призначена для комплексного вивчення музичного фольклору в дитячому саду дітьми від 3-х до 7-и років з урахуванням ознайомлення з музичним народною творчістю.
У всіх вікових групах є такі розділи:
усна народна творчість (малі фольклорні форми);
російські народні казки (читання, переказ, драматизація);