Прогностика. Термінологія, вип. 92. М. "Наука", 1978.
Справжня термінологія рекомендується Комітетом науково-технічної термінології
АН СРСР до застосування в науково-технічній літературі, інформації, навчальному
процесі, стандартах і документації.
Термінологія рекомендується Міністерством вищої і середньої спеціальної
освіти СРСР для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.
член-кореспондент АН СРСР В. І. Сифоров
Видавництво "Наука", 1978 г.
Єдина мова тим більше необхідний, що інтенсивно увеличи-ється випуск
наукової та навчальної літератури з прогностики, різних методик інженерного
та інших видів прогнозування. У ряді вищих навчальних закладів Новомосковскются
спеціальні курси по прогнозуванню. Таким чином, побудова науково
обґрунтованої термінології набуває все зростаючу зна-чення для прогностики
як нової і досить перспективною наукової дисципліни, а також для підготовки
наукових і інженерних кадрів.
Відсутність єдиної, впорядкованої термінології часто при-водить до того,
що один і той же термін має кілька значень і служить для вираження
різних понять (багатозначність) або для одного і того ж поняття застосовується
кілька разів-особистих термінів (синонімія). Деякі терміни є неправильно
орієнтують, суперечать сутності висловлюються ними понять і створюють
хибні уявлення.
Всі ці недоліки порушують взаєморозуміння навіть серед фахівців,
ускладнюють викладання, заважають обміну досвідом і нерідко призводять до практичних
помилок. Комітетом науково-технічної термінології Академії наук СРСР поставлена
задача виявити поняття, які стосуються прогностиці, і побудувати єдину науково
обґрунтовану систему термінів і визначень понять, яка, крім своєї
нормалізує ролі, могла б також сприяти прискоренню роботи по прогнозуванню.
Для проведення роботи була утворена наукова комісія КНТТ АН
СРСР під головуванням члена-кореспондента АН СРСР В. І. Сіфорова
в наступному складі: В. А. Лисичкин (заст. голови), В. А. Александров,
В. Г. Гмошінскій, Е. С. Жаріков, В. Ф. Журавльов (КНТТ АН СРСР), В. І. Кас-пін,
Г. Г. Самбурова (КНТТ АН СРСР). В результаті її робо-ти в 1975 р був підготовлений
проект термінології.
За проектом термінології "Прогностика", розісланому для широкого обговорення,
було отримано 74 відкликання від різних організацій і фахівців. особливо
цінні зауваження і запропонованого-вання прислали Б. А. Райзберг, Е. Д. Гражданніков,
В. І. Єрі-міна, В. П. Мізікін, А. І. Чібісов, І. П. Козлов, В. М. Мєшков,
В. Л. Серебрянніков, В. Д. Гробер, А.П.Дубнов, А.А.Кін, X. Абен, В. А.
Антонов, М. В. Гусєв та ін.
Аналіз і розгляд всіх зауважень і пропозицій були виконані наукової
комісією КНТТ АН СРСР у складі: В. А. Лисичкин (заст. голови), В.
А. Александров, І. В. Бестужев-Лада, В. Г. Гмошінскій, В. І. Каспін, В.
Ф.Журавлев (КНТТ), Г. Г. Самбурова (КНТТ). Комісія в цьому складі і розробила
остаточну редакцію термінології. В обговоренні окремих позицій термінології
на различ-них етапах розробки термінологічної рекомендації прий-ли
участь В. А. Антонов, А. К. Семенов, В. Г. Шорін, С. В. Шу-Хардін.
Організації, а також окремі фахівці, надавши-шие консультації
і надіслали свої зауваження і пропозиції, надали велику допомогу в підготовці
цієї роботи, і Комітет науково-технічної термінології Академії наук
СРСР приносить їм глибоку подяку.
В основу побудови термінології були покладені загальні принципи і методи,
розроблені в працях КНТТ АН СРСР.
Представлена в цьому збірнику термінологія склад-ляет систему
термінів і визначень, яка охоплює в через відомою мірою поняття, що лежать
в основі теорії прогностики і практики прогнозування, однак вона, безсумнівно,
НЕ ісчер-пивает повністю всіх понять, що застосовуються в науково-технічний-ської,
методичної та навчальної літератури, що стосується прогностики.
Другою обставиною, що визначив особливість настою-щей рекомендації,
є той факт, що прогностика як на-
'Д. С. Лотте. Основи побудови науково-технічної термінології
(Вид-во АН СРСР, 1961); Як працювати над термінологією. основи
і методи. Посібник ( "Наука", 1968).
учная дисципліна знаходиться ще в процесі становлення, і, природно,
відповідна термінологія також безперервно розвивається, уточнюється і
вдосконалюється.
Прогностика - це наукова дисципліна, що вивчає загальні принципи і методи
прогнозування розвитку об'єктів будь-якої природи, закономірності процесу
розробки прогнозів. Методи прогнозування та закономірності розробки
прогнозів дуже тісно пов'язані один з одним і визначають структуру предмета
прогностики, яка природним чином зумовила і структуру системи
термінів і понять прогностики, об'єд-наних у три розділи:
I. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
1. ОСНОВНІ (ВИХІДНІ) ПОНЯТТЯ
25 Завдання на прогноз
Документ, який визначає цілі та завдання
прогнозу і регламентує порядок його розробки.
Примітка. Завдання, як правило, містить: підстава для розробки
прогнозу (постанова, наказ і т. д.), визначення об'єкта прогнозування,
його основних характеристик, параметрів прогнозу, організаційні заходи,
дані про фінансування і матеріальне забезпечення, координаційний план
і етапність розробки прогнозу.
26 Етап прогнозування
Частина процесу розробки прогнозів, що характеризується своїми завданнями,
методами і результатами. Примітки. 1. Розподіл на етапи пов'язано зі специфікою
побудови систематизованого опису об'єкта прогнозування, збором
даних прогнозного фону, з побудовою пошукової та нормативної моделей,
верифікацією прогнозу. 2. Особливе місце в цьому ряду займають предпрогнозная
орієнтація, що передує операціях власне прогнозування, і розробка
рекомендацій для визначення мети, планування, програмування, проектування,
т. е. для управління на основі даних, отриманих в результаті прогнозування.
27 Прогнозна ретроспекція
Етап прогнозування, на якому досліджується історія розвитку об'єкта
прогнозування і прогнозного фону з метою отримання їх систематизованого
опису.
28 Прогнозний діагноз
Етап прогнозування, на якому досліджується систематизований опис
об'єкта прогнозування і прогнозного фону з метою виявлення тенденції
їх розвитку та вибору (розробки) моделей і методів прогнозування.
Етап прогнозування, на которвм за результатами діагнозу
розробляються прогнози об'єкта прогнозування і прогнозного фону, виробляються
верифікація та синтез прогнозів.
30 Прогнозна модель
Модель об'єкта прогнозування, дослідження якої дозволяє отримати
інформацію про можливі стани об'єкта в майбутньому і (або) шляхах
і терміни їх здійснення.
31 Граф-модель об'єкта прогнозування
Прогнозна модель у вигляді графа.
32 Прогнозний експеримент
Дослідження на прогнозних моделях шляхом варіювання характеристик
об'єкта прогнозування, що входять в модель, з метою виявлення можливих
допустимих і (або) неприпустимих прогнозних варіантів і альтернатив розвитку
об'єктивним та прогнозування.
33 Прогнозний варіант
Один з прогнозів, складових групу можливих прогнозів.
34 Прогнозна альтернатива
Один з прогнозів, складових повну групу можливих взаємовиключних
прогнозів.