Головним стратегічним напрямом економічної стабілізації сучасного суспільства є забезпечення високого рівня конкурентоспроможності вітчизняних товарів на зовнішньому і внутрішньому ринках. Вирішення цього завдання актуалізує підготовку творчих фахівців, які вміють приймати рішення в нестандартних ситуаціях, на практиці здатних забезпечити застосування досягнення науки і техніки, а отже швидко адаптуватися до умов розвитку економіки. Проектно-конструкторська діяльність є одним із засобів підготовки таких фахівців.
На думку Дж. К. Джонса [1] сучасному проектування властива тенденція, яка визначає його спрямованість не стільки на сам розробляється об'єкт, скільки на що відбуваються в ході його освоєння і використання зміни в сфері виробництва, збуту і споживання. Тому основними завданнями проектно-конструкторської діяльності, на наш погляд, повинні бути:
- навчання студентів методології раціонального і ефективного добування і використання знань;
- вдосконалення і пошук нових форм інтеграції системи вищої освіти з наукою і виробничою діяльністю;
- підвищення навичок творчої діяльності студентів;
- участь студентів в реальних розробках і технічній творчості;
- освоєння сучасних технологій в галузі науки, техніки і виробництва;
- виявлення здібностей студентів, розвиток їх творчого потенціалу.
Інтегрована система «завод-втуз», як один з різновидів безперервної освіти, основу якої складає чергування навчання з відривом від виробництва та без відриву від виробництва, створює оптимальні умови системної організації проектно-конструкторської діяльності студентів.
Цільові та структурно-змістовні аспекти проектно-конструкторської діяльності в інтегрованій системі «завод-втуз» забезпечують освоєння студентами сучасних форм і засобів проектування, сприяють формуванню цілісного бачення професійної сутності розв'язуваних проектних і конструкторських завдань. [2]
Проекти, що виконуються студентами «заводу-втузу», спрямовані на отримання технологічно нових або поліпшених продуктів і процесів.
В результаті проектно-конструкторської діяльності студенти набувають вміння:
- самостійно визначати цілі і ставити завдання;
- розробляти об'єкти нової техніки;
- удосконалювати і оптимізувати діюче обладнання;
- ефективно вирішувати технічні завдання.
Серед студентських розробок ми особливо виділяємо роботи, що мають практичну спрямованість. Результати цих робіт використовуються в процесі навчання - це розробки нових варіантів проведення лабораторних дослідів, конструювання нових приладів і наочних посібників, проекти електронних програм. Проектно-конструкторські розробки студентів мають важливе значення в обладнанні навчальних лабораторій інституту.
Наявність реальних завдань - обладнання лабораторій, допомога в організації демонстраційного експерименту і практичних навчальних занять - це важливий стимул для активної пізнавальної діяльності студентів. У той же час робота по створенню приладів, програм та ін. Конструкцій змушує студентів вдумуватися в зміст процесів, для яких призначені ті чи інші розробки. Найбільшу цінність для навчального процесу представляють такі моделі, прилади, програми, виготовлені студентами, які дозволяють чітко спостерігати що відбуваються явища і моделювати експеримент.
Таким чином, проектно-конструкторська діяльність як складова професійної підготовки, заснована на самостійності і прагненні студентів до творчості, виконуючи наукову, мотиваційну, організаційно-технологічну функції, дозволяє досягати поставлених цілей сучасної системи професійної освіти і є одним з показників розвитку технологічного інституту як Інноваційного вузу .
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)