У статті розкрито різні тенденції висвітлення проблеми професійної мобільності наукової дефініції з позицій системного підходу.
In the article the different tendencies of opening of problem of professional mobility are analyses as scientific definition from positions of approach of the systems.
Keywords: mobility, social mobility, professional mobility, professionally - pedagogical mobility, approach of the systems.
З характерологічні точки зору важливою є схильність людини до зміни предметної діяльності, що дає підстави розглядати професійну мобільність як щодо стійке властивість особистості, як підготовленість або схильність до зміни виду професійної діяльності.
У першому випадку ми маємо справу з власне трудовою мобільністю, а в другому - з так званої трудової кар'єрою працівників [14].
Важливим є погляд дослідників на професійну мобільність особистості в контексті її професійної кар'єри (Деркач А. А. Зазикін В. Г. Могільовкін Е. А.). Оскільки в сучасних дослідженнях кар'єри фіксують зсув від парадигми планування кар'єри до парадигми управління кар'єрою, оскільки раніше в особистості була довгострокова і гарантована зайнятість, установка на одну професію і одне місце роботи протягом усього трудового життя, провідна роль в організації в управлінні кар'єрним ростом і професійним розвитком співробітників. Новий погляд на специфіку посадового і професійного просування працівників полягає у ставленні до кар'єри як до сукупності багатьох кар'єрних циклів динамічного походження. І в самому визначенні кар'єри використовуються терміни: «переміщення», «мобільність», «просування». Також співзвучним в психології кар'єри є поняття «кар'єрна мобільність» (Кричевський Р. Л.), під яким розуміється швидкість проходження працівником кар'єрних щаблів (в сучасних європейських компаніях кар'єрна мобільність вважається високою, якщо тривалість перебування працівника на одній посаді не перевищує 2,5 3 років).
Поділяючи думку Л. Н. Лесохін, Л. І. Рибникова розглядає поняття професійної мобільності з двох позицій:
1) з одного боку, це зміна позицій, викликане зовнішніми умовами, а саме: відсутністю робочих місць, низькою заробітною платою, побутової невлаштованістю працівників і т. Д. Що викликає необхідність їх адаптації до реальних життєвих позиціях;
2) з іншого, професійну мобільність можна розглядати як внутрішню свободу, самовдосконалення особистості, засновану на стабільних цінностях і потреби в самоорганізації, самовизначенні і саморозвитку, здатності швидко реагувати на зміни в соціумі завдяки освіченості та професійної компетентності.
Психологів (В. Ковальова, В. Тихонович, Л. Левченко та ін.) Перш за все цікавить психологічна готовність до зміни професії і причини, що дозволяють або не дають змоги зламати традиційні стереотипи професійної поведінки. При цьому професійна мобільність розглядається ними як здатність і готовність особистості досить швидко і успішно оволодівати новою технікою і технологією, здобувати нові знання та вміння, що забезпечують ефективність нової профорієнтаційної діяльності.
За визначенням Л. П. Шевченко, професійна мобільність - це психологічна готовність робочого, фахівця до вирішення широкого кола виробничих завдань, здатність оперативно, швидко перебудовуватися в залежності від ситуації, оскільки найбільш ефективною відповіддю людини на невизначеність і проблемність трудової ситуації є гнучкість поведінки, проявляється в його здатності вчасно міняти стратегію або спосіб дій відповідно до умов праці, змінюються. При цьому показником гнучкості є швидкість зміни стратегій в залежності від зміни ситуації.
При такому підході цілком вмотивованою є характеристика Н. Г. Мурадян мобільності як засобу адаптації працівників, що підвищує їх конкурентоспроможність, обумовленість професійної мобільності рівнем психологічної готовності робочих до діяльності в умовах конкуренції і нестабільності на ринку праці (Ф. М. Гайсин, Ф. Х . Фаїзов).
Ми згодні з твердженням Л. Сушенцева [17] про те, що основою професійної мобільності особистості є динамізм її мотиваційних, інтелектуальних і вольових процесів, завдяки чому створюється індивідуальне поле готовності до професійної мобільності.
Професійна мобільність складається з різних компонентів. Описуючи феномен професійної мобільності, Л. Горюнова вказує на її психологічні складові. Зокрема, це: якість особистості, що забезпечує внутрішній механізм розвитку людини через сформованість ключових, загально компетенцій, діяльність людини, детермінована подіями, що змінюють середу, результатом якої виступає самореалізація людини в професії і життя; процес перетворення людиною самої себе і навколишнього його професійної та життєвого середовища.
Розглядаючи професійну мобільність як рушійну силу активності суб'єкта, Н. Пряжников каже, що в пошуку власного сенсу в обраній, засвоюваній і вже виконуваної трудової діяльності і міститься змістовна характеристика професійного самовизначення особистості [15].
Аналіз досліджень проблеми професійної мобільності показує, що дана проблема дуже тісно пов'язана з мотивами і метою діяльності, як основного фактора прояви мобільності. Тому психологічною основою професійної мобільності особистості є динамізм її мотиваційних, інтелектуальних і вольових процесів, завдяки чому створюється індивідуальне поле готовності до професійної мобільності.
Мотиваційна сфера обумовлює цілеспрямований, свідомий характер дій людини і визначає потенційні можливості особистості, що вкрай важливо в ситуації невизначеності. При формуванні професійної мобільності на перше місце стає когнітивний її компонент і навіть не формування професійно важливих якостей, а, перш за все, психологічна (в тому числі мотиваційна) готовність до професійної мобільності.
Отже, професійна мобільність як складний конструкт одночасно характеризує:
1) якість особистості, яка забезпечує внутрішній механізм розвитку людини через сформованість ключових, загально компетенцій;
2) діяльність людини, детермінована подіями, які змінюють середу, результатом чого виступає самореалізація людини в професії і життя, 3) процес перетворення людиною самої себе і навколишнього його професійної та життєвого середовища.
Таким чином, трансформаційні зміни сучасного суспільства передбачають формування професійно - мобільного кваліфікованої особистості, якій притаманні динамічність, постійний пошук, прагнення до перетворень не тільки навколишнього середовища, але і самої себе.
16. Заславська Т. І. Трудова мобільність як предмет економіко-соціологічного дослідження // Методологічні проблеми соціологічного дослідження мобільності трудових ресурсів / Под ред. Т. І. Заславської, Р. В. Ривкина. - Новосибірськ, 1974. - 57 с.