Але час невблаганно йшло і сьогоднішні процесори від Intel швидше свого прабатька більш ніж в десять тисяч разів! А будь-який домашній комп'ютер має потужно-стю і «кмітливістю» у багато разів більшою, ніж комп'ютер, який керував польотом космічного корабля «Аполлон» до Місяця.
Але перейдемо до самого процесора і його компоненти:
1. Процесор, головне обчислювальний пристрій, з-стоїть з мільйонів логічних елементів - транзисторів
2. Сопроцессор - спеціальний блок для операцій з «плаваючою точкою» (чи коми). Застосовується для особливо точних і складність них розрахунків, а також для роботи з рядом графічних програм.
Кеш-пам'яті в процесорі є двох видів.
Найшвидша - кеш-пам'ять першого рівня (32 КБ у процесорів Intel і до 64 КБ - в останніх моделях AMD). Існує ще трохи менше швидка, але зате - більш об'ємна кеш-пам'яті другого рівня - і саме її об'єк-емом розрізняються різні модифікації процесорів. Так, в се-мейства Intel самий «багатий» кеш-пам'яттю - потужний Xeon (2 Мбайт). У Pentium розмір кешу другого рівня майже в 10 разів менше - 256 КБ, ну a Celeron змушений обходитися всього 128 КБ! А значить, при роботі з програмами, вимогливими до обсягу кеш-пам'яті, «домашній» процесор буде працювати трохи повільніше. Зате і вартість його в два-три рази нижче: кеш-пам'ять - найдорожчий еле-мент в процесорі, і зі збільшенням її обсягу вартість кристала віз-розтане в геометричній прогресії!
Втім, при виборі мікропроцесора ми керуємося від-нюдь не "Мікрон» технології, по якій цей процесор зро-лан. Існують інші, набагато більш важливі для нас характеристики процесора, які прямо пов'язані з його можливостями і швидкістю роботи.
Швидкість роботи - звичайно ж, саме на цей показник ми звертаємо увагу в першу чергу! Хоча тільки не-багато користувачів розуміють, що, власне, він означає. Адже для нас, неспеціалістів, важливо лише те, наскільки швидко новий процес-сор може працювати з потрібними нам програмами - а як, запитує-ся, оцінити цю швидкість?
У фахівців існує своя система вимірювання швидкості про- цессора. Причому таких швидкостей (вимірюваних в мільйонах операцій в секунду - MIPS) може бути кілька - швидкість роботи з тривимірний-ної графікою, швидкість роботи в офісних додатках і так далі.
Не дуже зручно. Тому більшість користувачів, го--животворящою про швидкість процесора, має на увазі зовсім інший показу-тель. А називається він тактовою частотою. Ця величина, яка вимірюється в мегагерцах (МГц), показує, скільки інструкцій здатний ви-конати процесор протягом секунди. Тактова частота позначена-ється цифрою в назві процесора (наприклад, Pentium 4-1200, тобто процесор покоління Pentium 4 з тактовою частотою 1200 МГц або 1,2 ГГц).
Відрізняються один від одного швидкістю рабо-ти, архітектурою, виконанням і зовнішнім виглядом. словом, буквально всім. Причому відрізняються не тільки кількісно, але і якісно. Так, при переході від Pentium до Pentium II і потім - до Pentium III була значно розширена система команд (інструкцій) процесора.
Будемо брати за точку відліку вироби «королеви» процесорного ринку, корпорації Intel, то за всю 27-річну історію процесорів цієї фірми змінилося вісім їх поколінь: 8088, що 286, 386, 486, Pentium, Pentium II, Pentium III, Pentium 4.
У кожному поколінні є модифікації, отли-чающиеся один від одного призначенням і ціною. Наприклад, в славному се-мейства Pentium числяться три «брата» - старший, Xeon, працює на потужних серверах серйозних установ. Середній братику, власне Pentium, трудиться на продуктивних настільних комп'ютерах, ну а симпатяга-демократ Celeron вірно служить простому люду на до-німи комп'ютерах. Схожа ситуація - і в конкуруючому з Intel сімействі процесорів AMD, Для дорогих настільних комп'ютерів і графічних станцій фірма пропонує процесори Athlon, а для недо-рогіх домашніх ПК призначений інший процесор - Duron.
В межах одного покоління все зрозуміло: чим більше тактова часто-та, тим швидше процесор. А як же бути, якщо на ринку є два процесори різних поколінь, але з однаковою тактовою частотою? Наприклад, Celeron-800 і Pentium III-800. Звичайно, другий процесор покоління буде працювати швидше - на 10-15%, в залежності від за-дачі. Пов'язано це з тим, що в нових процесорах часто бувають вбудовано-ни нові системи команд-інструкцій, оптимізують обробку деяких видів інформації. Наприклад, в процесорах Intel починаючи з Pentium з'явилася нова система команд для обробки мультіме-діа-інформації ММХ, a Pentium III додатково оснащений новою системою інструкцій SSL.
7.Частота системної шини.
Останній технологічний параметр процесора, з яким нам доведеться зіткнутися в рамках цієї глави. Пов'язані вони вже із зовсім іншим пристроєм - материнської пла-тій. Шиною називається та апаратна магістраль, по якій біжать від пристрою до пристрою дані. Чим вище частота шини - тим біль-ше даних надходить за одиницю часу до процесора.
Частота системної шини прямо пов'язана і з частотою самого про-цессора через так званий «коефіцієнт множення». Процесор-ва частота - це і є частота системної шини, помножена процес-сміттям на якусь закладену в ньому величину. Наприклад, частота про-цессора 500 МГц - це частота системної шини в 100 МГц помножена на коефіцієнт 5.
Схожа ситуація спостерігається і у процесорів AMD - правда, по-следние за рахунок вміння. Ось так і пояснюється парадокс - частоти процесорів однакові, ну а швидкості роботи комп'ютерів відрізняються на десятки відсотків. Правда, частенько відчайдушні умільці примусово змушують про-цессора працювати на більш високій частоті системної шини, ніж та, що присвятила для них сама природа укупі з інженерами Intel. Це через девательство називається в комп'ютерних колах «розгоном» і, в разі успіху, різко підвищує продуктивність комп'ютера. Так, підняття частоти системної шини для процесора Celeron-600 (коефіцієнт множення 9) з 66 до 100 МГц не тільки «підбадьорює» швидкість обме-на даними з системної шині, на і підвищує швидкість роботи само-го процесора до 900 МГц! Звичайно, далеко не всі процесори видер-жива «розгін» - більшість в кращому випадку відмовиться працювати, ну а в гіршому - вийде з ладу.