Професійна етика оцінювача (professional appraiser ethic) - моральні і моральні цінності, яких повинні дотримуватися оцінювачі в процесі професійної практики. Загальні етичні норми професійної поведінки оцінювачів встановлюються саморегулівними професійними оціночними організаціями в спеціальних документах - кодексах професійної етики. Такими нормами повинні керуватися члени саморегулівної професійної організації або ліцензовані оцінювачі, які працюють на ринку, в разі включення етичних норм в професійні стандарти, обов'язкові для застосування.
Дотримання етичних норм гарантується високими моральними якостями і професійної відповідальністю оцінювачів, об'єктивною необхідністю підтримки ними в громадській думці поваги і довіри до себе. Кодекси професійної етики оцінювача включають опис дій оцінювачів, які належить вчиняти у процесі професійної практики, і дій, вчинення яких неприпустимо відповідно до норм професійної етики. Вони визначають критерії, що дозволяють визнати професійні дії оцінювача або етичними, або неетичними. Визнання професійних дій оцінювача неетичними здійснюється в порядку, передбаченим відповідним розділом кодексу. Воно не служить підставою для виникнення цивільно-правових наслідків (залучення до адміністративної, дисциплінарної або іншої відповідальності), але може бути причиною застосування до оцінювача заходів впливу, виходячи з вимог Кодексу, обумовлених конкретним порушенням.
Згідно ЄКП, тільки оцінювачі, які мають відповідну кваліфікацію, можуть виконувати роботу по оцінці. При цьому першочерговий обов'язок оцінювача - на високому професійному рівні в повній мірі забезпечити інтереси своїх клієнтів. Оцінювач при оцінці вартості будь-якого об'єкта не може працювати на дві і більше сторони, за винятком випадків, коли сторони дають на це згоду. Оцінювачі повинні вести себе чесно, з гідністю, справедливо і незалежно від сторонніх впливів, діяти на благо своїх клієнтів, свою професію і суспільства в цілому. Їхні стосунки з клієнтами і партнерами повинні відповідати найвищим стандартам етики і технічної майстерності.
В процесі взаємодії оцінювачі повинні вживати всіх можливих заходів для того, щоб гарантувати відсутність пов'язаних з виконанням своїх обов'язків конфліктів між ними і клієнтами, викликаних різницею їхніх інтересів. Про можливість виникнення конфлікту інтересів оцінювач зобов'язаний повідомити клієнта до отримання замовлення на проведення оцінки.
Норми професійної етики оцінювача передбачені в національних стандартах оцінки. Наприклад, в Єдиних стандартах професійну оціночну практики - ЕСПОП (Uniform Standards of Professional Appraisers Practice - USPAP), розроблених Фондом оцінки США (Appraisal Foundation) і обов'язкових для застосування на території США, Канади і Мексики, міститься спеціальний розділ, що визначає вимоги до поведінки оцінювача і його взаєминам із клієнтом.
Кодекси професійної етики прийняті на рівні саморегулівних професійних організацій оцінювачів.
Основні принципи професійної етики оцінювачів:
- Чесність. Оцінювач повинен діяти чесно і відкрито в своїх професійних відносинах.
- Об'єктивність. Оцінювач повинен здійснювати професійну діяльність незалежно і неупереджено. Оцінювачу слід уникати відносин, які спотворюють або впливають на об'єктивність його професійного судження.
- Компетентність. Оцінювач зобов'язаний підтримувати професійні знання та вміння, що забезпечують замовнику або юридичній особі, з яким оцінювач уклав трудовий договір (далі - роботодавець), отримання в результаті проведення оцінки результату, заснованого на:
- належному професійному рівні оціночної практики;
- дотриманні оцінювачем вимог закону про оціночну діяльність, стандартів оцінки, інших нормативно-правових актів в області оціночної діяльності, стандартів і правил, затверджених саморегулівної організацією оцінювачів, членом якої він є.
- Професійна поведінка. Оцінювач зобов'язаний:
- діяти сумлінно і своєчасно виконувати роботу відповідно до вимог закону про оціночну діяльність, стандартів оцінки, інших нормативно-правових актів в області оціночної діяльності, стандартів і правил, затверджених саморегулівної організацією оцінювачів;
- не допускати в своїй практиці ситуацій, що сприяють виникненню конфлікту інтересів, в тому числі в саморегулівної організації оцінювачів.
- Конфіденційність. Оцінювач зобов'язаний забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в результаті здійснення професійної діяльності, не розкривати цю інформацію третім особам, за винятком випадків, передбачених законодавством.